Уже протягом тривалого часу Івано-Франківська громадська рада (ГР) з контролю за використанням коштів на експлуатацію, капітальний і поточний ремонти доріг, яка складається переважно з транспортників із півстолітнім досвідом, ініціює на обласному й державному рівнях розв’язання питання будівництва магістрального шляху з Києва до південно-західних регіонів нашої держави. Річ у тім, як ідеться у наших зверненнях з цього приводу, що вже давно сформувалися магістральні шляхи державного значення як у західному напрямку (Львів – Чоп), так і південному (Умань – Одеса), тоді як аналогічної магістралі на південний захід немає.
Отже, підтримавши ініціативу Президента Володимира Зеленського щодо проведення в Україні зимової Олімпіади 2030 року, ми запропонували запроєктувати водночас (спільно з ЄС) і спорудження міжнародного шляху «Київ – Івано-Франківськ – Подґоріца», який сполучив би нашу державу і з Чорногорією, Хорватією, Албанією, Грецією й іншими країнами Середземномор’я і Балкан. Ця дорога, як і проєктована траса «Рівне – Броди – Краковець», будуть популярні й попри те, що стануть платними, завдяки значній економії пального і часу.
Причому цей шлях «від Печерських пагорбів до Підпечерських (східна околиця Івано-Франківська)», як ми його ще образно називаємо, мав би пролягти від київської Окружної поблизу міст Вишневого, Фастова, Бердичева, Хмільника, Волочиська, Теребовлі практично в обхід усіх населених пунктів регіону (в тому числі й нашого обласного центру) і влитися біля Івано-Франківська в новий варіант нашого національного шляху Н-09 «Львів – Івано-Франківськ – Мукачево», який пролягає переважно через населені пункти, тобто там, де він і сформувався попередніми століттями.
Доцільність побудови такого автошляху – не лише в його очевидній стратегічній значущості для держави. Річ також у тім, що з дорогою Н-09, яка пролягає через село Вербилівці Рогатинської ТГ й на яку накладається міжнародний шлях М-12 (Е-50) «Стрий – Тернопіль – Знам’янка», продовжений до Ізвариного (новий номер М-30), нині склалася загрозлива ситуація для здоров’я й життя наших співвітчизників. Адже накладання шляхів один на другий призводить до перевищення в кілька разів максимально допустимої інтенсивності руху на них. І цю ділянку, як і трасу «Черніїв – Надвірна» (після капітального ремонту), вже охрестили «дорогою смерті».
Наприклад, проєктна спроможність Н-09 – дороги другої категорії – від трьох до 10 тисяч машин за добу. А фактична інтенсивність руху на ній згідно з інформацією Міністерства інфраструктури становить 20-22 тис., тобто в кілька разів перевищує нормативну. Отже, крім надмірного забруднення довкілля (не секрет, що основними забруднювачами у нашій області є залізничний та автомобільний транспорт, що призвело до збільшення в останні роки онкозахворювань легень та органів ротової порожнини на сім – вісім відсотків), на цьому об’єкті загострюється й проблема безпеки для учасників дорожнього руху всіх категорій!
Дуже напружена ситуація і з транзитним транспортом у самому Івано-Франківську. Через місто проходять значні потоки такого транзитного транспорту через відсутність повноцінної мережі об’їзних доріг. Скажімо, південно-західний обхід обласного центру «Павлівка – Марківці» частково розвантажує його від транзитного транспорту лише з калусько-стрийського напрямку, що рухається національним шляхом Н-10 «Стрий – Мамалига». Цей шлях оптимальний для тих, хто їде до «Буковеля», Яремча, і навіть частково для тих, кому треба до Коломиї, Чернівців тощо. Але щодня набагато більша частина транспортних засобів їде через обласний центр, особливо тих, які рухаються в бік Тернополя, Городенки та інших міст, оскільки це вдвоє коротший шлях, а відповідно на ньому вдається заощадити і час, і пальне. А північно-східного обходу, який міг би вивести з Івано-Франківська транзитні потоки сполученням «Львів – Галич – Чернівці», «Львів – Галич – «Буковель», місто донині не має, тим-то майже весь транзитний транспорт проїжджає через нього.
