Про це повідомила прес-служба Альянсу. І це ще один крок, який віддалить нас від Росії, вважають експерти. Цей статус є частиною партнерської ініціативи НАТО щодо взаємодії, метою якої є підтримка і поглиблення співпраці між союзниками і партнерами, які внесли значний вклад в операції та місії під керівництвом НАТО.
Україна звернулася до НАТО з проханням про участь у Програмі розширених можливостей ще 1 листопада 2019 року. На початку травня цього року віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Вадим Пристайко заявив, що наша держава готова приєднатися до програми.
"Як партнер НАТО Україна надала війська для операцій союзників, в тому числі в Афганістані й Косові, а також для Сил реагування і навчань НАТО. Союзники високо цінують цей значний внесок, який демонструє прихильність України євроатлантичній безпеці", - пояснили у НАТО рішення прийняти Україну до програми.
"Це рішення визнає значний внесок України в місії НАТО і демонструє незмінну відданість Альянсу своїм партнерствам, незважаючи на пандемію COVID-19", - прокоментувала речниця НАТО Оана Лунгеску.
Будучи партнером із розширених можливостей, Україна отримає вигоду від індивідуальних можливостей, які допоможуть підтримати її внесок, пояснили в Альянсі. Це включає розширений доступ до програм і вправ із взаємодії, а також ширший обмін інформацією.
Наша держава нині є одним із шести партнерів із розширених можливостей разом з Австралією, Фінляндією, Грузією, Йорданією і Швецією. Кожен із партнерів має індивідуальні відносини з НАТО, засновані на секторах, що становлять взаємний інтерес.
Правда, в НАТО окремо підкреслили, що цей статус не впливає на рішення щодо членства країни в Альянсі.
Союзники по Альянсу продовжують заохочувати і підтримувати Україну в її зусиллях із проведення реформ, в тому числі у сфері безпеки та оборони, цивільного контролю й демократичного нагляду, а також у боротьбі з корупцією.
Отримання Україною членства в Програмі розширених можливостей НАТО – поза всяким сумнівом велике досягнення. До участі в цій програмі Україна йшла багато років. Прикро було, коли кілька років тому Грузія отримала статус партнера розширених можливостей, а Україна ні. Порівняно з програмою "Партнерство заради миру" Програма розширених можливостей – це наступний і дуже важливий крок у євроатлантичній інтеграції, з яким можна привітати нашу країну.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба сказав, що мало хто вірив в успіх, у те, що наша держава здобуде статус партнера НАТО. Отримання цього статусу Україною є доказом того, що прагнення до євроінтеграції – не просто декларація, а й конкретні кроки нового керівництва країни. Таке досягнення в зовнішній політиці гарантуватиме нашій країні суверенітет і якщо не відновлення територіальної цілісності, то хоча б, принаймні, відсутність нових захоплень з боку Кремля.
Проте політик також заявив, що потрібно відмовитися від ілюзії, що можна однією рукою домовлятися з НАТО, а іншою – з Путіним.
"Колись, за часів Леоніда Кучми, це називалося "багатовекторністю". Ми добре пам'ятаємо, до якої катастрофи мало не призвела зовнішня політика другого українського президента. Одним із останніх документів, який був підписаний Кучмою на посаді очільника держави, була угода про створення Єдиного економічного простору з Росією, Білоруссю і Казахстаном. Багатовекторність завершилася на користь Путіна – але угода так ніколи і не стала реальністю. Тому що потім був Майдан...
Віктор Янукович теж намагався лавірувати: однією рукою домовлятися щодо угоди про асоціацію з Євросоюзом, а іншою – ставити підпис під Харківськими угодами з Росією. І з цього теж нічого не вийшло: Янукович відмовився від європейської інтеграції під тиском Путіна. Але потім знову був Майдан.
Тож це не лише зовнішньополітичний, а й внутрішньополітичний вибір України. Або її влада вибирає НАТО, Євросоюз, Захід і стабільність, або ж намагається домовитися з Кремлем і отримує народне повстання", - заявив міністр закордонних справ.
Тому кожному, хто хоче жити в незалежній Українській державі, і кожному, хто хоче нею керувати, варто засвоїти цю просту формулу. Зрозуміти, що ніякої "багатовекторності" не буде і не може бути. І ніяких домовленостей з Путіним теж. Тим більше, що Путін ні з ким не домовляється, він просто завойовує...