Всупереч думці, що відеоігри – розвага лише для молоді, в світі набирають популярності літні геймери (люди, котрі грають у комп'ютерні ігри). Однак це не просто екзотичне хобі пенсіонерів, а реальна терапія. Ігри тренують логіку, пам'ять, покращують реакцію, дрібну моторику... Тому грати в них не лише весело, а й, як стверджують фахівці, корисно для людей похилого віку, особливо хворим на деменцію (слабоумство). Але починати грати в них бажано ще коли моторика і пам'ять не надто порушені.

Найбільш поширеною формою деменції є хвороба Альцгеймера. Це дегенеративне захворювання клітин головного мозку, яке призводить до втрати пам'яті. Хвороба впливає на функції організму, пов'язані з мовою, судженням, мисленням, сприйняттям і прийняттям рішень. Найчастіше вона вражає людей старшого віку. Дієвих методів лікування хвороби Альцгеймера досі не знайшли. А ось способи уповільнити наступ хвороби є. Це - інтелектуальні заняття, такі як читання, гра на музичних інструментах, настільні ігри і розгадування кросвордів, вивчення мов, запам’ятовування віршів. Все це уповільнює настання хвороби або пом'якшує її розвиток.

Пізніше до цього списку додалися відеоігри. Чому саме вони? Тривалий час вважалося, що головний мозок дорослої людини залишається незмінним до кінця життя. Однак вчені довели, що протягом усього життя в нашому мозку постійно формуються нові нейронні зв’язки, а старі можуть зникати, що й викликає інтелектуальні й психічні розлади.

Також доведено, що люди, котрі навіть у старості не припиняють інтелектуальної роботи, не втрачають своїх розумових здібностей ще багато-багато років.

А нині вчені стверджують, що і відеоігри допомагають у цьому, адже вони змушують гравця постійно бути в напрузі, напоготові прийняти правильні кроки і таким чином стимулюють мозок до роботи.

У Каролінському інституті в Стокгольмі (Швеція) психологи і нейробіологи, щоб довести результативність лікування слабоумства за допомогою комп’ютерних ігор, провели експеримент. В ньому брали участь 45 молодих людей, середній вік яких був 25 років, і 55 пенсіонерів віком близько 70 років. Результати були вражаючі - показники когнітивних здібностей літніх людей, які на початку експерименту поступалися молоді, через п'ять тижнів «тренувань» на відеоіграх зрівнялися за показниками короткочасної пам'яті, уважності і часу реакції з молодими людьми.

Канадські вчені провели інші дослідження. Групу добровольців із 33 чоловік у віці від 55 до 75 років поділили на три команди. В одній люди вчилися грати на піаніно, в іншій - грали в комп’ютерну гру Super Mario 64, а в третій вели свій звичний спосіб життя без будь-яких змін.

Через 6 місяців науковці порівняли результати. Добровольцям зробили МРТ-дослідження мозку, також вони пройшли когнітивні тести різного ступеня складності. У контрольній групі, яка нічим не займалася, спостерігалися старечі зміни у тих відділах мозку, які відповідають за координацію рухів, м'язевий тонус, за пам'ять, логічне мислення та емоції. А ось мозок літніх музикантів і геймерів не піддавався таким змінам.

Зазвичай більшість людей похилого віку віддають перевагу простішим іграм - на зразок пасьянсу, пазлів і т. п. Але вони менше стимулюють інтелектуальну діяльність, а отже й їхня терапевтична дія набагато слабша, аніж дія відеоігор.

Створити спеціальну гру для боротьби з розсіяною увагою і погіршенням короткочасної пам'яті вирішив вчений-невролог з Університету Каліфорнії (США) Адам Гезель. Він розробив гоночний симулятор NeuroRacer - гру, що призначалася саме для тренування когнітивних здібностей літніх людей. Відеогра змушувала бути уважним, тренуючи зір, стимулювала прийняття швидких рішень при загрозі зіткнення з перешкодою. У міру прогресу гравця, гонка ускладнювалася, пропонуючи вибирати швидкісний режим. Учений провів випробування на групі пенсіонерів від 60 до 85 років, які грали в NeuroRacer по 12 годин на місяць. Експеримент довів, що у літніх гравців покращилися розумові здібності порівняно з однолітками, котрі не грали у відеогру.

Вчений і автор гри-стимулятора висловив надію, що незабаром терапевтичні відеоігри створюватимуть і застосовуватимуть повсюдно у лікувальних цілях.

Такі хвороби, як Альцгеймера, Паркенсона і т. п. не одразу можна виявити на ранніх стадіях. Існує ряд тестів, які можуть виявляти хвороби, але вони займають багато часу і вимагають прямого й тривалого контролю фахівців. Щоб прискорити процес діагностування таких захворювань мозку, німецькі, французькі й британські фахівці розробили мобільну VR-гру Sea Hero Quest. Це головоломка, яка перевіряє просторове мислення людини. У грі потрібно запам'ятати найкоротший маршрут для корабля, якому належить проплисти крізь льоди від одного пункту до іншого за мінімальний час, дорогою відвідавши ряд обов'язкових точок. Дослідження показали, що у здорових людей зазвичай не виникає проблем з вирішенням цього завдання. Якщо ж гравець не справляється із завданням, то це служить тривожним дзвінком – імовірністю захворювання на Альцгеймера.

Експерименти провели уже на понад 6 млн. пацієнтів. За словами вчених, на стандартний процес опитування і аналізу відповідей такої кількості учасників у них могло б піти понад 1700 років. А завдяки грі вони змогли заощадити величезну кількість часу і людських ресурсів, адже 2 хвилини такого інтерактивного тесту-ігри замінюють 5 годин лабораторних тестів. Ця гра не тільки показує, що зміни в мозку людини під впливом хвороби Альцгеймера починаються задовго до вияву перших очевидних симптомів, а й також дає шанс вчасно виявити її і зайнятися лікуванням.

Отож науковці довели, що відеоігри впливають на логічне мислення, короткочасну і зорову пам'ять людей, покращують реакцію, дрібну моторику і загалом є інтелектуальним тренуванням для мозку.

Звичайно ж, не треба забувати і про те, що у комп’ютерні ігри не потрібно грати денно і нощно, адже будуть зовсім протилежні результати такого лікування. Бо що забагато, то не здорово. Особливо не треба захоплюватися молодим ще здоровим людям, адже відеоігри інколи у такому віці більше нашкодять, аніж принесуть користі. Порушення зору, постійна втома, проблеми з хребтом від тривалого сидіння за комп’ютером, а головне - відрив від реального життя і психологічна залежність від ігор – ось далеко неповний перелік негативного впливу відеоігор на організм людини.

На сьогоднішні весь потенціал ігрової терапії людей похилого віку до кінця ще не розкритий. А у нашій країні її фактично і не практикують. Разом з тим дослідження учених світу довели факт лікувальної дії відеоігор на людей з виявленими розумовими проблемами.