Під час першого пленарного засідання 18-ї сесії Івано-Франківської обласної ради восьмого демократичного скликання, що відбулося 7 грудня, депутатський корпус ухвалив звернення до Президента та Верховної Ради, в якому закликав відновити історичну справедливість із тим, аби надалі використовувати на державному, офіційному, громадському рівнях, а також у ЗМІ на території України замість назв «росія» й «російська федерація» найменування «московія». А громадян рф відповідно називати «московитами».

Як зазначено в тексті звернення, свого часу північно-східний сусід не лише свідомо й одноосібно привласнив європейські традиції Київської Русі, самовільно запозичивши велич спадщини Києва, а й неправомірно, без жодних на те об’єктивних історичних підстав, користується вкраденою державною та географічною назвою – «росія».

«...московська державність зародилася і зміцнилася в період Золотої Орди, в межах монголо-татарської держави, – йдеться в документі. – І світ знав її у ті часи винятково як московію, що підтверджують числені географічні карти й атласи XV–XVIІІ ст. Московську державу повсюдно іменували, як «московія», «московитія», а іноді й «тартарія». Лише 1713 р. Петро І видав указ дипломатії називати її росією чи «Государством російськім» і закріпив цю назву проголошенням московії імперією в 1721 р. Відтак, щоби обґрунтувати спадкоємність назви «російська» від княжої Русі, постала нагальна потреба написати нову версію історії, що і втілила в життя вже Катерина ІІ. Це було зроблено з політичних міркувань, аби перейняти європейські ціннісно-світоглядні традиції Русі, адже сама московська держава будувалася і протягом століть діяла на зовсім інших засадах – кочової азійської політичної культури, з її експансією, загарбанням чужих земель та жорстокою диктатурою...».

Як зазначено у зверненні, вже тим самоперейменуванням московія зазіхнула на привласнення спадщини середньовічної Київської Русі й одночасно висловила претензії і на територію України. Вся історія відносин України з московією – тому підтвердження. Тож тепер, переконані депутати, коли ці стосунки набули гострого військово-політичного протистояння, наспів час відновити історичну правду.

Обласна рада затвердила Програму забезпечення мобілізаційної підготовки та оборонної роботи в Івано-Франківській області на 2023–2027 рр. Її реалізація сприятиме вирішенню питань за тими напрямами, де спостерігається дефіцит ресурсів із Державного бюджету, зокрема з проведення на належному рівні мобілізаційної підготовки, налагодження чіткої системи військового обліку, накопичення якісних мобілізаційних ресурсів, виконання завдань територіальної оборони. На сесійному засіданні також затвердили Концепцію енергетичної ефективності Івано-Франківської області на 2023–2027 рр.

А голова обласної ради Олександр Сич у своєму звіті за 2022-й, який він поєднав із доповіддю до Дня місцевого самоврядування, загалом відобразив той суспільний контекст, в якому нині діє обласна рада. Він, за його словами, такий. Упродовж понад 30 років Незалежності в Україні попри демократичні декларації існував авторитарний політичний режим. І залежно від особи на посту її президента він був більш ліберальним чи жорстким, але завжди залишався авторитарним. У цих умовах місцеве самоврядування зазнало обмеження своїх повноважень, а це потягло за собою і зверхнє ставлення до нього з боку виконавчої вертикалі влади. Зокрема згідно з указом Президента Леоніда Кучми 1995 р. було ліквідовано виконавчі органи обласних та районних рад, а пізніше це було закріплено в Конституції 1996-го. Результат такого кроку – без власних виконавчих органів районні та обласні ради, що реалізовують спільні інтереси громад відповідно району та області, не можуть повноцінно виконувати свої повноваження.

Ця ситуація, на жаль, не змінилася й після Революції Гідності – попри голосні передвиборчі декларації під час дочасних президентських та парламентських виборів 2014-го за весь період каденції новообраних центральних органів влади районні та обласні ради так і не отримали права на формування власних виконавчих органів. Не змінилася ситуація і після 2019-го, а районні ради зведено до жалюгідного стану.

Але навіть в умовах режиму воєнного стану місцеве самоврядування має всі правові підставі для повноцінного функціонування – ч. 2 ст. 9 Закону «Про правовий режим воєнного стану» чітко вказує, що «органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України».

– А тим часом надбанням громадськості стали факти того, які перепони на початковому етапі введення режиму воєнного стану чинили на державному рівні, аби не скликалися сесії обласних рад, і в той же час Комітет Верховної ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування збирав дані про те, як функціонують обласні ради, – наголосив Олександр СИЧ. – Така інформація мала стати підставою для прийняття Верховною Радою окремих скандальних положень законопроєкту №7269 про внесення змін до Закону «Про правовий режим воєнного стану» в частині функціонування місцевого самоврядування. Йшлося про припинення на час дії режиму воєнного стану діяльності практично всіх обласних рад і передачі їхніх повноважень обласним військовим адміністраціям (ОВА) незалежно від того, чи перебувають вони в зоні бойових дій.

