25 жовтня в Україні пройдуть місцеві вибори. Реформа децентралізації влади майже завершилася, тож обирати місцеву владу українці будуть в нових умовах.

Івано-Франківська об’єднана територіальна громада створена у жовтні 2019 року, тут місцеві вибори пройдуть уперше. Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків зауважує, децентралізація для громадян - це засіб впливу на тих, хто має повноваження у важливих питаннях освіти, інфраструктури або ж медицини на місцях.

«Кожен з нас живе в громаді – сільській, селищній чи міській. Ми обираємо місцеву владу і тим самим наділяємо її повноваженнями вирішувати питання місцевого значення у наших інтересах», - підкреслює мер.

Наразі Івано-Франківська ОТГ утворює нову адміністративну одиницю – громаду, яка складається з міста Івано-Франківська, приміських та інших сіл, які проголосували за добровільне приєднання. Вона все ще на шляху до об’єднання - Івано-Франківськ зростає, а громада стає більшою.

У громаді поступово розширюють транспортну мережу у приєднані села, щоб людям було зручно добиратись на роботу та навчання. Триває будівництво нових садочків та шкіл, у Чернієві будують стадіон. Відкрили дві нові амбулаторії. Дбають за розширення мережі територіальних підрозділів Центрів надання адміністративних послуг у селах, щоб швидко і зручно вирішити потрібні питання на місці.

«Попереду ще багато роботи, це всі розуміють. Адже за той короткий час, що села приєднались до нас, важко здійснити все задумане, і через брак фінансування в тому числі. Зробленого справді багато, але запланованого ще більше», - продовжує голова.

Усе задумане Руслан Марцінків сподівається реалізувати до та після виборів – він один із претендентів на пост голови ОТГ.

Офіційної інформації про кандидатів на місцеві вибори ще немає, кажуть, партії остаточно не визначилися з тими, хто складе конкуренцію нинішньому голові. Але в місті називають кілька прізвищ потенційних претендентів. Це, наприклад, Тарас Виноградник, якого у 2015 році обрали депутатом облради від партії «Самопоміч». Голова фракції партії БПП «Солідарність» у міській раді Івано-Франківська, син екс-мера міста Петро Шкутяк. Співвласник курорту «Буковель», нардеп 7 та 8 скликань, кандидат у президенти на виборах 2019 року Олександр Шевченко. До речі, останній претендував на крісло міського голови у 2015 році.

Ямницька об’єднана територіальна громада створена у жовтні 2017 року. Жодних проблем чи перешкод для об’єднання тут не було, усі розуміли, що так буде краще, провели вибори, обрали голову і депутатський корпус. До складу громади увійшли Ямниця, Тязів, Сілець, Павлівка, минулого року приєдналося ще і Рибне.

«Однозначно, децентралізація – це позитивна реформа. Приблизно 60 млн гривень громади, які раніше йшли в район, залишаються на місці. Відтак громада має змогу поліпшувати свою інфраструктуру, культуру, освіту, спорт», - розповідає голова громади Роман Крутий.

Через цьогорічну повінь в громаді виявилися підтопленими 183 житлові будинки, багато городів та іншого майна, порозмивало незаасфальтовані дороги, зруйновано пішохідні переходи, пошкоджено транспортний міст. Разом справилися з бідою, а жителі отримали матеріальну підтримку.

А ще тут активно розвивають інфраструктуру. Створене комунальне підприємство «Ямниця», яке слідкує за чистотою, порядком на вулицях. У громаді працюють дві амбулаторії та три ФАПи з сучасним медичним обладнанням, де надають якісні медичні послуги. До 2018 року в медзакладах Павлівки та Тязева не було води, її носили з вулиці. Нині ж усе відремонтоване, нове, прокладене водопостачання.

Нещодавно в громаді відкрили Центр надання адміністративних послуг. У кожному селі встановлені дитячі майданчики. Діє футбольна секція, понад 100 дітей займаються дзюдо. Капітально відремонтували приміщення навчальних закладів, забезпечили їх комп’ютерною технікою, інтерактивними дошками.

Разом із медичною та освітньою субвенціями бюджет громади складає 100 мільйонів гривень. Ямницька ОТГ, так як і Івано-Франківська, повертають кошти в державний бюджет. У 2018 році сума реверсної дотації склала 6,5 млн грн., у 2019 році – 12,5 млн, цього року - 17,5 млн грн.

Роман Крутий висловив сподівання, що усі податки й надалі залишаться на місцях. Останнім часом йде активне обговорення, щоб звільнити «Укрзалізницю» від сплати земельного податку, для Ямницької ОТГ це мінус 6,5 млн гривень.