Вихід із цієї ситуації й полягає в будівництві ще однієї дороги (вже поза населеними пунктами) або тієї самої другої категорії, або ж, що доцільніше, 1-Б категорії (на чотири смуги руху) з передбаченою нормативами роздільною смугою, яка унеможливлює важкі ДТП, пов’язані з виїздом на смугу зустрічного руху. А водночас з огляду на вказані обставини вважаємо за необхідне винести дорогу Н-09 «Львів – Івано-Франківськ – Мукачево» за межі міст Рогатина, Бурштина, Галича, Івано-Франківська, Надвірни, Яремча та ще 22 населених пунктів, щоб вивести з них транзитні потоки сполученням зі Львова до «Буковеля», Чернівців тощо.
До речі, питання необхідності винесення національного шляху Н-09 «Львів – Івано-Франківськ – Мукачево» за межі названих міст розглянули на сесіях Івано-Франківської міської ради 29 квітня 2021 р. та Івано-Франківської районної ради 13 травня того самого року, й депутати всіх рівнів одноголосно його підтримали. І недарма. Адже ця дорога разом з обходом міст Бібрки на Львівщині та Рахова на Закарпатті з прилеглими селами обох областей з виходом до нового міждержавного переходу високої пропускної спроможності «Біла Церква» на українсько-румунському кордоні відкриє зручний доступ туристам як з України, так і країн Європи до майбутнього олімпійського селища Ворохти (до речі, це й залізнична станція на шляху із Західної до Центральної та Південної Європи) з комплексом трамплінів і лижними трасами урочища «П’ятихатки», гірськолижних комплексів «Буковель» та «Драгобрат» (Закарпаття), дасть поштовх для розвитку економіки нашого краю.
У проєкті Київського «Діпроміста» 2016 року «Схеми планування території Івано-Франківської області», затвердженому обласною радою 2017 р., запропоновано своє бачення виведення транзитних потоків за межі населених пунктів, переважно за допомогою окремих об’їзних. Наша ж пропозиція являє собою наступний розвиток київського проєкту з урахуванням нового європейського досвіду (зокрема польського), коли автомагістраль прокладають в обхід відразу всіх населених пунктів, розташованих на її шляху. З таким принципом погодилось і керівництво ОДА в листі-відповіді у серпні 2022 р. Але, на превеликий жаль, і нині проектується окрема об’їзна для Заболотова. Хоча доцільніше прокласти нову ділянку Н-10 «Стрий –Івано-Франківськ – Мамалига» від коломийської об’їзної вздовж колії в обхід усіх сіл і Заболотова, зекономивши на спорудженні шляхопроводу через залізницю. Ще один приклад задоволення амбіцій місцевих керівників – проектування насамперед північно-східної ділянки передбаченої «Схемами…» рогатинської окружної, хоча до Львова і Польщі через Перемишляни давно не їздять, а південно-східну ділянку в обхід «дороги смерті» через Вербилівці вважають ще не на часі!
Ці проблеми, повторимо, ми не раз порушували останніми роками у письмових та усних зверненнях до керівників держави, області, народних депутатів, і відчували, що її розуміння є на всіх щаблях влади. Зокрема теперішній прем’єр-міністр Денис Шмигаль це демонстрував, коли перебував ще на посаді голови Івано-Франківської ОДА під час наших зустрічей з ним з того приводу.