Але таке можна однозначно трактувати, як посягання під прикриттям війни на права місцевого самоврядування, й вони йдуть урозріз із євроінтеграційними процесами в Україні та є шкідливими тепер, коли Україна отримала статус кандидата у члени ЄС і готується до вступу до нього. Заразом цілком очевидно, що серед владних органів в Україні найбільш органічним авторитетом для суспільства є виборна влада, тому у воєнний час органи місцевого самоврядування слід не згортати та нівелювати, а розвивати й конструктивно використовувати для стабілізації ситуації в державі.

У таких умовах нам довелося діяти. Та все ж усі параметри діяльності Івано-Франківської обласної ради в умовах режиму воєнного стану майже не змінилися. Ми провели сім сесій, 86 засідань постійних комісій, п’ять засідань президії й і ухвалили на сесії 234 рішення, в тому числі і з питань сприяння ЗСУ, внутрішньо переміщеним особам та приведення соціальної інфраструктури області в стан, придатний для дій в умовах воєнного часу.

Запорука суспільного спокою. Олександр Сич: Обласна рада в умовах режиму воєнного стану працювала без перебоїв, прозоро й ефективно (звіт голови облради за 2022 р.)

За європейськими мірками наявність розвинутого і самодостатнього місцевого самоврядування є лакмусовим папірцем демократії і пропускним квитком у європейське співтовариство. Відтак і державна влада, і громадянське суспільство в Україні мали б бути зацікавлені в тому, щоби в переможній Україні воно було саме таким.

Перш за все постає питання, чи в умовах режиму воєнного стану мають функціонувати органи місцевого самоврядування?

На мою думку – безсумнівно, що так. Звичайно ж, за винятком тих, що перебувають в зоні бойових дій і в умовах ворожого оточення. Щодо цього є і відповідна правова база, й логіка функціонування виборних органів влади.

Особливості функціонування органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у воєнний час визначає Закон «Про правовий режим воєнного стану». Відповідно до його ч. 2 ст. 9 «органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України».

Слід звернути увагу на те, що ч. 5 ст. 46 Закону «Про місцеве самоврядування» врегульовує нормативну періодичність проведення сесій місцевих рад: «Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал».

Отож безпідставне нескликання головою обласної ради сесії у вказаний термін створює підстави для рішення Верховної Ради про дострокове припинення повноважень такої ради.

Можу помилятись, але видається, що більшість обласних рад такі підстави створили, порушивши терміни скликання сесій після початку повномасштабного вторгнення московії на територію України 24 лютого цього року.

Сьогодні вже надбанням громадськості стало те, які перепони на початковому етапі введення режиму воєнного стану чинилися, аби не скликалися сесії обласних рад.

Одночасно з такими перепонами комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, як дослідив один із прикарпатських інтернет-ресурсів, збирав дані про стан функціонування обласних рад.

Очевидно, вони мали стати підставою для прийняття Верховною Радою окремих скандальних положень законопроєкту №7269 про внесення змін до Закону «Про правовий режим воєнного стану» в частині функціонування місцевого самоврядування. Нагадаю, що мову тоді вели про припинення на час дії режиму воєнного стану діяльності ПРАКТИЧНО ВСІХ обласних рад і повної передачі їхніх повноважень ОВА незалежно від того, чи перебувають вони в зоні бойових дій.

Такі дії можна однозначно трактувати, як посягання під прикриттям війни на права місцевого самоврядування. Й, очевидно, що це йде врозріз із євроінтеграційними процесами в Україні та є шкідливою дією в той час, коли Україна отримала статус кандидата в члени і готується до вступу в ЄС.

Очевидно, що війна є дуже серйозним стресовим викликом для суспільства. В такий час воно шукає опори в авторитетних суспільних інституціях – у влади, церкви, ЗСУ тощо.

Цілком очевидно, що серед органів влади найбільш органічним авторитетом для суспільства є виборна влада. Якщо абстрагуватися від частковостей, то загалом виборці під час виборів до місцевих органів влади схильні голосувати за добре знаних їм громадських авторитетів. А тому закономірно, що й в стресовий воєнний час вони так само схильні насамперед звертатися за допомогою до них.

І це ще один аргумент, що у воєнний час органи місцевого самоврядування слід не згортати та нівелювати, а розвивати й конструктивно використовувати для стабілізації ситуації в суспільстві.

Власне, виходячи з усього вище наведеного, ми докладали зусиль до повноцінного функціонування Івано-Франківської обласної ради в умовах режиму воєнного стану.

Порівнюючи основні діяльності обласної ради за 2021-й та 2022-й роки бачимо, що алгоритм діяльності основних робочих органів в період воєнного часу майже не відрізнявся від мирного часу, а саме:

– несуттєво змінилася кількість проведених сесій обласної ради, засідань постійних депутатських комісій та президії облради;

– рішень на 84 було ухвалено менше, але це закономірно та пов’язано з тим, що в умовах режиму воєнного стану ряд повноважень самостійно здійснює ОВА, а також деякі питання в цей період не підлягають розгляду обласною радою;

– в умовах обмежень, зумовлених режимом воєнного часу, також істотно зменшився потік вхідної, вихідної документації та звернень громадян (відповідно: мінус 1479, мінус 532 документи та мінус 505 звернень).

