Напередодні празника Святого Миколая, новорічних та різдвяних свят великий попит мають дитячі іграшки. А від асортименту запропонованої виробниками та імпортерами іграшкової продукції нелегко розгубитися навіть досвідченому споживачеві. М’які іграшки, настільні конструктори і головоломки, музичні інструменти, іграшкові меблі і самохідні автомобілі – це далеко не весь перелік того, що пропонують нам дитячі магазини.
Словом, вибір широкий, і кожен з батьків та дітей може знайти тут те, що найдужче відповідає їхнім смакам та уподобанням. Та є один момент, який покупцям потрібно враховувати насамперед. На що ж передусім треба звернути увагу при придбанні іграшки?
Варто передусім пам’ятати, що в Україні діє Технічний регламенту (ТР) безпечності іграшок, який стосується товарів як вітчизняного, так і закордонного виробництва і який регламентує зокрема, що до іграшок належать вироби, призначені для використання дітьми до 14 років. Вимоги ТР передбачають, що іграшки не мають створювати загрози для життя дітей чи ризику отримання ними фізичних травм. Гадаю, варто процитувати тут зокрема пункт 34 ТР, який чітко зазначає: «Іграшки, у тому числі хімічні речовини, які вони містять, не повинні загрожувати безпеці чи здоров’ю користувачів або третіх осіб, коли вони використовуються за призначенням або з урахуванням передбачуваної поведінки дітей».
Документально це обов’язково має бути підтверджено декларацією про відповідність іграшки вимогам ТР. Декларацію складає виробник або його уповноважений представник чи постачальник, який відповідає за введення продукції в обіг в Україні. Сертифікація іграшок в Системі сертифікації УкрСЕПРО добровільна. Але сертифікат відповідності – це документальне свідчення якості та безпеки продукції згідно з вимогами чинних нормативних документів. Тому коли в крамниці на іграшки є не лише декларації про відповідність, а й сертифікати відповідності, то така продукція заслуговує на більшу довіру споживачів.
Відповідність іграшки вимогам ТР підтверджує нанесення на кожну іграшку та (або) її пакування інструкції з експлуатації або інший супроводжувальний документ національного знака відповідності. Введення в обіг іграшок без нього заборонено. Ще однією обов’язковою умовою введення на споживчий ринок іграшкової продукції є наявність позитивного висновку Державної санітарно-епідеміологічної експертизи МОЗ України.
Власне, в маркуванні виробу має бути й зафіксовано, для кого та продукція, або ж передбачено призначення за віком дитини чи розміщено позначення типу «Не є іграшкою!» чи «Для дорослих колекціонерів»...
Щодо згаданих вище «хімічних речовин», то, як правило, у барвниках для іграшок використовують солі важких металів (до них належать сурма, миш’як, барій, кадмій, хром, свинець, ртуть і селен). Оскільки добре відомо про їхній згубний вплив на організм, їх вміст допускається в суворо обмежених кількостях (до 25 мг/кг). Втім, батьки мають знати, що, як запевняють лікарі, існує невеликий відсоток людей, на яких ці речовини і в допустимій концентрації несприятливо впливають.
Вимогами стандартів до особливої групи ризику зачислено вікову групу дітей до 36 місяців. Під час виробництва іграшок для таких малюків необхідно передбачати таке. Оскільки маленькі діти зазвичай смокчуть, кусають та втягують до рота іграшки будь-якого виду, то щоб уникнути ризику асфіксії, забавки для них мусять мати таку конструкцію, щоб діти не могли відірвати від них частину чи шматок. Немовлята не можуть самотужки захиститися від предметів, що розміщені навколо їхньої голови або шиї. Для того, щоб уникнути ризику удушення, іграшки для дітей цієї вікової групи повинні мати таку форму, щоб вони не могли охопити шию або голову, чіплятись за шию чи потрапляти до горла. Також ці іграшки не повинні надягатися через голову.
Малята стукають, вдаряють іграшками, а також кидають їх, і це нормально для їхнього розвитку в такому віці. І щоб уникнути порізів, защемлення пальчиків тощо, іграшки мають бути достатньо міцними, аби витримати таке поводження і не розвалитися на частини. Зрештою, мають бути сконструйовані так, щоб не відділялися дрібні частини, не було гострих кромок та кінців або розриву швів і т. ін.
Для найменших також небезпеку можуть становити іграшки з довгими (більше 15 см) мотузочками. А купуючи музичну забавку, також не забувайте звернути увагу на етикетку. Безпечна шумова межа для дітей – 85 децибел. Якщо музичний супровід тієї чи іншої іграшки вищий від цього рівня, то він може викликати у дитини проблеми зі слухом. Найбільш шкідливою та загрозливою вважається дитяча зброя, де рівень звуку коливається в межах 120-140 децибел, навіть коли вона на відстані витягнутої руки.
Отож аби уникнути неприємностей при покупці іграшки, варто звертати увагу на такі чинники. Чи є відповідна документація, яка засвідчує якість та безпечність забавки. Чи нанесено на іграшку національний знак відповідності. Чи достатньо іграшка міцна, чи не має заводських ушкоджень, чи міцно приєднані дрібні деталі. Чи безпечна конструкція іграшки: відсутність ріжучих країв, гострих кінців, тріщин, вузьких щілин і отворів, куди можна встромити пальці. Чи не знімається фарба, що покриває іграшку. Чи немає різкого і неприємного запаху. Зрештою, чи відповідає іграшка вікові дитини…
До речі, дія ТР не поширюється на обладнання для ігрових майданчиків, гральні автомати, незалежно від того, приводяться вони в дію за допомогою монет чи ні. Крім того, в ньому наведено цілий перелік виробів, які не вважають іграшками. Серед них: декоративні предмети для свят та урочистостей, самокати електричні, а також самокати, призначені для дітей з масою тіла понад 50 кг; водне спорядження, призначене для використання на глибоководних ділянках, та пристрої для навчання дітей плаванню (наприклад, сидіння для плавання та плавальні допоміжні засоби); пазли, що складаються з понад 500 елементів; феєрверки, в тому числі так звані ударні капсули, не розроблені спеціально для іграшок; вироби та ігри, до складу яких входять метальні снаряди з гострими наконечниками (набори дротиків з металевими наконечниками; електронне обладнання (персональні комп’ютери та гральні приставки), яке використовують для доступу до інтерактивного програмного забезпечення, та пов’язані з ним периферійні пристрої, крім випадків, коли такі речі спеціально розроблено для дітей і мають ігрову цінність (спеціально розроблені персональні комп’ютери, клавіатури, джойстики чи рульові колеса; біжутерія для дітей, не призначена для використання у грі, та інші).
