Тиждень, що збіг від попереднього випуску «Галичини», минув під знаком двох подій-тенденцій, пов’язаних між собою. Передусім тривожно позначилося на нашому житті різке зростання на Прикарпатті рівня захворюваності на COVID-19, рекордне в межах України, коли лікарні регіону на 80-90 відсотків заповнили «коронавірусні» пацієнти. Це вилилося в рішення обласної комісії з техногенно-епідемічної безпеки та надзвичайних ситуацій, у роботі якої взяв участь і державний санітарний лікар України Віктор Ляшко, про запровадження на Івано-Франківщині з 22 лютого посилених карантинних обмежень.
Отож нині ми знову живемо в умовах локдауну, коли заборонено роботу кав’ярень, ресторанів, барів (крім доставки продуктів і напоїв на замовлення), кінозалів, театрів і нічних клубів, навчання у школах учнів 5-11-х класів, проведення будь-яких релігійних, культурних, спортивних, розважальних масових заходів, і який, за попередніми домовленостями, триватиме до березня. Не закрили наразі дитсадки, оскільки наші краяни, залучені до ліквідації наслідків епідемії (лікарі, правоохоронці, рятувальники), не мають з ким залишити своїх дітей.
Чи дало це бажані результати? Мабуть, говорити ще зарано. Якщо, приміром, на піку загострення «ковідної» проблеми, який припав на середину лютого, за добу фіксували понад 600 осіб (17 лютого абсолютний рекорд – 799) із позитивними ПЛР-тестами, то на вчора було виявлено трохи більше 500… Крім того, згідно з рішенням уряду від учора в Україні знову запровадили модель адаптивного карантину, поділивши територію держави на кольорові зони відповідно до того чи іншого рівня епідеміологічної загрози в них. Ясна річ, що Прикарпаття – в «червоній», найбільш небезпечній зоні.
Водночас перебуває в розвитку інша дражлива тема, пов’язана з пандемією. Ще з середини грудня 2020-го нас запевняли, що вакцинацію від інфікування коронавірусом в Україні розпочнуть загалом у лютому, а зокрема саме на Стрітення. Але цього так і не сталося. 18 лютого міністр охорони здоров’я Максим Степанов пояснив, що через бюрократичні процедури в ініціативі COVAX, відповідно до якої Україна має безплатно отримати 117 тисяч доз вакцини Pfizer/Biontech американсько-німецького виробництва, перші щеплення не вдалося зробити тоді, коли обіцяли. Але, запевнив він, натомість до кінця тижня (20–21 лютого) надійде з Індії пів мільйона доз вакцини AstraZeneca/Oxford, розробленої британсько-шведською компанією AstraZeneca та Оксфордським університетом, і тоді, мовляв, розпочнемо. Тим паче, що в Україні вже давно затвердили попередній план тотальної, хоч і добровільної вакцинації населення, яка триватиме аж до березня 2022-го.
Правда, як свідчать соціологічні опитування, лише близько двох третин жителів України готові до проведення таких процедур. Причому далеко не всі з «готових» знають, що для досягнення цілковитої імунізації щепитися потрібно двічі – повторно через 28 днів після першої ін’єкції…
Але й сьогодні вакцинація так і не стартувала. Втім, і без того в Україні – як в Україні, або ж, кажучи по-галицьки, «всьо як не в людий». Скажімо, задовго до 15 лютого, як оголошеної наперед дати початку вакцинації українців, спалахнув корупційний скандал через закупівлю вакцин. У Національному антикорупційному бюро розпочали розслідування проти М. Степанова. А відкрили кримінальну справу на основі звернення Арсена Жумаділова, директора ДП «Медичні закупівлі України», яке є вповноваженим державою єдиним оператором закупівлі медичних засобів та ліків. Скаржник, по суті, вперше в історії незалежної України подав заяву на чинного міністра, який, за його словами, необгрунтовано відсторонив від перемовин щодо постачання вакцин назване державне підприємство й одноосібно обрав на цю роль приватну компанію «Лекхім», чим допустив завищення цін на закупівлю тих препаратів на 1,9 млн доларів. Після розголосу скандалу міністр заявив про ліквідацію «Медзакупівель» як неефективного ДП.
Та поки, як мовлять, суд та діло, а своє слово у вакцинації від «коронації» сказали українські вірусологи. Приміром, старша наукова співробітниця Інституту мікробіології і вірусології ім. Д. Заболотного НАН України, кандидатка біологічних наук Надія Жолобак припускає, що в Україні вже є природний колективний імунітет, тобто в нашому суспільстві, мовляв, уже досягнуто необхідний для того поріг – 80 відсотків людей мають антитіла проти коронавірусу. І вже само собою цього достатньо, щоби невдовзі поширення «ковідної» пандемії у країні пішло на спад.
Зрештою, якщо людина таки вирішує вакцинуватися, радить фахівець, то все ж передусім вона має дізнатися, чи є в неї антитіла. Якщо є, то в ін’єкції немає потреби. До того ж, резонно зауважує вірусолог, нікому невідомо, у що може вилитися додаткова стимуляція організму – коли вже маючи антитіла проти «корони», ще й прищепитися від неї.