До найважливіших рішень протягом звітного періоду слід віднести:

– бюджетні рішення щодо виділення коштів на потреби ЗСУ та правоохоронних органів (більше 20-ти рішень на загальну суму 41 млн. 446 тис. грн.);

– передачу ЗСУ та іншим військовим підрозділам матеріальних цінностей зі спільної власності громад області (в тому числі: 6 транспортних засобів; 1 апарат УЗД; нерухоме майно площею 306,3 кв. м.; ділова та дров’яна деревина об’ємом 355 кв. м.);

– бюджетні рішення для облаштування місць перебування ВПО (67.5 млн. грн.); – бюджетні рішення для облаштування бомбосховищ та укриттів, й зокрема в закладах освіти області (6.4 млн. грн.).

А окрім них:

– рішення про проголошення 2022-го Роком 80-річчя Української Повстанської Армії та схвалення відповідної регіональної цільової програми;

– рішення про заснування відзнаки «80-річчя Української Повстанської Армії»; – прийняття у новій редакції Програми соціального захисту учасників Революції Гідності та московсько-української війни;

– рішення про тимчасове звільнення орендарів від плати за користування майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області на період дії правового режиму воєнного стану;

– звернення до центральних органів влади щодо неефективності реорганізації державних лісогосподарських підприємств шляхом створення державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»;

– розгляд питання щодо проведення весняно-польових робіт на території області в умовах режиму воєнного стану;

– звернення до міжнародних інституцій щодо негайного закриття повітряного простору над Україною;

– звернення щодо відновлення історичної справедливості та перейменування російської федерації на московію.

Важливою складовою роботи обласної ради були зусилля щодо організації благодійної та волонтерської діяльності.

Дуже вагомою і не облікованою є та, що її приватно здійснюють депутати обласної ради. Очевидно, настане час і вони самі за неї прозвітують перед виборцями. Окрім неї варто відзначити декілька цілеспрямовано організованих обласною радою заходів:

– завдяки плідній співпраці з Опольським воєводством Івано-Франківська область отримала від нього благодійної допомоги на загальну суму 3,5 млн. злотих (орієнтовно 30 млн. грн.);

– між Опольським воєводством та Івано-Франківською обласною радою укладено угоду щодо надання гуманітарної допомоги ним та його міжнародним партнерами для капітального ремонту Івано-Франківського обласного спеціалізованого (спеціального) кістково-туберкульозного санаторію «Смерічка», в якому розміщені діти, евакуйовані з Харкова (будівельні матеріали та інвентар загалом на суму 105 тис. євро та 1 млн. 50 тис. злотих);

– обласна рада стала організатором благодійної спортивно-патріотичної акції «Місцеве самоврядування Прикарпаття – Збройним Силам України», що відбувалася 27 листопада та 3 грудня 2022 року і під час якої для допомоги 10-тій гірсько-штурмовій бригаді зібрано кошти в сумі 500 тис. грн.

Для відзначення зусиль благодійників, жертводавців та волонтерів обласною радою ухвалено рішення про заснування обласної відзнаки – медалі «Доблесть Прикарпаття».

Окремо відзначу, що на потреби ЗСУ працівники виконавчого апарату обласної ради переказали кошти в сумі 1 057 770 грн.

Не можу не відзначити, що п’ятеро депутатів обласної ради (троє з депутатської фракції Всеукраїнського об’єднання «Свобода» – М. Іваночко, О. Понайда, С. Федорців та по одному з депутатських фракцій політичних партій «Європейська Солідарність» і «За Майбутнє» – І. Очкур і М. Мединський відповідно) беруть участь у здійсненні заходів з національної безпеки, оборони та відсічі збройної агресії московії проти України.

Попри режим воєнного часу, ми докладали зусиль до збереження прозорості в діяльності обласної ради. Хоч з уваги на заходи безпеки в цей період не здійснювалася пряма трансляція сесійних засідань обласної ради, але обласне телебачення «Галичина» забезпечило їхню трансляцію в режимі запису, а засідання президії обласної ради та її постійних комісій висвітлювалися на сторінці обласної ради у соціальній мережі Facebook.

З уваги на це громадський рух «Чесно» визнав Івано-Франківську обласну раду найбільш прозорою серед інших обласних рад.

Шановні колеги! За таку наполегливу й успішну працю в умовах режиму воєнного часу висловлюю глибоку вдячність кожному із вас! Окремо дякую голові ОВА Світлані Василівні Онищук за добру конструктивну співпрацю особисто між нами і між ОВА та обласною радою! Вона є запорукою суспільного спокою та стабільності на Прикарпатті. А це є тим нашим надбанням, яким ми вигідно відрізняємося від інших областей України і яким маємо повне право пишатися!