25 червня тестом з математики стартує основна сесія ЗНО, котра цього року пройде в особливих епідеміологічних умовах. Ще задовго до початку процесу в суспільстві заговорили про можливе скасування іспиту не лише цього року, а загалом. Громадськість миттєво зреагувала на такі чутки обуренням, петиціями та чіткою позицією: ЗНО потрібно зберегти. Тисячі людей різних віку і статусу – від учнів до професорів університетів – підтримали флешмоб освітнього омбудсмена Сергія Горбачова «РукиГетьВідЗНО», доповнювали свої аватарки відповідним написом та висловлювали власні думки з цього приводу. «Галичина» виокремила головні причини важливості збереження ЗНО, цьогорічні особливості процесу та поради щодо успішного складання тестування.

Тиждень перед стартом ЗНО всі хвилювалися, адже не було інформації щодо проведення основної сесії незалежного оцінювання. А з огляду на досвід скасування пробного ЗНО, перед самим його початком були певні побоювання. На щастя, вони не справдилися, правда, без змін не обійшлося. Верховна Рада України ухвалила закон, який звільняє учнів шкіл, професійно-технічних закладів та студентів коледжів, котрі завершують здобуття повної загальної середньої освіти у 2019/2020 навчальному році, від державної підсумкової атестації. Втім, за ними залишається право пройти її у формі ЗНО за власним бажанням. Але незмінним є те, що для вступу у ВНЗ потрібно скласти зовнішнє оцінювання. Без варіантів!

– Ми протестуємо кожного, хто зареєструвався і прийде на тестування, – коментує директор Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти (ІФРЦОЯО) Богдан ТОМЕНЧУК. – Наголошую: без результатів зовнішнього незалежного оцінювання вступ до вищої школи неможливий, окрім винятків, які передбачено відповідним законом. Решта не беруся коментувати, тому що як управлінець бачу там колізії, але не буду вносити смуту у не свій монастир....

Микола Іваницький, студент одного з прикарпатських коледжів, зрадів, що не складатиме ЗНО, адже не планує вступати до вищого навчального закладу. Проте все ж вирішив, що пройде тестування з української мови і літератури, біології та історії України, на які зареєструвався. «Маю виняткову можливість відчути атмосферу незалежного оцінювання, випробувати свої сили та перевірити знання, побачити, наскільки ефективною була моя підготовка до іспитів. Тим паче, я нічого не втрачаю», – наголошує він.

На Прикарпатті захотіли складати ЗНО понад 14 тисяч осіб, а найбільш масовими традиційно будуть тестування з української мови і літератури, математики та історії України. Б. Томенчук наголошує, що пункти тестування повністю готові до проведення ЗНО в тих умовах, які визначив головний державний санітарний лікар. «Знаю міру відповідальності людей, які займаються організацією ЗНО, тому глибоко переконаний, що в тих межах, які означено, все буде так, як має бути. Й далі дотримуюся думки, що пункти тестування – найбезпечніші з усіх громадських місць у країні, – наголосив він. – Приходьте на пункт тестування, як радить санітарний лікар, як диктує ситуація довкола. У суспільстві починає ширитися думка, що коронавірус – це фейк. Але якщо від нього помер головний лікар військового шпиталю у Львові, котрий міг би та мав би ресурс себе порятувати, то тут варто задуматися. Варто задуматися не над безвихіддю, а над тим, що береженого Бог береже. Можна скільки завгодно слухати, що від раку та серцево-судинних захворювань помирає більше людей. Так. Але від раку та інфаркту карантином не врятуєшся. У цьому, як на мене, суть».

Перше масове ЗНО відбулося 2008 року. І це не просто абревіатура, це інструмент, який для багатьох вступників широко відчинив двері до ВНЗ і допоміг їм здобути омріяний фах. Коли запровадили незалежне оцінювання, я вже навчалася у Львівському національному університеті ім. І. Франка на омріяній «журналістиці», проте під час вступних випробувань, адже потрапила в когорту пільговиків, учнів з сільської місцевості, складала один тест з української мови і літератури. Структура завдань тестування була дуже схожою на ЗНО, єдина різниця, що писала його не в пункті тестування, а в аудиторії майбутньої альма-матер. Навіть не думала, що за кілька років у такому форматі складатимуть іспити всі вступники. І це стало неабияким переворотом у вступних процесах.

За 11 років своєї роботи в «Галичині» і ведення освітньої тематики багато разів була на пунктах тестування під час складання зовнішнього оцінювання, спілкувалася із вступниками до і після іспиту, раділа, коли здійснювалися їхні мрії про вступ. ЗНО – й справді найуспішніша реформа української освіти, чи не єдина, яку не розвернули на пів дорозі, а втілюють у життя упродовж кільканадцяти років. І якщо її шлях призупинять, то це буде поразка і відхід на сотні кроків назад. Мільйони вступників стали студентами не через хабарі чи домовленості, а завдяки своїм знанням, і це великий поступ.

Учитель історії і громадянської освіти Української гімназії №1 м. Івано-Франківська Володимир Половський теж так вважає: «Часто кажуть: щороку виникають претензії до завдань тестувань. Але це ж прекрасно, що є дискусії і можна обговорити спірні питання. Натомість вступні іспити – це була корумпована схема, в яку ніхто не міг ні влізти, ні обговорити. Реформа ЗНО дає можливість відкритості, те, до чого наше суспільство було не готове, і те, до чого воно повільно звикало. Сьогодні дуже важливими є саме відкритість і зрозумілість правил. І це саме ті причини, чому не можна скасовувати ЗНО».

