На засіданнях постійних депутатських комісій Івано-Франківської обласної ради упродовж останнього тижня було розглянуто загалом кілька десятків проєктів рішень, які буде винесено на розгляд найближчої сесії найвищого представницького органу на Прикарпатті. Здебільшого серед цих питань такі, що становлять чималий інтерес для широкого загалу наших краян.
Приміром, постійна комісія обласної ради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестицій розглянула під головуванням Назарія Іваніва та з участю голови обласної ради Олександра Сича, його першого заступника Василя Гладія й заступника Миколи Палійчука близько двох десятків проєктів майбутніх сесійних ухвал. Зокрема депутати погодили та рекомендували на розгляд чергової сесії обласної ради проєкти рішень, якими передбачено внесення назрілих змін до кількох обласних цільових програм, у тому числі – «Соціального захисту населення» та «Духовне життя», які діятимуть до 2026 року.
Звісно, не всі з розглянутих документів порядку денного цього «комісійного» засідання стали «кандидатами» на відповідні рішення вже наступної сесії облради. Скажімо, проєкт нової обласної комплексної програми на 2024–2026 рр., яка стосується утвердження функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя, вартістю 10 млн грн, представлений на розгляд «бюджетної комісії» управлінням культури, національностей та релігій ОДА/ОВА, після деякої дискусії зняли із запланованого на найближчу сесію розгляду.
Як відзначали учасники засідання, така програма нашій області, безперечно, потрібна. Тим паче, що передбачає запровадження деяких новацій у популяризації української мови – скажімо, створення в музеях області так званих аудіогідів, які провадитимуть екскурсії вишуканою українською мовою, чого в нас і досі немає. Але насамперед депутатам упав в око явно шаблонний підхід до підготовки такого безумовно важливого документа, який, нагадаємо, регламентує фінансування коштом платників податків у регіоні комплексу заходів, призначених посилити позиції української мови в повсякденній життєдіяльності прикарпатського краю.
Зокрема вони зауважили, що, судячи зі змісту того документа, його готували на основі якихось загальновживаних у нашій державі, сказати б, централізованих стереотипів, яких доцільніше дотримуватись, коли ідеться, наприклад, про Херсонщину, Миколаївщину чи Харківщину з їхньою російськомовною домінантою серед широкого загалу тамтешнього населення, ніж для Івано-Франківщини, що стабільно утримує першість серед регіонів України за числом жителів, які спілкуються суто українською.
Чи годиться закликати прикарпатців спілкуватися лише українською з білбордів, точніше, зі встановлених скрізь і всюди так званих рекламних носіїв, засумнівався, приміром, депутат Роман Ткач у такій ініціативі авторів програми. А на те, як і на «просування» української мови в соцмережах, вони пропонують виділити з обласного бюджету 250 тисяч гривень.
Чому натомість не передбачено заходів із підвищення культури читання серед наших краян, резонно запитував О. Сич, де, з огляду на проживання на теренах краю великої кількості переважно російськомовних переселенців зі сходу нашої держави, ініціатива з організації для них курсів з вивчення української? Зрештою, за його словами, потрібно запланувати в проєкті й інші заходи, більш креативні, ніж окреслені в ньому, щоб його контент загалом відповідав ситуації з українською мовою в Галичині, ще більше посилював її позиції, а не нівелював саму ідею, закладену вже в назві програми…
Піддали критиці депутати й занадто низьку суму коштів – лише 1,1 млн грн (на три роки дії програми), передбачених на поповнення фондів наших бібліотек. Адже нині одна книжка коштує від 300 до 500 грн… Зрештою, на пропозицію В. Гладія проєкт програми з утвердження функціонування української мови в галицькому регіоні направили на доопрацювання з тим, аби повернутися до його розгляду в грудні.