Підтримує свою колегу в такій позиції й завідувачка відділу вірусних інфекцій Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. Громашевського Алла Мироненко. «Людей, які перехворіли на COVID-19, вакцинувати не потрібно, – сказала вона в інтерв’ю «Главкому». – Людина не хворіє на одну й ту саму інфекційну недугу декілька разів. А на «корону» перехворіло вже більше половини населення. Адже чимало людей навіть про це не знають, проте мають антитіла. Скоро взагалі не буде кому хворіти»…
Тим часом із різних країн, де вже місяцями триває щеплення від «корони», надходять дедалі тривожніші повідомлення про так звані ймовірні смерті від «побічних ефектів вакцини». Серед найсвіжіших – 13 смертельних випадків у Норвегії, миттєвий відхід у засвіти відразу після ін’єкції медсестри в США, що став 501 випадком смертей із такої причини, документально зафіксованих у держреєстрі, спеціально створеному у Штатах, офіційні заяви лікарень у Бресті та Морле (західний регіон французької Бретані) про «високий відсоток вакцинованих людей із побічними ефектами» та в Сен-Ло (Нормандія), де зупинили щеплення своїх працівників через масові нездужання тих, хто пройшов цю процедуру.
До речі, в багатьох із таких повідомлень фігурує саме згадана AstraZeneca/Oxford, на яку чекає й Україна, хоча за «сприяння» М. Степанова й заплатила дорожче… Сумніви в її ефективності, які останнім часом лише зростають, призвели вже до того, скажімо, що з Південно-Африканської Республіки попросили забрати назад цілий мільйон доз цієї вакцини, подарованих її виробниками…
У низці публікацій у світових ЗМІ йдеться і про шкідливість вакцинації зокрема для людей літнього віку. Наприклад, у Греції через вісім хвили після ін’єкції помер 85-річний пацієнт, а смертність у геріатричних пансіонатах Великобританії зросла на 46 відсотків після початку процедури вакцинації в таких закладах… Ще сумніша інформація надійшла днями з Польщі. Як повідомив «Dziennik Wschodni», в пансіонаті «А в серці травень» у Волі Чолновській в Пулавському повіті до 10 лютого померло дев’ятеро осіб із 30 постійних тамтешніх мешканців, котрих 19 січня щепили проти COVID-19 вакциною Pfizer-BionTech 19. У зв’язку з цим було скасовано повторну вакцинацію пацієнтів пансіонату, призначену на 9 лютого.
«Першої дози було досить, можна сказати саркастично. Але це не жарт. Смерть майже третини із вакцинованих літніх людей видається як колективна евтаназія», – пише, приміром, wpolityce.pl. Ці приклади лише підтверджують переконання українських вірусологів у тому, що «вакцинація для людей літнього віку не є ефективною, тому що в них відбувається інволюція імунної системи» (Н. Жолобак).
До речі, наші фахівці заявили, що тема вакцинації «вкрай заполітизована». І викликає певні підозри те, що уряди чи не всіх країн, наче змовившись, так активно популяризують тотальну вакцинацію від коронавірусу, рівень летальності від якого не лише не вищий від смертності через інші недуги, а й на порядок нижчий. Очевидно, вони дбають не про здоров’я своїх громадян, а… Про що ж тоді?
Ще далі у своїх припущеннях і висновках пішла лікарка й дослідниця біологічної зброї, недавня президентка Асоціації американських лікарів Лі Мерріт зі США. Вже у добрій десятці своїх статей у періодиці вона заявляє що антикоронавірусні вакцини, які нині поширюють на планеті, це аж ніяк не препарати типу ін’єкцій від кору, віспи чи поліомієліту, завдяки яким свого часу в світі локалізували чи й не допустили епідемії цих захворювань. У вигляді ін’єкції проти «корони» ви насправді отримаєте не вакцину в донедавньому розумінні цього слова, – наголосила вона в інтерв’ю «The New America». – Замість неї вводять так звану месенджерську РНК, яка відтак змінює генетичний код людини, щоби виробляти в її організмі власну модифіковану версію коронавірусу, на чому імунна система «тренувалася» б для боротьби зі справжніми його штамами.
За словами Л. Мерріт, ніхто так і не провів, як належить, тривалих досліджень із перевірки безпеки щеплень такими препаратами на людях. А вивчення впливу тих ін’єкцій на тваринах засвідчило, що вони викликають «антитілазалежне посилення», коли вірус проникає в організм непоміченим, бо імунна система приймає його за «свого», що в підсумку майже завше викликає швидку смерть.
Пані Лі каже, що саме такий підхід використав би той, хто захотів би провести таємну біологічну війну проти когось. «Це ідеальна двокомпонентна зброя. Я не можу дізнатися, на що саме точно запрограмована та месенджерська РНК, як і більшість лікарів. Та якби я була Китаєм і захотіла знищити нашу армію, то спершу якраз створила б цю мРНК, якої, як я знаю, не існує в природі. І тоді, якщо й ніхто не вмре від самої вакцини, щеплення нею зробить людей гранично безпорадними перед якимось новим вірусом або ж викликатиме масові смерті через надміру підсилений імунітет», – заявила Л. Мерріт. І додала, що вакцини від «корони» – то форма «озброєної медицини», а точніше – керована біологічно небезпечна зброя проти людства...
Водночас, за її словами, є «чимало доказів, що «корона» – це природний і вельми невинний вірус, котрий у більшості людей не викликає й нежитю, а в крайньому разі «подарує» вам легку застуду. У всякому разі ця інфекція, навіть якщо не лікуватися від неї, «гарантує» 99,991 відсотка шансів на одужання. Отже, резюмує вона, «якщо хочете вийти з пандемії просто зараз, то це зробити легко. Вимикайте телевізор, знімайте маску, відкривайте свій бізнес і живіть власним життям».
