У розмові з керівниками виконавчої влади та силових структур області фронтовики гостро висловилися про наболіле

На листопадовій зустрічі прикарпатських фронтовиків з головою обласної держадміністрації Денисом Шмигалем (такі діалоги відбуваються кожної першої середи щомісяця), в якій взяли участь і чільники силових структур регіону, керівники громадських організацій (ГО) учасників АТО порушили низку гострих і наболілих проблем – як своїх, «галузевих», так і тих, що стосуються всіх жителів Івано-Франківщини.

Власне, майже кожне порушене ними питання створювало в залі певний прецедент. Скажімо, заступник голови обласної асоціації учасників АТО і керівник громадської організації «Вільному воля» Ігор Синяк звернувся до тимчасового виконувача обов’язків начальника управління СБУ в області Миколи Лисиненка (18 листопада голова ОДА Денис Шмигаль представив громадськості новопризначеного керівника обласного управління СБУ – ним став Сергій Заєць – Ред.), а в його особі до всіх співробітників цієї силової структури так: «Частими є випадки вандалізму на могилах наших побратимів у Меморіальному сквері Івано-Франківська. Яких вживаєте дій щодо цього, чи ідентифіковано і спіймано хоч когось із вандалів? Адже то не лише кримінальні порушення! Міркуємо, що коли ви знайдете цих злочинців, то вийдете і на замовників, на те середовище, зрештою, яке дасть вам багато поживи для виконання ваших функціональних обов’язків».

Відповіді на цю репліку присутні не почули. Припускаємо, тому, що М. Лисиненко лише недавно став виконувати свої обов’язки. Проте, погодьмося, що наруга над могилами полеглих воїнів АТО в Меморіальному сквері справді має виразне політичне забарвлення на тлі російсько-української війни на сході. І «Галичина» вже не раз на цьому наголошувала, коли інформувала своїх читачів про такі випадки, – як минулими роками, так і тепер. Зокрема в матеріалі «Вшанували полеглих героїв» у випуску за 1 серпня 2019 р. Але невідомо, щоби когось із зловмисників знайшли й покарали…

Лише навесні цього року, тобто на шостому році війни, в Україні створили Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб. Однак і досі це відомство не володіє повною інформацією про кількість учасників АТО, які нині перебувають під слідством і сидять у тюрмах. Тому й звернулося до ветеранів та їхніх родин з проханням повідомити про такі випадки. Тож у цьому ключі на резонне прохання представника Міністерства у справах ветеранів в Івано-Франківській області Володимира Веркальця, котрий взяв участь у діалозі, тимчасово виконувач обов’язків прокурора області Володимир Торованин надав таку інформацію: «Із 2014 року до суду скеровано обвинувальні звинувачення щодо 61 особи. З них 12 – ще на розгляді в суді, а 49 уже розглянуто. 39 учасників АТО засуджено, а 10 – звільнено і щодо них закрито провадження, 11 учасників АТО відбувають покарання в Коломийській виправній колонії». Що ж до категорій правопорушень, то вони такі: крадіжки, хуліганство, незаконне зберігання зброї, тілесні ушкодження…

В. Веркалець попросив представників силових структур посприяти ГО учасників АТО налагодити належну комунікацію як з ув’язненими побратимами, так і з тими, хто перебуває у слідчих ізоляторах. На що ті загалом погодилися. Фронтовики висловили готовність допомогати бойовим побратимам, які спіткнулися повернувшись до цивільного життя, в різний спосіб, у тому числі й психологічною підтримкою безпосередньо в місцях їх перебування. А учасник АТО Андрій Фармуга додав, що ветерана, особливо того, хто щойно повернувся із зони бойових дій, дуже легко спровокувати на те чи інше правопорушення. Вельми легко відразу й посадити людину у в’язницю, додав він, але це її не виправить. Тож у будь-якому разі потрібно враховувати у виборі міри покарання за скоєне душевний стан учорашнього бійця, котрий щойно повернувся з передової.

Зазначимо принагідно, що довголітній досвід духовної опіки, моральної підтримки та психологічної допомоги ув’язнених як жінок, так і чоловіків наше суспільство має в особі відповідних капеланів УГКЦ, надто ж тих духівників, які багато років працювали з ув’язненими. До речі, і ГО «Народна Рада Прикарпаття» на чолі з Мирославом Римаренком свого часу разом із відомим о. Романом Залеським опікувалися жіночою в’язницею в Маріямполі та іншими виправними закладами. Їхній досвід міг би в цьому разі згодитися.

