Василь Малик: Офіційна версія – різне бачення стратегії розвитку клубу

До професійного футболу нашої області долучився ФК «Калуш», який в нинішньому сезоні в чемпіонаті України серед команд другої ліги виступає в групі «А» і несподівано в літньо-осінній частині першості посідає в групі третє місце, поступившись лише одним очком закарпатському «Минаю» і житомирському «Поліссю».

Та перед зимовою відпусткою надійшла не менш несподівана інформація: ФК «Калуш» покидає тренерський штаб, очолюваний Василем Маликом, і семеро футболістів клубу. Тож я вирішив поспілкуватися з головним тренером Василем Маликом про те, як проходив стартовий чемпіонат у професійній лізі, і чому він покинув команду. Та не все вийшло так, як сподівався.

– Пане Василю, розкажіть спочатку трохи про себе.
– Я родом з Дрогобича. Маю дві вищі освіти – Тернопільський і Дрогобицький педагогічні інститути. Грав на позиціях півзахисника і нападника в командах майстрів – «Галичина-Дрогобич» (двічі), в Польщі, Білорусі та Росії. Завершив футбольну кар’єру в 33 роки і відразу перейшов на тренерську роботу. Як головний тренер готував до змагань друголігову «Галичину-Дрогобич», молодіжні команди «Газовик-Скала» і ФК «Львів», основні склади команд «Миколаєва» (в чемпіонаті Львівської області) та друголігову стрийську «Скалу», з якою потрапив до першої ліги чемпіонату України. Звідти в січні минулого року перейшов у ФК «Калуш».
– А тоді калушани виступали в чемпіонаті України серед аматорських команд у групі «1»…
– Після першого кола ФК «Калуш» посідав передостаннє місце у своїй групі. А завершив п’ятим серед дев’яти команд. А за результатами другого кола ми фінішували другими після «Минаю».
– Минулого сезону зайнята сходинка в чемпіонаті України серед аматорських колективів не давала можливості команді прямо виходити в лігу майстрів, але ви це зробили. Звідки надійшла ініціатива і які були передумови для цього?
– Згідно з положенням, аматорські команди, котрі посідали місця не нижче восьмого, після позитивної атестації мали право потрапляти до другої ліги. Я переходив до ФК «Калуш» за умови, що команда підвищиться в класі. Мені пообіцяли і зробили все можливе для виконання своїх обіцянок.
– І ось «Калуш» – у другій лізі. Як Ви оцінюєте виступи команди в літньо-осінній частині чемпіонату? На якій стадії змагань було піднесення, спад і навпаки?
– Нехай оцінки роблять експерти та вболівальники. Втім, через брак досвіду перші ігри були дещо нервові, бо багато футболістів ще не боролися на такому рівні. Однак згодом, завдяки правильній організації дій на полі, отримали перші очки. Стабілізувався склад і відповідно прийшли й результати. Як в чемпіонаті, так і в Кубку України. Наприклад, у Кубку перемагали першолігові краматорський «Авангард», харківський «Металіст 1925», але програли на стадії 1/8 фіналу «Дніпрові-1».
– Як колишній головний тренер оцініть, яка ігрова лінія команди діяла найкраще, а котру варто підсилити? Зрештою, чи можете когось з футболістів відзначити?
– Відзначати когось я не хочу. Звичайно, в команді були свої лідери. А головне – ми створили колектив, який міг виконувати поставлені завдання. Нині у футболі всі захищаються і всі атакують. Дуже важливо в кожному матчі поставити правильні гру, тактику під конкретного суперника, щоб футболісти знали куди треба бігти і які приймати рішення. І при цьому не боятися експериментувати зі складом команди. А як буде далі – це вже турбота іншого тренера.
– Перший майстрівський сезон і третє місце в групі, на мою думку, –значний успіх. І після цього – інформація, що ви і семеро футболістів покидаєте ФК «Калуш». Чому так сталося?
– Я поважаю багатьох людей в клубі, тому не хочу зайвих розмов. Офіційна версія – різне бачення стратегії розвитку клубу. Тож я як головний тренер і мої два досить кваліфіковані помічники – Олександр Войтюк та Іван Білан подали заяви президентові клубу Андрієві Білецькому про свої відставки. Із стратегією розвитку не погоджувалися і футболісти.
– Я бачив серед них і тих, хто провів на полі багато матчів: Руслан Дедух і Ярослав Матвіїв (по 15), Андрій Драган (13), Юрій Голубка (12), Роман Николишин (11)?
– Їх відрахувало правління клубу.
– А хто туди входить?
– Я навіть не знав, що є таке правління в клубі. Тим паче, не дізнався, хто до нього входить. Жодних претензій, ніхто нікому не заважав.
– Стосовно розвитку стратегії клубу, що в ній передбачається?
– Хороші побутові умови для футболістів, умови харчування, матеріально-технічна база, тренувальні поля, м’ячі, екіпірування. Я не скажу, що ми цим могли похвалитися. Керівництво бачило розвиток клубу інакше.
– А як було з фінансуванням?
– Серед інших клубів наш не вважався багатим. Були заборгованості, зокрема з преміальними, однак у грудні клуб повністю з усіма розрахувався. Якщо б не борги, ми виступили б краще.
– Ще два очки – і ФК «Калуш» на першому місці. Власне, хто фінансує команду?
– Президент клубу Андрій Білецький, а рішення приймає невідоме мені правління клубу.
– Заяву про відставку Ви подали президентові клубу, і він її підписав. На його місці, враховуючи турнірні досягнення команди, я не поспішав би цього робити…
– Я поважаю цю людину, адже вся організаційна і фінансова діяльність лягає на його плечі, а щодо заяви, то ми розійшлися спокійно, без претензій один до одного.
– Уже без Вас, на якому підсумковому місці може опинитися ФК «Калуш»?
– Про це тепер важко щось казати. До команди прийдуть нові футболісти, і їх до другої половини чемпіонату готуватиме інший тренерський штаб.
– А які найближчі життєві плани у Василя Малика?
– Двох дітей виховувати і ставити їх на ноги.
– А як із тренерством?
– Якщо надійдуть якісь пропозиції, то буду їх розглядати.

Наприкінці розмови з Василем Маликом скажу таке. Дізнавшись, що президентом ФК «Калуш» є Андрій Білецький, я спочатку хотів взяти інтерв’ю у свого однофамільця. Але, на жаль, цього не сталося, бо кількаденне намагання зв’язатися з п. Андрієм не увінчалося успіхом. Однак все-таки наші читачі дізнаються про позицію президента клубу щодо відставок у команді з одного з інтернет-сайтів:

«Ми доволі молодий клуб на мапі професіонального футболу України, тож робимо перші кроки у становленні як клубу, так і команди. Тому важливо, щоб кожне управлінське рішення було виваженим, збалансованим, йшло на користь клубу і відображало стратегію його розвитку. Головним пріоритетом у нашій стратегії завжди повинен бути саме клуб і його інтереси. А реалізувати ці інтереси повинно ядро однодумців. Вважаємо, що правління клубу, президент, менеджмент і головний тренер повинні мати спільний погляд на стратегічний розвиток клубу. Ніхто не вимагає, щоб усі думали однаково і в унісон, ніхто не заперечує дискусій та гострих обговорень. Але ми прагнемо бути соратниками саме у ключових, визначальних питаннях. З попереднім тренерським штабом ми розійшлися через різне бачення розвитку клубу. Тож ми подякували один одному і без взаємних образ чи звинувачень вирішили припинити співпрацю» Андрій Білецький
Сподобалась публікація? Поширте її на Facebook