Зима, як завше, настала несподівано, хоча й посеред лютого. І снігу випало явно забагато. А ускладнили ситуацію хурделиці – сильний вітер не вщухав кілька днів. У результаті Прикарпаття опинилося у сніговому полоні, давно не баченому в наших краях – відразу десятки сіл було відрізано від цивілізації…
Власне, на час підготовки цього матеріалу до друку ще мело, й доволі сильно. По суті, негода почалася 11 лютого. Вже того дня працівникам управління Державної служби надзвичайних ситуацій в області довелося витягувати різні транспортні засоби зі снігових заметів, надавати допомогу в проїзді засніженими дорогами. Але ситуація ускладнювалася щодня. Скажімо, на ранок 15 лютого із 48 населеними пунктами нашої області взагалі не було транспортного сполучення і ще із 12 селами – ускладнено. Наші дорожники не справлялися з такою кількістю снігу. Бо ж, повторимо, постійно й мело. Наприклад, проїхав грейдер, розчистив дорогу, а через невеличкий проміжок часу по ній знову проїхати було неможливо. До речі, через кілька днів на допомогу прийшла важка техніка з Дрогобича та Чернівців. Отож на вчора проїзд було забезпечено скрізь.
У чи не найбільшій скруті опинилися люди, котрі потребували медичної допомоги, причому екстреної. В багатьох випадках (скажімо, тільки протягом 14 лютого таких було чотири, а на ранок понеділка – 16) «швидка» просто не могла до них доїхати. Причому подекуди під загрозою було не лише здоров’я, а й життя людей. В одного чоловіка був інсульт, другий – з важкою хворобою нирок, і теж була гостра необхідність у проведенні медичної процедури, що потребувало термінової шпиталізації. А в однієї жительки області саме в цей критичний час почалися пологи. Традиційно на допомогу приходили рятувальники. І тут, зокрема, у великій нагоді став снігоболотохід «Богун», яким або довозили лікарів до хворих, або відвозили людей до лікарень. І, звісно, витягали зі снігових кучугур автомобілі. Інколи людей, котрі в них перебували, відправляли в пункти обігріву. Вони наразі розташовані по всій області. Але окремо хотілося б відзначити місто Коломию, де з огляду на ускладнення погодних умов Будинок нічного перебування для осіб, котрі через різні обставини стали безхатьками, почав працювати цілодобово.
На щастя, інформації про трагічні випадки, спричинені негодою, немає. Хоча на час підготовки цього матеріалу ще невідома доля 47-річної жительки Галицького району, котра зникла саме у ці дні. До її пошуків поліція залучила навіть службових собак, але поки що знайти жінку не вдалося. Так само шукають зниклого в горах туриста з Києва.
Однак рятувальникам, окрім надання допомоги людям, котрі, так би мовити, стали заручниками стихії (було понад сто виїздів), доводилося виїжджати на гасіння пожеж, котрих у ці дні стало більше. Причому доволі часто горіли саме житлові будинки, а попередньою причиною ставало здебільшого порушення пожежної безпеки під час експлуатації пічного опалення. Адже похолодало, й люди почали більш інтенсивно опалювати помешкання, а пічки, комини (в багатьох випадках вогнем було пошкоджені саме стелі і покрівлі будинків) у неналежному стані. Є інформація про загиблу на пожежі у власному будинку жінку 1934 року народження, але ще невідома причина загоряння. І є один випадок обмороження. Потерпіла також жінка, її помістили до реанімації, стан здоров’я розцінюють як середньої важкості…
Звісно, здаємо собі справу, що зосередили увагу в цій публікації передусім на діяльності нашого УДСНС. Однак це логічно, бо така специфіка роботи його співробітників – першими йти на допомогу. Але, звісно, треба віддати належне й дорожникам, електрикам, котрі в таких несприятливих умовах відновлювали енергопостачання, поліції, яка не тільки контролювала ситуацію на дорогах, а й допомагала вивозити людей, службовцям Нацгвардії, а також багатьом приватним фірмам, які надали свою техніку для розчищення шляхів. Про це плануємо окремо написати, як і про те, що хоч від негоди не можна вберегтися, але все ж подумати над тим, як мінімізувати наслідки, варто. Веду до того, що одним з найбільш потерпілих від нинішнього снігопаду є Городенківський район. Пригадую, років сім тому область так само накрила така стихія, хоча тоді ситуація була більш критичною. І також на Городенківщині, сусідній Тлумаччині було чи не найскладніше. Одне з пояснень – що через відсутність снігозагороджувальних бар’єрів сніг просто здувало з полів на дороги. І відтоді нічого не змінилося…
Та наразі насувається інша небезпека. Почало тепліти і з’явилися на дахах бурульки, які мають властивість падати й на людей. Свого часу в Коломиї від цього загинув чоловік. Тож потрібно наперед подбати, щоб таке більше не повторилося.