Власне, стосунки фронтовиків із правоохоронцями, як з’ясувалося, мають і інші гостросоціальні аспекти. Зокрема, як зазначив керівник Івано-Франківської обласної асоціації учасників та ветеранів АТО Мирослав Кріль, останнім часом методи роботи поліції стали нагадувати погані приклади міліції – скажімо, під час обшуків у побратимів раптом знаходять один чи два патрони і на підставі цього звинувачують їх у зберіганні зброї. Оскільки всім добре відомо, як можуть з’являтися такі «докази», то бути присутніми при таких діях разом із адвокатами хотіли б і фронтовики. Щоб, за його словами, «не виникало потім і звинувачень на адресу поліціянтів у недобросовісному виконанні своїх службових обов’язків».

Правда, начальник головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Володимир Голубош, призначений на цю посаду, нагадаємо, на початку червня 2018-го, запевнив, що йому нічого невідомо про такі випадки. Проте діалог фронтовиків із силовиками на цьому не лише не припинився, а й перейшов у дискусію. Головного поліціянта області запитали, чи знає він про звернення муніципальної варти в обласному центрі до місцевого відділу Нацполіції щодо функціонування в місті мережі «розливайок», тобто місць реалізації фальсифікованої горілки, а також великої кількості гральних автоматів і незаконних автозаправних станцій, які функціонують, по суті, під носом стражів порядку.

«Чому я про це запитую, – зауважив М. Кріль. – Тому що заступник начальника муніципальної варти міста воював зі мною в одній роті в «Айдарі», його нагороджено орденом «За мужність», а майже половина її працівників так само воювали, й вони чесно виконують ту роботу, яку мала б виконувати поліція. Але недавно їх попередили: «Не лізьте не у свої справи, бо ми у вас випадково знайдемо зброю або пару патронів». І нам дуже не хотілося б, щоби в наших хлопців щось таке «випадково» знайшли й повідкривали на них відповідні провадження. Втім, якщо це станеться, то на їхній захист станемо усією асоціацією».

Звісно, В. Голубош відповів так: «З «розливайками» роботу проводимо систематично, а діяльність незаконних АЗС – не в нашій компетенції. Що ж до погроз, то інформації про це я не маю. Якщо виникають сумніви щодо нашої діяльності, звертайтеся до Державного бюро розслідувань (ДБР). Я ж відверто заявляю, що стосунку до цього не маю. Якщо ж отримаю інформацію, що представники поліції скоїли злочини, то їх звільнимо самі ж або передамо всі відомості стосовно них до відділу внутрішньої безпеки».

Однак депутат Косівської міської ради учасник АТО Володимир Зузяк нагадав чільникові Нацполіції в області:

«Ми з вами вже зустрічалися, просили розглянути такі два випадки. Перший – коли начальник Косівського відділу поліції Олександр Байдусь викликав учасника бойових дій Юрія Іванчука битися на вулицю у присутності чи не двох десятків офіцерів МВС, погрожував йому, копав ногою його авто. Приїхали представники внутрішньої безпеки, всіх опитали. У підсумку – начальника не покарали, натомість розповіли, що перелічені факти не знайшли підтвердження. Другий випадок стосувався звернення громадян до мене як депутата. Мені показали відеозапис, на якому добре видно й чути, як згаданий О. Байдусь у присутності своїх підлеглих – начальника слідчого відділу Руслана Легуняка та слідчого Володимира Ватаманюка бив багатодітну жінку, а ще погрожував, що всіх учасників АТО поставить на коліна... Цей відеозапис мають і ваш відділ внутрішньої безпеки, й інспекція особового складу МВС, є він у прокуратурі, представники якої, проте, стверджують, що то не в їхній компетенції, що такі факти підзвітні ДБР. Але аж після моїх як депутата Косівської міськради п’яти звернень до вас О. Байдуся було звільнено з посади начальника Косівського відділу поліції і переведено до Городенки на нижчу посаду, а згадувані слідчі, які спокійно спостерігали, як жінку тягали за волосся, не понесли дисциплінарної відповідальності!».

Проте пониження в посаді не перевиховало поліціянта, котрий звик почуватися «господарем» у райцентрі. Про це свідчить третій випадок свавілля уже ексначальника Косівської поліції, про який розповів В. Зузяк далі:

«Якось той, перебуваючи напідпитку, приїхав до Косова за кермом свого «Міцубісі». Довідавшись про це, ми, група учасників АТО, намагалися його наздогнати, зупинити, засвідчити стан сп’яніння чоловіка, але нам перешкодив це зробити один із заступників В. Голубоша, котрий саме тоді теж приїхав до міста, грубо втрутився в ситуацію і врятував свого підлеглого. Відтак вони обидва «літали» Косовом на тому ж «Міцубісі» зі швидкістю до 150 км за годину... Ми викликали представників відділу внутрішньої безпеки, щоби переглянули відео цієї події, проте реакції від них жодної!».

