Ця проблема у наш час не просто велика, а кричуща, адже випадків насилля над дітьми дедалі більшає, у тому числі й сексуального характеру. І за останніми дослідженнями майже 70% випадків педофілії відбуваються у власних родинах, де діти довіряють дорослим. Більшість таких злочинів просто замовчуються, адже потерпілі неповнолітні бояться або ж соромляться розповідати про те, що з ними сталося. Тому український уряд планує посилити відповідальність за сексуальні злочини проти дітей.
Учора, 15 квітня, народні депутати подали до Профільного комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності доопрацьований законопроект №6607 про покарання для осіб, які вчинили сексуальне насилля над дітьми. Нарешті його зареєстровано у Верховній Раді. За словами однієї із співавторів законопроекту - юриста-кримінолога, викладача Національної школи суддів України Ганни Маляр, - проект розробили ще в 2017 році, але й досі його не було ухвалено. Мета нововведень - посилити покарання для педофілів, а також знайти баланс між правами осіб, які вчиняють такі злочини проти дітей, та між правами дітей-жертв.
Автори законодавчої ініціативи прагнуть об’єднати суспільство у боротьбі з глобальним поширенням сексуального насильства над дітьми, і законодавство повинно швидко реагувати на такі проблеми. Вони пропонують створити єдиний реєстр засуджених за сексуальні злочини проти дітей, запровадити хімічну кастрацію та збільшити термін покарання для таких осіб - ув’язнення від 12 до 15 років, а за повторне вчинення такого правопорушення - до довічного позбавлення волі.
Юрист Ганна Маляр нагадала про недавній випадок у Кривому Розі, де двічі засуджений раніше за сексуальні злочини проти дітей намагався знову вчинити аналогічний злочин проти 8-річної дівчинки. Вона наголосила, що особи, які гвалтують та розбещують дітей, суттєво відрізняються від інших злочинців і не підлягають виправленню. Крадія чи грабіжника ще можна виправити позбавленням волі, а от педофілів змінити таким покаранням неможливо, і свідченням цьому є повторні випадки сексуального насилля після виходу їх на волю. Тому покарання має бути іншим.
Співавтор законопроекту №6607 народний депутат Олег Недава зауважив, що реєстр осіб, які вчинили злочини сексуального характеру проти дітей, буде закритим і підпорядкованим Міністерству юстиції, яке надаватиме дані керівникам закладів, що працюють з дітьми. Інформацію до реєстру вноситимуть лише після обвинувального вироку суду.
Народний депутат Мустафа Найєм, котрий також причетний до авторства законопроекту, додав, що хімічна кастрація - це добровільний захід медичного характеру, який засуджений обиратиме самостійно. Тобто злочинці лише після 10 років відбування покарання можуть звернутися з проханням, щоб їм зробили цю процедуру. Спочатку вони мають отримати експертний висновок про свою хворобу (висновок психіатричної експертизи про наявність діагнозу "Педофілія" та лікаря-експерта щодо відсутності протипоказань), а потім суд вирішуватиме, чи варто робити цю процедуру.
Директор держустанови "Центр психічного здоров'я та моніторингу наркотиків і алкоголю МОЗ України" Сергій Шум пояснив, що хімічна кастрація є не покаранням, а одним з елементів надання допомоги, який використовують лише стосовно хворих людей і має доведену ефективність. Така процедура діє майже у всіх штатах США, у Франції, Норвегії, Щвейцарії, Німеччині, Великобританії, Польщі, Естонії, Російській Федерації та Казахстані. Після введення цієї процедури значно зменшується рецидивний характер таких злочинів після виходу засуджених із місць позбавлення волі.
Співавтори законопроекту висловили сподівання, що Профільний комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності вже наступного тижня розгляне доопрацьований законопроект разом із доданими до нього висновками від правоохоронних органів та експертів, а Верховна Рада ухвалить його до Дня захисту дітей - 1 червня.
