Для забезпечення захисту прав громадян через систему безоплатної правової допомоги (БПД) 20 серпня відбулося засідання круглого столу щодо відновного правосуддя та визначення пріоритетних напрямків участі ключових ланок у процесі реалізації відновного правосуддя на теренах Івано-Франківської області. Зустріч відбулась у залі засідань Державної установи «Центр пробації» в області, її модератором була начальник відділу забезпечення якості правової допомоги та підвищення якості її надавачів Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Івано-Франківській області адвокат Мирослава Аннюк.

З привітальним словом виступили директор Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Івано-Франківській області, адвокат Михайло Євчук та голова Ради адвокатів області Світлана Петрова.

Зокрема, Михайло Євчук зазначив: «Пілотний проект «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину» реалізується з березня цього року на базі системи надання безоплатної правової допомоги у Донецькій, Одеській, Львівській, Луганській, Миколаївській та Харківській областях. Медіаторами (посередниками) у цьому процесі виступають адвокати, які співпрацюють із системою БПД та успішно пройшли навчання з теми «Базові навички медіації у кримінальному процесі». Ця програма застосовується за чотирьох умов. Перша – наявність потерпілої сторони (фізичної або юридичної особи). Друга – якщо неповнолітній вперше вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості. Третя – визнання неповнолітнім факту вчинення злочину. Четверта – і неповнолітній, і потерпілий дали згоду на участь у програмі».

Керівник філії Державна установа «Центр пробації» в Івано-Франківській області, адвокат Оксана Устимчук ознайомила присутніх із особливостями досудової доповіді та пробаційними програми. Відтак начальник відділу забезпечення якості правової допомоги та підвищення якості її надавачів Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Івано-Франківській області, адвокат Мирослава Аннюк зазначила, що відновне правосуддя – це форма правосуддя, основною метою якого є створення умов для примирення потерпілих і правопорушників та усунення наслідків, спричинених злочином або кримінальним (підсудним) проступком. У своїй презентації вона наголосила, що медіація є однією з форм відновного правосуддя.

Член Національної асоціації медіаторів України та Асоціації сімейних медіаторів України, адвокат, медіатор Євгенія Чмихова у своїй доповіді зосередила увагу на характеристиці сімейної медіації. Зазначимо, що сімейна медіація – це процес, в якому незалежна третя сторона допомагає учасникам сімейного конфлікту покращити комунікацію один з одним і прийняти задовільне для обох сторін, усвідомлене рішення, з питань, пов’язаних з розлученням, а також з фінансових і майнових питань.

- Медіація в сімейній сфері, – наголосила Євгенія Чмихова, - націлена на те, щоб допомогти батькам та іншим членам сім’ї дійти згоди стосовно важливих для них питань і розробити моделі їхньої подальшої взаємодії з дітьми. Основне завдання – допомогти сім’ї при розлученні або в інших конфліктних ситуаціях адаптуватись до змін, які відбуваються на кількох рівнях одночасно: на емоційному, економічному, психологічному і соціальному.

Із відновним правосуддям у кримінальних справах ознайомила присутніх голова обласної організації Всеукраїнської профспілки адвокатів України, адвокат, медіатор Олена Помазановська. Вона наголосила, що дуже важлива медіація в кримінальних справах та презентувала схему «Азберг», де зазначено Позиції (вимоги, що люди кажуть, що вони хочуть…) та Інтереси, Потреби, Відчуття (чому люди хочуть, що вони кажуть). Медіаторка зазначила, що відновне правосуддя допоможе побудувати той місточок, який зробить крок до людей.