Не обійшлося без дискусії й на засіданні постійної комісії обласної ради з питань аграрної політики, земельних відносин та розвитку гірських територій. А саме: під час розгляду питання про особливості ведення лісового господарства в області в результаті реформування лісової галузі. Адже протягом останніх 12 місяців у цьому сегменті економічного комплексу держави відбулися на виконання постанови КМУ від 7 вересня 2022 грунтовні перетворення. Зокрема в регіонах провели системну ліквідацію управлінь лісового та мисливського господарства, а натомість створили їхні міжрегіональні відповідники. На теренах Львівщини, Прикарпаття й Закарпаття діє Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства, яке стало правонаступником ліквідованих тамтешніх відповідних обласних управлінь.
У тому ключі в нашій країні також утворено державне спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Ліси України», якому тепер підпорядковані всі 13 державних лісгоспів, що працюють на Івано-Франківщині – від Богородчанського до Осмолодського. У доповіді на засіданні комісії заступника директора Карпатського офісу (Ужгород) ДП «Ліси України» Віталія Петренка йшлося загалом про позитивну динаміку в їхній діяльності. Проте, за інформацією депутата Дмитра Лащука, як він сам висловився на засіданні комісії, в Коломийському державному лісогосподарському підприємстві, де останнім часом змінилося аж кілька керівників, справи не такі вже й райдужні: в його поточних фінансових оборотах нібито фігурують мільйонні борги…
Отож В. Петренка зобов’язали ще до початку сесії надати депутатам «аграрної» комісії детальний аналіз того, як господарюють прикарпатські лісгоспи. Причому з порівнянням показників у їхній роботі – як до реформи, так і тепер, після оптимізації лісової галузі.
Депутати розглянули й проєкт звернення обласної ради до керівництва Української держави з такою наразі робочою назвою «Про відтермінування другого етапу запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення в Україні». З цього приводу нагадаємо нашим читачам, що наразі триває перший етап ринку продуктивних земель, коли в «одні руки», причому лише фізичним особам, можна відпускати не більше 100 га. Але з 1 січня 2024-го, як було передбачено раніше, буде дозволено продавати землю й юридичним особам – до 10 000 га. Чому ж обласна рада пропонуватиме відтермінувати той порядок речей?
Як зазначила голова «аграрної» комісії Орися Книшук, особливості ведення бізнесу, в тому числі й з вирощування сільгоспкультур в Україні такі, що «дуже часто неможливо побачити кінцевого бенефіціара того чи іншого суб’єкта підприємництва, тобто незрозуміло, чи то суто український потенційний покупець нашої землі, чи «стоїть» за ним й іноземний капітал».
З другого боку, вторгнення в Україну росії зумовило зміну правил гри у цій сфері. Зокрема цілковито змінилася цінова політика аграрного ринку, частина земель – під рашистською окупацією й там узагалі жодні торги не тривають. Водночас знизилися можливості експорту сільгосппродукції, особливо для порівняно невеликих аграрних підприємств. Натомість потужні вітчизняні агрохолдинги, які змогли скористатися послугами «зернового коридору», для яких доступні дешеві кредити, неодмінно скуповуватимуть розпайовані продуктивні землі. Тоді як, скажімо, малі фермерські господарства через брак обігових коштів не зможуть взяти в тому участь.
Тим-то депутати Івано-Франківської обласної ради, відстоюючи інтереси прикарпатців, пропонуватимуть продовжити дію обмежень щодо максимальної площі продуктивної землі, яку можуть набувати у власність громадяни України шляхом купівлі, та заборони на її вільний продаж юридичним особам. Та оскільки на засіданні комісії прозвучала й думка про доцільність допуску до придбання земель тих «великих» аграрних інвесторів, які вже роками обробляють селянські паї на умовах договорів оренди землі, в остаточній редакції це звернення либонь ухвалять уже під час сесійного засідання.
Депутати рекомендували до ухвалення на сесії і проєкт рішення про безоплатне передавання відповідно до прохання командування однієї з військових частин ЗСУ лісоматеріалів обласного комунального лісогосподарського підприємства «Івано-Франківськблагроліс» для задоволення потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану.
