Івано-Франківське регіональне відділення Асоціації міст України продовжує організовувати престури в територіальні громади з цікавинками. Цього разу прикарпатські журналісти мали нагоду «проінспектувати» Лисецьку ТГ і дізнатися, як живе ця громада у час війни, чи вдається їй долати виклики та шукати можливості для розвитку.
Передовсім відбулася зустріч представників медіа з головою Лисецької громади Анатолієм ЛУЩАКОМ, під час якої він наголосив: «У грудні минулого року на сесії селищної ради затверджено Стратегію розвитку Лисецької громади на 2024–2030 рр. як заможної, комфортної, безпечної, інвестиційно привабливої та соціально орієнтованої.
Один із напрямів її реалізації – впровадження заходів з енергоефективності. Майже в усіх комунальних установах встановлено твердопаливні котли, сировину для яких заготовляють працівники двох житлово-комунальних господарств. Крім цього, у Старому Лисці працює лінія з виготовлення паливних брикетів. Це дає значну економію коштів під час опалювального сезону».
За словами Анатолія Лущака, у 2022–2024 роках на потреби ЗСУ із селищного бюджету виділено понад 28 млн гривень. Працівники селищної ради та комунальних установ переказали свій дводенний заробіток, за який придбано два позашляховики для військових.
Громада активно співпрацює з польською ґміною Ленчиця. Польські партнери передали місцевій пожежній охороні два пожежні автомобілі та спеціалізоване обладнання, привозять гуманітарну допомогу для лікарні та людей, які потребують матеріальної підтримки.
У березні 2023-го відкрили Центр надання адміністративних послуг, який модернізували в Дія Центр. Через нього громадянам надають понад 250 послуг адміністративних і дозвільного характеру. А днями працівники Дія Центру почали надавати нову послугу – з видачі посвідчень водія.
Лисецька селищна рада першою в області та другою в Україні уклала угоди з іншими громадами в галузі містобудування. На сьогодні адміністративні послуги в цій сфері надають і жителям Дзвиняцької, Старобогородчанської, Солотвинської та Загвіздянської громад.
Торік, у червні, створено комунальну установу «Центр надання соціальних послуг», яка надає за рахунок бюджетних коштів 18 базових соціальних послуг…
Оглядини Лисецької громади розпочали з шелтеру Святої Ольги, де, за словами священника, керівника прихистку Миколи ГОРГУЛА, який є з числа ВПО, сьогодні тут проживають переселенці та особи, які потерпіли від домашнього насильства. Як підкреслив священник, шелтер – це місце безпечного перебування та соціально-психологічного відновлення. У прихистку діють програми соціальної допомоги, відновлення та реабілітації, психологічне консультування дітей і жінок.
Відтак медійники «інспектували» реабілітаційне відділення комунального некомерційного підприємства «Лисецька лікарня».
Завідувачка відділення фізичної та реабілітаційної медицини Леся ПИЛИПІВ розповіла, що в новому відділенні вже функціонують кабінети фізичної терапії й ерготерапії, працюють терапевти мови та мовлення, психотерапевти надають психологічну допомогу, особливо військовослужбовцям. Також на базі відділення функціонує кафедра фізичної терапії та ерготерапії.
За словами Лесі Пилипів, є велика потреба в розширенні реабілітаційного відділення, зокрема облаштування залу фізичної терапії. Кількість пацієнтів зростає, тому є необхідність у добудові приміщення.
Анатолій Лущак звернув увагу на те, що у співпраці з Івано-Франківською обласною радою Лисецька громада реалізувала торік проєкт «Влаштування дахової сонячної електростанції для власних потреб КНП «Лисецька лікарня».
Як повідомили у селищній раді, розпочинаючи від 2022 року скерували на комунальну лікарню майже дев’ять мільйонів гривень.
Також побували у Першому добровольчому хірургічному шпиталі БРАСС. Як підкреслив його засновник і керівник Станіслав ОНИЩУК, метою ініціативи є надання безкоштовної допомоги пораненим захисникам. Це об’єднання лікарів України і світу на базі окремої хірургічної лікарні задля лікування захисників, які отримали травми. Уже 2,5 роки шпиталь допомагає пораненим військовим на безоплатній основі.
Завершальним акордом у Лисецькій громаді стала екскурсія на фабрику FRANKOF. Свою історію цей виробник м’яких меблів розпочав у селі Старий Лисець 2009-го. За словами фінансового директора підприємства Василя ЧОРНОМАЗА, завдяки натхненню та наполегливій праці впродовж 15 років сьогодні фабрика налічує близько 70 фірмових салонів по всій Україні, найбільший з яких простягається на 1 500 квадратних метрів. На фабриці створили понад 100 моделей диванів, більше 30 видів ліжок. Також почали експортувати продукцію за кордон, зокрема до Франції, Румунії, Польщі, Іспанії та Німеччини. А ще втілили в життя безліч проєктів для готелів, ресторанів та кафе, зокрема й на закордонному ринку.
Площа виробничих потужностей та складських приміщень фабрики сягає понад 15 000 метрів квадратних. Загалом у групі компаній FRANKOF працює близько 300 людей. Як поінформували у Лисецькій селищній раді, фабрика FRANKOF є одним із найбільших платників ПДФО у громаді.
Виконавчий директор Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України Юрій СТЕФАНЧУК, підбиваючи підсумки престуру, наголосив: «Громади Прикарпаття щодня доводять, що сила і єдність місцевого самоврядування в тилу має надважливе значення. Кожен крок, кожен внесок громад, кожна волонтерська ініціатива є частиною нашої спільної мети – забезпечити стабільність і підтримку в умовах війни.
Особливо показовою є діяльність Лисецької громади, яка взяла на себе складне завдання – утримати темп допомоги Силам оборони України та забезпечити якісні освітні й медичні послуги попри вилучення торік «військового» ПДФО в сумі близько 70 мільйонів гривень, що призвело до зменшення в 2,3 раза бюджету на 2024 рік.
У складних умовах місцеве самоврядування робить усе можливе, щоб кожна дитина мала доступ до безперервного навчання. Це завдання потребує значних фінансових ресурсів та гнучких підходів, адже школи повинні адаптуватися до змінних умов і ризиків.
Крім цього, війна значно ускладнила доступ до медичних послуг, особливо в регіонах, де медичні установи зазнають додаткового навантаження. Лисецька громада активно інвестує у зміцнення медичної інфраструктури, оптимізує доступність послуг. Сьогодні громада допомагає не тільки в наданні рутинних медичних послуг, а й у реабілітації військових та цивільних, що постраждали від війни.
З огляду на складні виклики, важливо забезпечити додаткову підтримку з державного рівня. Тому при розгляді Держбюджету-2025 сподіваємося на належну підтримку громад та врахування пропозицій Асоціації міст України. Самодостатність місцевого самоврядування є необхідною умовою для вирішення нагальних питань та своєчасної відповіді на нові виклики. Фінансування повною мірою делегованих повноважень дозволить громадам і надалі стабільно надавати важливі послуги, особливо у сферах освіти і медицини, забезпечуючи адаптивність і сталість, необхідні для подальшого розвитку навіть у надзвичайно складних умовах».