«У нас багато планів. Треба вирішити питання з розміщенням сільради, хочемо сучасний спортивний комплекс, плануємо асфальтувати усі дороги в громаді. Проводимо каналізування в Ямниці, хочемо це зробити і в інших населених пунктах. Поки що на це бракує коштів. Ми працюємо з різними бюджетами, пишемо проєкти, щоб залучити і міжнародне фінансування», - пояснює голова.

В Івано-Франківській області наразі утворені 42 ОТГ, перспективним планом затверджені 62. У 20 перспективних громадах об’єднання поки що не відбулося, коментує ситуацію юрисконсульт Асоціації об’єднаних територіальних громад Прикарпаття Михайло Івашків. Він вважає, що процес затягнули «місцеві князьки», які хотіли зберегти вплив на ці території, самостійно вирішувати питання землі, розподілу та використання бюджетних коштів. Час пік наразі настав, по строках і процедурі об’єднатися уже неможливо, а після 25 жовтня усі громади будуть на рівних умовах.

Експерт пояснює, ЦВК призначить вибори до всіх ОТГ, адміністративні центри яких затвердив Кабінет міністрів. Тобто в усіх утворених громадах і тих, які не об’єдналися, обиратимуть представницькі органи і голову ОТГ.

«Ті, що добровільно не об’єдналися, однозначно втратили багато, адже реформа дала низку переваг. Мова про прямі міжбюджетні відносини з Міністерством фінансів та інфраструктурну субвенцію на розвиток територій», - каже Івашків.

Доходи і видатки державного бюджету будуть також передані в ОТГ. Основний – це податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), 60% якого буде спрямовуватися в громади. Як і всі адміністративні збори, які були в районі. Зміни передбачені і в податковому та бюджетному кодексах. Усі надходження, які в певних пропорціях йшли на громади, райони, область, державу будуть переглядатися в сторону збільшення для ОТГ.

Якщо говорити про райони, то їх будуть укрупнювати. В області передбачено шість районів: Івано-Франківський, Надвірнянський, Калуський, Коломийський, Косівський та Верховинський.

16 липня 2020 року Верховна Рада України прийняла у другому читанні законопроєкт №3485, який передбачає зміни до Виборчого, Кримінального кодексу, Кодексу про адміністративні правопорушення, законів про ЦВК і Державний реєстр виборців, пояснюють у Громадянській мережі ОПОРА. Станом на ранок 21 липня законопроєкт не підписаний Президентом, відповідно не набув чинності.

Він передбачає, що вибори депутатів у місцевих радах, де кількість виборців складає 10 тисяч і більше, відбуватимуться за системою пропорційного представництва за партійними виборчими списками. Право висування списків кандидатів мають лише політичні партії. Безпартійні кандидати не зможуть балотуватися в порядку самовисування. Депутатські мандати отримають ті партії, які в межах округу подолають 5% виборчий бар’єр.

Кожна партія формуватиме два типи списків кандидатів: загальний для міста (району чи області) і декілька окремих для територіальних виборчих округів. Партія самостійно встановлює порядковість розміщення кандидатів у списку і це матиме вирішальне значення на етапі встановлення результатів. Висунуті партією кандидати не можуть дублюватися в різних територіальних списках. У бюлетені для голосування виборець зможе обирати одного з щонайменше п’яти кандидатів від партії.

Текст виборчого бюлетеня включатиме в себе перелік партій і пронумерований перелік декількох кандидатів, висунутих кожною партією в територіальному виборчому окрузі. Виборець відзначатиме партію, за яку голосує і вписуватиме у трафарет номер кандидата із запропонованого переліку.

Гендерна квота у кожній п’ятірці - не менше двох кандидатів кожної статі. Трудові мігранти, внутрішньо переміщені особи і люди без зареєстрованого місця проживання відтепер можуть голосувати на місцевих виборах 2020 року.

Аналітик Ігор Ткач дещо розчарований запропонованими змінами до Виборчого кодексу. Усі сподівалися на якусь дійсно нормальну виборчу реформу, але її немає.

«Внесені новою владою зміни в частину Кодексу, що стосуються місцевих виборів, свідчать про те, що місцеве самоврядування заганяють юридичним батогом в партійні стайні. Усе так сконструйовано, що в цьому немає сенсу. Багато кандидатів не погодяться на це рабство, тому якість кандидатів буде гірше посереднього. Виборці не мають чого сподіватися на місцеве самоврядування через диктат партій, імперативний мандат і бюджетний шантаж», - каже експерт.

Чи вплине карантин на майбутні вибори? Михайло Івашків вважає, що ні. Як доказ нещодавні вибори в сусідній Польщі. Незважаючи на COVID-19 поляки обрали президента, явка була навіть вищою, ніж на попередніх виборах. Загрози проведенню виборів точно не буде, люди прийдуть, переконаний юрист. Щоправда, необхідно розробити адекватний алгоритм голосування із забезпеченням протиепідемічних заходів і дотриманням безпечної відстані, і контролювати їх дотримання.