Батьки дітей з особливими освітніми потребами стикаються з численними викликами у розвитку, соціалізації та освіті своїх дітей. На цьому непростому шляху важливими партнерами та помічниками стають Інклюзивно-ресурсні центри (ІРЦ). Під час прес-туру, організованого Івано-Франківським регіональним відділенням Асоціації міст України, прикарпатські журналісти мали змогу детально ознайомитися з роботою ІРЦ в Яремчі.

Відчинивши двері нової і гарної будівлі в центрі міста, на якій красується великий напис «Інклюзивно-ресурсний центр», одразу потрапляєш у яскравий світ дитинства. Якщо не знаєш, куди прийшов, то може скластися враження, що це сучасний розважальний дитячий центр. Тут є батут, гірки з драбинами, бігова доріжка, сухий басейн із кульками, дитяча кухня, тунель, багато різних дидактичних матеріалів, настільних ігор та спеціального обладнання для розвитку та реабілітації діток.

Мою увагу привертають реабілітаційні бруси. Втім, не встигаю задати своє запитання, як реабілітологиня ІРЦ Ірина Марчук докладно розповідає про кожен вид спеціалізованого обладнання, яке допомагає дітям у щоденній роботі над собою.

«Це реабілітаційні бруси для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, – роз’яснює фахівчиня. – Вони оснащені спеціальними перешкодами, які тренують м’язи нижніх кінцівок і допомагають покращити координацію тіла. Під час занять дитина тримається за поручні і переступає через перешкоди, що сприяє відновленню навичок ходьби та зміцненню опорно-рухового апарату. Крім того, у нас є тренажер «Сквізер», який часто використовують у роботі з дітьми з аутизмом. Багато з них мають порушене відчуття простору, тож завдяки роботі з тим пресом з його обіймально-стискальним валиками вони краще відчувають власне тіло. Також у центрі є бігова доріжка, яка застосовується для стимулювання та розвитку дихальної і серцево-судинної систем під час бігу. Це важливий елемент фізичної реабілітації, що допомагає дітям зміцнити свій організм».

Керівниця ІРЦ Анастасія Кубарич акцентує, що ключовим у діяльності закладу є забезпечення дітей з особливими освітніми потребами якісною освітою. У центрі працюють практичний психолог, логопед, дефектолог та реабілітолог, які проводять не лише обстеження, а й необхідні корекційно-розвиткові заняття.

«Інклюзивно-ресурсний центр – один із найважливіших стратегічних об’єктів. Ми працюємо на те, щоб кожна дитина навчалася, розвивалася та інтегрувалася в суспільство», – наголошує моя співрозмовниця.

За словами пані Анастасії, робота центру розпочинається з комплексної оцінки. Батьки звертаються за попереднім записом, і фахівці з різних галузей проводять обстеження дитини. Центр обслуговує дітей з різними діагнозами: мовленнєвими порушеннями, затримкою психічного розвитку, розладами аутистичного спектра тощо. Наразі тут займаються 62 дитини від двох до 18 років, більшість із яких навчаються за інклюзивною формою у звичайних школах, отримуючи підтримку від центру та фахівців. Для дітей на індивідуальній формі навчання проводять заняття у центрі або в них удома, що особливо важливо для маломобільних дітей. Крім індивідуальної роботи, організовують групові творчі майстерні для діток і їхніх батьків, де вони разом розвивають дрібну моторику та займаються рукоділлям. За словами А. Кубарич, в середньому такі групові заняття відвідує 12 вихованців.

Логопединя ІРЦ Світлана Бойко підкреслює, що діти із задоволенням відвідують заняття в їхньому центрі, адже під час корекційної роботи фахівці використовують різні розвиваючі ігри, які допомагають залучити діток до процесу, підтримують їхню мотивацію та сприяють більш ефективному розвитку.

«Надаю корекційні заняття дітям, які цього потребують. До деяких виїжджаємо додому, бо вони не можуть відвідувати центр через важкі порушення опорно-рухового апарату. Якщо у дитини важкий діагноз, мовлення часто теж порушене, – каже С. Бойко. – Працювати з такими дітьми дуже складно, тому починаємо з найпростіших вправ і поступово рухаємося вперед. Особливо радіємо, коли діти починають вимовляти перші слова чи звуки. Навички читання і письма розвиваємо поетапно, іноді навіть не крок за кроком, а по півкроку. Наша мета – допомогти цим дітям стати грамотними, навчитися читати і писати. Це дуже складний, але важливий процес».

Варто зазначити, що всі послуги в ІРЦ надають безкоштовно. За словами його керівниці, хоча центр не може змусити батьків брати участь у заняттях, адже це їхнє добровільне рішення, фахівці активно відстежують прогрес кожної дитини через регулярні засідання психолого-педагогічної команди. Такий підхід дозволяє контролювати досягнення дитини та коригувати рівень підтримки. І. Марчук додає, що центр відкритий для всіх – і для батьків, і для педагогів.