(Поки цей матеріал готували до друку, В. Голубош повідомив обласну асоціацію учасників АТО про виведення О. Байдуся зі штату Нацполіції. До речі, коли на цьому ж зібранні головного прокурора області запитали, скільки в нашому регіоні зареєстровано кримінальних проваджень з приводу незаконних дій правоохоронців за останні п’ять років і скільки з них сидить у тюрмі за те, то він не зміг відповісти).

Ми так вичерпно описали ці випадки, щоб підкреслити парадокс домінування в нашій державі викривленої моралі, в умовах якої недавні бійці, які на сході захищали територіальну цілісність рідної держави, повернувшись додому, змушені й далі воювати – за правовий захист простих людей, а також вказувати правоохоронцям на грубі порушення закону з боку їхніх колег. Як видається, у будь-якій цивілізованій країні оприлюднення хоча б одного такого факту й без наполягання громадських активістів назавжди перекрило би порушникові можливість служити надалі у силових структурах. У будь-якій, лише не в Україні…

Косівчани також звернули увагу чільників силових структур на незаконний видобуток нафти і газу в районі, що здійснюють під прикриттям геологічних розвідок, на неприпустимість надалі зневаги й залякування активістів ГО фронтовиків, як і нерозслідування підпалів і нищення їхнього майна, зокрема у випадку з косівським активістом Євгеном Тавенком. А І. Синяк додав:

«З часу створення ветеранських організацій й асоціації учасників АТО в області ми завжди стояли на сторожі законності й порядку і готові допомагати в цьому і владі, і правоохоронним органам».

Як одна з ілюстрацій цього прозвучала на зустрічі й інформація про результати боротьби фронтовиків з незаконним вирубуванням лісів у Карпатах.

«Силовикам відомо, що ще на 13 серпня цього року ми зафіксували понад 40 незаконних вирубок, – розповів, звертаючись до керівників силових відомств, той самий В. Зузяк, котрий виконує обов’язки завідувача сектору з питань оборони та мобілізації та взаємодії з правоохоронними органами Косівської райдержадміністрації і на якого окремим розпорядженням РДА покладено обов’язки щодо протидії незаконній вирубці лісів на Косівщині. – Я вам упевнено заявляю, що протягом лише року через вашу бездіяльність у нас було вирубано ділової деревини більш ніж на 15 млн грн. Хто за це відповідатиме?!».

А кадровий офіцер-фронтовик з Галицької спілки учасників АТО Йосиф Мельничук додав: «17 травня цього року активісти спілки зупинили велику вирубку лісу у Вікторівському лісі на території Угринівського лісництва. Приїхала поліція з Івано-Франківська, взяли у трьох присутніх учасників АТО пояснення, викликали керівника лісництва, який пробував нас запевнити, що це вирубка сухостою… На жаль, і досі ми не довідалися від правоохоронців, що зроблено за цим фактом».

В. Голубош відповів на це, що, мовляв, «такими справами займається окремий правохоронний орган – держлісагентство». Водночас усім зрозуміло, що врятувати від знищення українські ліси можна, лише створивши в державі ефективний правовий механізм протидії цьому, привівши підзаконні акти у відповідність із чинним законодавством. Тож Д. Шмигаль нагадав про ухвалений у жовтні закон про заборону тотальної вирубки буково-ялицевих лісів на схилах Карпат і про те, що в області діє порядок тотального чипування лісу, а з 1 листопада запроваджено електронний облік деревини. Це ті кроки на захист лісів від захланних ділків, які обнадіюють.

Чільник області також прокоментував порушене фронтовиками питання про те, чому недавно особу, котра скоїла вбивство і стосовно котрої прокуратура клопотала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, згідно з судовим вердиктом відпустили під домашній арешт:

«Як бачимо, існує потреба в таких, як оця, координаційних зустрічах, бо, на жаль, маємо непоодинокі випадки, коли жорстоких злочинців суд відпускає під заставу. Зрозуміло, що ця проблема потребує вирішення на найвищому державному рівні».

У підсумку учасники діалогу зійшлися на потребі конструктивної співпраці. Зокрема досягли домовленості про визначення відповідальних осіб від обласної асоціації учасників та ветеранів АТО, які взаємодіятимуть із чільниками поліції, прокуратури та СБУ з метою вирішення нагальних питань, обміну інформацією та поліпшення комунікації.

На жаль, за браком часу не вдалося порушити проблему добровольців, які не мають посвідчень учасника бойових дій на державному рівні. А в області налічується, скажімо, 170 фронтовиків із добровольчого українського корпусу «Правий сектор» (ДУК ПС), причому 78 з них було поранено, яких визнано учасниками бойових дій лише на регіональному рівні. Але голова ОДА запевнив керівника громадської організації ветеранів ДУК ПС Віталія Мартинова, що проведе з ним окрему зустріч з цього питання.