Великдень українства: Ухвалений Верховною Радою закон про мову – державницький для титульної нації і лояльний до національних меншин

Український парламент нарешті ухвалив закон про мову. 278 народних обранців проголосували за закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» після двох місяців роботи над документом. Усі прикарпатські нардепи підтримали мовний закон.

Історичне рішення

Голова ВРУ Андрій Парубій звернув увагу на символізм дня, коли відбувалося голосування мовного закону – Чистий четвер. Адже чотири роки тому теж у Чистий четвер було ухвалено пакет законів про «декомунізацію». Голова Верховної Ради підкреслив, що під стінами парламенту зібралися тисячі українців, які приїхали з різних куточків України, щоб підтримати ухвалення мовного закону. «Голосуємо за справедливість, за гідність, за нашу найбільшу силу! Голосуємо за мову!» – підкреслив він.

Спікер закликав парламентарів у залі відкласти політичні суперечності та ухвалити історичне рішення – закон про мову. А після його ухвалення А. Парубій наголосив: «Запам’ятайте цей момент. Мова – це перемога!». Він назвав голосування за мовний закон історичним моментом.

Також прийшли у сесійну залу підтримати законопроект «Про функціонування української мови як державної» почесний патріарх Православної Церкви України Філарет, екс-президент Віктор Ющенко, члени уряду, воїни російсько-української війни, поети і письменники, громадськість, яким після голосування голова ВРУ подякував за підтримку. А. Парубій підкреслив, що Президент України Петро Порошенко підтвердив готовність підписати документ.

Крок до ментальної незалежності

Президент України Петро Порошенко привітав ухвалення закону. «Це справді історичне рішення, яке стоїть поряд з відновленням нашої армії та отриманням автокефалії Православною Церквою України.

Українська мова – це символ нашого народу, нашої держави та нашої нації. І я вдячний усім, хто брав участь у розробці, підготовці та реалізації мовного закону, народним депутатам – за голоси «за», та всім українцям за підтримку. Це ще один надважливий крок на шляху нашої ментальної незалежності», – наголосив П. Порошенко на своїй сторінці у «Фейсбуці».

Лідер президентських виборів Володимир Зеленський також зреагував заявою на прийняття мовного закону на своїй сторінці у «Фейсбуці». «Українська мова – єдина державна мова в Україні. Так було, так є і так буде. Щодо цього питання – жодних компромісів. Держава повинна дбати про розвиток української мови, про розширення сфери її вжитку. Це теж безумовно, з цим погоджується все суспільство», – зазначив В. Зеленський.

Проте, на його думку, законопроект про державну мову розглядали під час виборчого циклу, що зробило його заручником політичної риторики, що закон був ухвалений без попереднього достатньо широкого обговорення із громадськістю. За його словами, сьогодні важко спрогнозувати наслідки ухвалення цього закону – остаточний його текст, з урахуванням усіх поправок, наразі недоступний.

«Після мого вступу на посаду Президента буде зроблений ретельний аналіз цього закону, щоб пересвідчитися, що в ньому дотримані всі конституційні права та інтереси всіх громадян України. За підсумками аналізу реагуватиму відповідно до конституційних повноважень Президента України i в інтересах громадян», – акцентував В. Зеленський.

Лагідна українізація

Що саме передбачає цей документ, які його основні положення, що сприятимуть утвердженню української мови, у чому полягає його значення, чи це лагідна чи жорстка українізація, а також прогнози щодо належного впровадження цього документа в ексклюзивному коментарі для «Галичини» від одного з його співавторів – парламентаря Олега Медуниці:

– Як співавтор мовного закону й ініціатор невідкладного його прийняття ще цим складом Верховної Ради зазначу насамперед, що головне в ньому – це закріплення на законодавчому рівні державного статусу української мови. Якщо людина вважає себе громадянином держави Україна, вона повинна знати державну мову – українську. Крапка.

Я би сказав, що це лагідна українізація. Оскільки закон містить чимало норм, які зберігають толерантне ставлення до національних меншин. Законом передбачено створення державних навчальних центрів для дорослого населення з вивчення державної мови. Знання державної мови також не є обов’язковим для приватного спілкування та у сфері релігії.

Водночас державна мова є обов’язковою для всіх державних службовців – від Президента до працівників комунальних установ (учителів, лікарів тощо). За порушення норм закону вводиться адміністративна відповідальність, передбачено систему штрафів. Запроваджується і норма світової практики – хочеш отримати паспорт громадянина держави, необхідно скласти іспит на знання державної мови. Кожен громадянин України повинен володіти державною мовою як мовою свого громадянства.

Слід також зауважити, що з багатьох положень у законі передбачено і перехідний період, у середньому близько двох років, що також сприятиме процесу впровадження закону в життя.

Головне, щоб закон набрав чинності. Будь-який чинний закон є обов’язковим до виконання. Будь-яке порушення норм закону тягне за собою передбачену відповідальність. Я вважаю, що закон прописано так, що особливих проблем з його впровадженням не буде. Він цілком життєздатний, державницький для українців і лояльний до національних меншин...

Редактор відділу газети “Галичина”