«Ми завжди відкриті і готові пояснити, що інклюзія – це не страшно. Вчителям також варто ставитись до цього простіше та не боятися працювати з інклюзивними дітьми у класі», – ділиться вона.

Розвиток та сучасне обладнання

Інклюзивно-ресурсний центр у Яремчі функціонує вже сім років і за цей час пройшов значний шлях розвитку. Особливим етапом став 2023-й, коли ІРЦ переїхав у нове, просторе та світле приміщення площею 209,1 квадратних метрів. Це дозволило створити комфортніші умови для занять і розвитку дітей. Особливо важливою стала ця модернізація з початком повномасштабної війни, оскільки в місті істотно зросла кількість внутрішньо переміщених осіб. Відповідно збільшилася кількість дітей, які потребують інклюзивної освіти та підтримки, що робить діяльність центру ще більш актуальною та необхідною.

– Кілька років тому в закладу не було таких умов, які ми маємо сьогодні, і не було можливості працювати з дітьми на такому високому рівні, як сьогодні. Центр функціонував на базі Дорянського та Яремчанського ліцеїв, – розповідає перший заступник міського голови Яремче Роман Якубовський. – Коли дізналися, що звільняється перший поверх Центру зайнятості, відразу почали обдумувати ідею його реорганізації. Саме ідея розширення та оновлення ІРЦ, створення кращих умови для дітей, забезпечення їхнього комфорту, відчуття безпеки, можливості для реабілітації та навчання, і спонукала нас до дій. Домовилися з керівництвом Центру зайнятості та Фондом державного майна, уклали договір про оренду цього приміщення, і за кошти міського бюджету провели там ремонт…

Світлана Бойко має 37 років педагогічного стажу, з них 32 працює у логопедії. Вона спрямовує свій професійний досвід на допомогу дітям із різними мовленнєвими порушеннями.

«Завжди радимо батькам багато говорити з дітьми, а не просто вмикати мультики, бо дитина в такому разі лише спостерігає, але не відповідає – їй бракує справжньої комунікації. Навіть із немовлям треба розмовляти, щоб воно звикало до правильної мови», – пояснює фахівчиня.

Якщо говорити про діагнози, з якими найчастіше звертаються до ІРЦ, то найпоширенішим є аутизм. І. Марчук розповідає, що багато дітей приходять з порушеннями мовлення, причину яких батьки не завжди розуміють, тому потребують комплексного обстеження. Вона додає, що за останні роки кількість дітей з різними порушеннями розвитку істотно зросла.

«Часто вихователі у дитячих садках помічають проблеми з мовленням раніше за батьків, проте переконати їх звернутися до фахівців буває складно, – зауважує пані Ірина. – Не всі дорослі одразу можуть прийняти цей факт. Батьки часто сподіваються, що дитина заговорить сама, коли почне відвідувати садок і спілкуватися з ровесниками. Однак для активізації мовлення потрібні системні корекційні та розвиткові заняття. Крім того, існують додаткові чинники, які можуть впливати на мовленнєві затримки. Тому ці питання важливо вирішувати комплексно – не лише з педагогами, а й із лікарями, щоб забезпечити дитині необхідну підтримку».

Фахівці центру наголошують, що успіх у розвитку дитини залежить від комплексної праці батьків, педагогів, лікарів і фахівців. С. Бойко додає, що логопед – це не чарівник, який одразу, з помахом чарівної палички, змусить дитину заговорити.

«Це довга, кропітка робота, де дуже важливо, щоб батьки були на одному боці із спеціалістами. Вони мають підтримувати розвиток дитини і сумлінно виконувати домашні завдання, які ми їм даємо», – підкреслює логопединя.

Тема прийняття суспільством дітей з особливими освітніми потребами залишається дуже складною. Втім, українське суспільство впевнено, хоч і повільно, рухається маленькими кроками до більшої відкритості та толерантності. І. Марчук наголошує, що ставлення до дітей з інвалідністю змінюється на краще.

«Раніше часто можна було почути негативні висловлювання на кшталт «дивись, іде інвалід». Сьогодні ж дедалі більше людей намагаються казати «дитина з інвалідністю» та проявляють більше емпатії», – підкреслює реабілітологиня.

Керівниця ІРЦ Анастасія Кубарич зазначає, що інклюзія – це тема, до якої ще не всі готові, особливо серед батьків, котрим, повторюю, нелегко прийняти особливості власної дитини.

«Наш заклад – це не лише про встановлення діагнозу, а передусім про підтримку та допомогу. Батькам варто не зволікати і звертатися до нас навіть при найменших сумнівах. Ми проведемо обстеження дитини і, за необхідності, направимо її до вузькопрофільних спеціалістів», – наголошує вона.