Правда, на наш торішній лист на цю тему до Офісу Президента одержали відповідь з… «Укравтодору», куди, судячи з усього, перед тим переслали наше звернення до ОП. Та в ній – ні слова про доцільність південно-західної магістралі: то, по суті, була формальна відписка. Тим часом велика війна в Україні показала, що вихід ворога на житомирську трасу в перші дні після масштабного вторгнення рф на українські терени паралізував як евакуацію населення на захід, так і постачання ЗСУ звідти. І це, як мовлять, наочно продемонструвало доцільність наших ініціатив щодо будівництва автомагістралі, яка сполучила би столицю України з південно-західною частиною держави. Між іншим, пропозиція закласти у відповідні накреслення і проєкт дороги з Прикарпаття в напрямку «Волочиськ – Київ» надходила до владного Олімпу від наших активістів ще 2016 р.
Ухильну відповідь від «Укравтодору» ми отримали і на своє вересневе 2022 року звернення на ім’я глави уряду Д. Шмигаля. Причому йшлося в ньому не лише про викладену вище проблематику дорожнього сполучення, а й про залізничний транспорт. Останнім часом зростає кількість пасажирських поїздів, що прибувають до нас, зокрема на 25 відсотків за два попередні до пандемії COVID-19 роки. Тому дивною видається ситуація, коли електротягу запроваджують у низинних областях, які добре «продувають» повітряні маси (Миколаївська, Кіровоградська, Запорізька, Волинська). А густонаселене Прикарпаття з його переважно гірським і передгірським рельєфом, яке слугує зоною рекреації для всієї України, донині залишається без електротяги!
Отож зважаючи «на звернення наших краян із цього приводу, органів місцевого самоврядування, на функціонування в регіоні таких енергетичних гігантів, як Бурштинська ТЕС і Калуська ТЕЦ, – написали ми в листі на ім’я пана Дениса, – Громадська рада просить Вас підтримати проєкт переведення Івано-Франківського відділку Львівської залізниці на електротягу». З огляду ж «на підтримку проєкту з боку Київського «Діпроміста», наших пропозицій на сесіях Івано-Франківських обласної (2017 р.), міської (2020) та районної (2020) рад, – йдеться далі в нашому зверненні, – просимо Вас ініціювати включення до програми післявоєнної відбудови вказані вище роботи».
Звісно, як засвідчує практика, самотужки домогтися сприяння на рівні держави у здійсненні проєктів, навіть украй потрібних її народові, надзвичайно складно. Тому ми заручилися підтримкою в цій праві народної депутатки Оксани Савчук. «Питання доріг, порушені Громадською радою та пропозиції з їхнього вирішення, заслуговують уваги, – зазначила парламентарка за результатами нашої зустрічі з нею наприкінці листопада 2022 р. – Зрештою, ці проблеми мені добре відомі. Комплекс тих питань необхідно вирішувати на всіх рівнях – від міста до області й держави. Але тепер, коли в Україні триває велика війна, зробити це не так просто. Та все ж зі свого боку я постараюся допомогти в організації наради з участю народних депутатів від нашої області».
Тим-то вирішили провести нараду за участю народних депутатів України від нашої області, голови облдержадміністрації Світлани Онищук, міського голови Івано-Франківська Руслана Марцінківа, керівництва Служби автомобільних доріг в області, Укртрансінспекції та активу самої ГР щодо будівництва: 1) міжнародного шляху (найкраще – автомагістралі на чотири – шість смуг руху) «Київ – Івано-Франківськ – Подґоріца» до країн Середземномор’я; 2) північно-східного обходу обласного центру Прикарпаття з метою виведення з нього транзитних потоків «Львів – Галич – Чернівці», «Львів – Галич – «Буковель»; 3) щодо виконання робіт на ділянці дороги через Вербилівці для приведення її відповідно до вимог чинного законодавства (в тому числі заради облаштування хідників, освітлення тощо).
Сподіваємося, такий захід дасть змогу пожвавити процедуру інтеграції наших проєктів-ініціатив з урядовими планами щодо розбудови транспортної інфраструктури України.