Іванофранківець Назар Чередарик добре знає, що таке ЗНО, адже складав основну сесію двічі впродовж двох років і показав доволі високі результати. «ЗНО – важливий етап при вступі, тому що до нього є реальна довіра і впевненість у рівних умовах для усіх абітурієнтів, – наголошує хлопець. – Скасування незалежного оцінювання підвищить рівень корупції у сфері освіти. Це я кажу як людина, яка вчилась у трьох ВНЗ. Тому будь-яка дискусія про скасування недоречна. Заклади освіти зачинено, тому місця для дотримання санітарних норм достатньо».

«ЗНО направду дуже важливе, і, думаю, ми по-справжньому зрозуміли це лише тепер, коли воно опинилося під загрозою знищення, – наголошує професорка Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Ольга Деркачова. – Це чесна гра за чіткими правилами, це можливості самореалізації, це одна зі сходинок на шляху до омріяного вишу та професії. Його варто зберегти хоча б тому, що не маємо іншої альтернативи. Повернення до вступних іспитів у ВНЗ? Не думаю. Вони були доречними в минулому, а тепер їм є хороша сучасна альтернатива, відмовлятися від якої було б безглуздям».

Володимир Половський під час зовнішнього незалежного оцінювання спробував себе у всіх можливих іпостасях: від чергового до старшого інструктора. І навіть на місці вступників. Адже 2013-го разом зі своїми випускниками склав тестування з історії України та географії. Зі свого профільного предмета набрав максимальні 200 балів, з географії – 195. Цього року педагог також зареєструвався на тестування з історії України. Він розповідає, що є декілька причин, які спонукали його піти на іспит. «Таким чином бачу процедуру ЗНО зсередини, а це дуже важливо для інструктора, – каже вчитель. – Не впевнений, що перевіряю свої знання, адже скоріше у такий спосіб випробовую свої нерви. Як показує досвід тестування, у мене викликали труднощі ті питання, де я знав більше, аніж вимагає шкільна програма, як випускник історичного факультету, відповідно, перемудровував сам себе. Крім того, це своєрідний акт солідарності зі своїми випускниками. Сім років тому дуже популярною була теза: «Та вчителі такі тупі, вони самі не складуть те ЗНО». І власне основна мотивація піти на ЗНО тоді була така: «Ні! Я піду і складу!».

Учитель зізнається, що під час сесії незалежного оцінювання більше переживатиме за своїх учнів, ніж за власний результат, адже від того, як вони складуть цей іспит, залежить їхній вступ, вибір навчального закладу і спеціальності. «Розумію моральний і психологічний стан випускників, вони вже мали той період забути. Відомо, що очікування смерті гірше самої смерті, – коментує педагог. – Єдина універсальна порада, яку даю всім випускникам, – обирайте ту спеціальність, яка вам реально буде в кайф, а не ту, яку нав’язують батьки чи просто за балами підходить. Для багатьох батьків стає трагедією, що їхні діти не вступили до університету. Це одна з причин виникнення корупційних схем, бо мама й тато зроблять усе, щоб син чи донька стали студентами. Ці два моменти є значним перегином, причиною величезних проблем у нашому суспільстві, країні. Тому дуже багато уваги приділяю профорієнтації випускників та мотивації».

Відкинути всі свої страхи і спокійно продемонструвати свої знання – це порада від Ольги Деркачової. «Не бійтеся, ви вчилися, ви все знаєте, а зовнішнє незалежне оцінювання – просто констатація результатів вашої наполегливої праці. Так, хвилювання не уникнути, але усе найважливіше завжди супроводжується хвилюванням. Подумайте, як потім буде радісно почуватися першокурсником. Ті хвилювання варті цього відчуття, повірте! Не буду казати «щасти на ЗНО», бо фарт – то таке. Побажаю успіхів і віри в себе та свої знання», – підкреслила професорка.

Назар Чередарик радить цьогорічним учасникам ЗНО добряче виспатися перед іспитом та не намагатися все вивчити напередодні. «Зубрити» останнього дня зайве, краще відволіктись, погуляти, поговорити з кимось на іншу тему, словом, не зациклюватись, – переконаний він. – Перед іспитом обов'язково треба поїсти, налаштуватись на те, що ви просто приходите на пункт тестування і пишете роботу. Важливо перевірити «хрестики», але не треба змінювати свої відповіді, бо, як показує практика, найімовірніше, це буде виправлення з правильного на помилкове. І ще порада: не ламати сайт Українського центру оцінювання якості освіти, коли оголосять результати».

Богдан Томенчук переконаний, що не така страшна ситуація, як реакція на неї, тому радить: «Якщо ви готувалися, то ваш рівень підготовленості ніхто у вас не забере, як і ваше місце у вищій школі. Має бути здорова доза гумору. Головне: ви і ваші рідні здорові, решта буде в тому режимі, в якому дасть Бог. Трагедії не трапилося, немає нічого непоправного, це не перший і не останній випадок у житті, коли очікування стає основою успіху».