Керівник Практики з досудового врегулювання спорів та медіації АО «Monitum», член правління Національної асоціації медіаторів України, керівник громадської організації «Простір без суду», юрист, медіатор Маркіян Варивода ознайомив слухачів із механізмом співпраці управлінь юстиції та медіаторів. Він зосередив увагу на шкільній медіації. Зауважимо, що на початку 1980-х років минулого століття громадські центри медіації США розробили систему шкільної медіації, навчаючи учнів медіювати конфлікти своїх ровесників. Ідея шкільної медіації базується на чотирьох постулатах: конфлікт є нормальною частиною життя, яку можна використовувати як можливість для навчального й особистісного зростання школярів; оскільки конфлікти неминучі, формування навичок вирішення конфліктів є важливим для довготривалого успіху молоді, так само як вивчення геометрії або історії; здебільшого школярі можуть вирішити свої конфлікти з допомогою інших школярів так само ефективно, як і з допомогою дорослих; заохочення конфліктуючих учнів вирішувати конфлікти шляхом співпраці є ефективнішим методом запобігання виникненню майбутніх конфліктів і розвитку відповідальності школярів.

- У медіації діти навчаються управляти конфліктами, приймати рішення і відповідати за власні вчинки, слухати опонента. Для шкільного середовища важливим є акцент на відновленні відносин між учасниками конфлікту та створенні дружньої атмосфери, що сприятиме навчанню. Важливе завдання, що стоїть перед медіацією в школі, – створення безпечного середовища та профілактика правопорушень, – наголосив Маркіян Варивода.

На завершення зустрічі координатор Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Івано-Франківській області Світлані Дем’янчук розповіла про реалізацію національного превентивного механізму «Омбудсман+», а також про створення нової інформаційно-комунікаційної платформи «monitor-info».

За результатами конструктивного діалогу було зроблено певні висновки: відновне правосуддя забезпечує якнайшвидше відшкодування моральної і матеріальної шкоди, завданої конфліктною ситуацією; частково звільняє правоохоронні і судові органи від перевантаження справами; заощаджує бюджетні кошти і час професіоналів кримінальної юстиції; дозволяє вирішувати конфлікти шляхом активного залучення сторін конфлікту; сприяє задоволенню обох сторін конфлікту; трансформує боротьбу між людьми у спільну діяльність з розв'язання конфлікту несуперницьким шляхом; зміцнює традиції миротворчості та співчуття; сприяє вихованню суспільства і вкоріненню в ньому гуманістичних цінностей.

Наталія ШОТУРМА.

Головний спеціаліст відділу комунікацій та правопросвітництва Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Івано-Франківській області.

Довідка «Галичини»

Медіація (англ. mediation – посередництво) – вид альтернативного врегулювання спорів, метод їхнього вирішення із залученням посередника (медіатора), який допомагає сторонам конфлікту налагодити процес комунікації і проаналізувати конфліктну ситуацію так, щоб вони самі змогли обрати той варіант рішення, який би задовольняв інтереси і потреби усіх учасників конфлікту. На відміну від формального судового чи господарського процесу, під час медіації сторони доходять згоди самі — медіатор не приймає рішення за них.

Відновне правосуддя (англ. Restorative justice) — це процес, під час якого всі сторони — учасники конкретного правопорушення зустрічаються для колективного вирішення питання: що робити з наслідками правопорушення та їх впливом на майбутнє (визначення за Тоні Маршалом). Відновне правосуддя зародилося у середині 70-х років XX сторіччя як рух за зміну поглядів на злочин та покарання. Підхід, що лежить в його основі, орієнтований на надання можливості сторонам конфлікту і суспільству в цілому самим впоратися з наслідками злочину.

Наразі відновне правосуддя розглядають як рух за справедливість, який доповнює офіційну форму правосуддя, залучає самі сторони та громадськість до владнання наслідків злочину, сприяючи таким чином соціальній реінтеграції правопорушника і зменшенню кількості кримінальних покарань.

Відновне правосуддя покликане не замінити офіційне правосуддя, а лише надати йому відновного характеру через використання певного способу вирішення кримінальних ситуацій. Зазвичай реалізація програм відновного правосуддя відбувається завдяки партнерству громадськості і системи правосуддя: визначається порядок подання та розгляду випадків, юридичне значення результатів проходження сторонами такої програми.