Понад 2600 старовинних та сучасних прикрас представили в Івано-Франківському обласному краєзнавчому музеї на виставці «Гердан – спадщина віків». І цим встановили рекорд України з презентації герданів ручної роботи, зібраних в одній експозиції.
Відкриття виставки було велелюдне, а такого різноманіття й строкатості кольорів, ліній, узорів та рукотворної краси ні виставкові зали, ні гості та відвідувачі музею вже давно не бачили.
Щоби взяти участь у цьому унікальному дійстві, прибули митці з різних регіонів України, які радо ділилися своїми враженнями і досвідом, знайомилися з тими, з ким донедавна спілкувалися тільки через соціальні мережі, знаходили собі нових друзів і робили для себе цікаві відкриття.
– Займаюся бісероплетінням шість років, – розповіла зокрема народна майстриня України і член Національної Спілки майстрів народного мистецтва України Наталія АРТЮХОВА з Києва. – За цей час багато дізналася про українську культуру та традиції, про символіку орнаментів і прикрас. Вважаю, що давні вироби мають бути в музеях для вивчення та ознайомлення, а ми – майстри – маємо їх відтворювали, адже ними можна гарно прикрашати сучасний одяг.
На цій виставці багато майстринь, з якими я вперше побачилася, але ми роками товаришуємо у фейсбуці й інстаграмі, ділимося досвідом та орнаментами. Я вважаю, що в цьому мистецтві ми не суперники, а однодумці, адже кожна майстриня робить своє, вносячи в кожний орнамент різне звучання та бачення…
Подружжя Степан і Надя ПОМФЮКИ приїхали зі Львова. Пан Степан розповідає, що в школі на Косівщині плів ремінці до годинників дівчатам, спочатку з дротиків, а потім з бісеру. Защіпки до ремінців робив із кулеметних куль. Каже, що зберіг собі на пам’ять один такий ремінець...
– Потім на роки забув про це заняття, закінчив школу, поступив вчитися до львівського вишу і, коли одружився, сплів перший гердан для своєї молодої дружини, – повідав С. Помфюк. – Відтоді вже 42 роки подружнього життя бісероплетіння стало нашим спільним захопленням, а моя дружина – це моє спасіння та муза по життю. Я плету не тільки гердани, а й чоловічі краватки, тайстри, пояси, кульчики, заколки, гребінці, магнітики на холодильник. Навіть не можу сказати, скільки всього створив таких виробів, колись ще записував перші сотні подарованих герданів та краваток, але тепер лік уже йде на тисячі...
Галина РИБЕНЧУК, майстер народної творчості Верховинщини, працює вихователькою у Верховинському ліцеї №1. Весь вільний час присвячує улюбленому заняттю, навіть не зауважує, як минає день:
– І мій чоловік Юрій тоді єдине, що каже: «Галю, собачки голодні». Він навіть сам не просить їсти. Чоловік мені дуже допомагає і підтримує, всі станки поробив і сюди зі мною приїхав. Бісероплетіння – це моя пристрасть. Недавно в інтернеті захопилася майстер-класами однієї мексиканки. Вивчала її техніку, щоб самій зробити гердани з маками. Всі свої силянки спочатку моделюю на комп’ютері, а потім вже роблю…
Захоплення бісероплетінням Анни КУБІЙОВИЧ з Городенківщини почалося 2013 року, коли вона в бібліотеці свого рідного села Вільхівці вирішила створити етнографічний музей, в якому зібрала верстати для прядіння і ткацтва полотна. Тоді серед зібраних речей їй і трапився один давній гердан, який захотілося відтворити.
– Почала плести, – каже вона, – а потім ніяк не вдавалося заокруглити його. Думала-думала і тут мене осінило: я ж коли в’яжу гачком комірці, то роблю дві петлі підйому, то й тут мабуть потрібно дві намистинки насилити. І так я все зрозуміла і відтоді плету силянки…
За словами тележурналістки і невтомної ентузіастки популяризації народного мистецтва Галини Філіпової, ідея зробити виставку та встановити рекорд належить голові громадської організації «Роса Карпат» Марії Чулак. І це тільки перший крок шляху, метою якого є занесення гердану до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Крім свідоцтва про рекорд організаторам герданової експозиції, експерт Національного реєстру рекордів України Павло Горішевський вручив «Сертифікат партнера» директорці обласного краєзнавчого музею Галині Беднарчик. Від організаторів виставки дипломи отримали її учасники, а меценати і меценатки – подяки.
Довідка «Галичини».
На сьогодні до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України включено 26 елементів, які фіксують культурне розмаїття всієї України. З надбань Прикарпаття в ньому зафіксовані: традиції косівської мальованої кераміки і гуцульської писанки, гуцульська коляда та плєси Верховинського району, танець аркан з ковалівкою Печеніжинської ОТГ та карпатське ліжникарство.