Повномасштабне російське вторгнення завдає непоправної шкоди довкіллю та природній спадщині України. Бойовими діями охоплено третину площі природно-заповідного фонду (ПЗФ) нашої держави. Це більше мільйона гектарів особливо цінних земель, серед них 26 національних природних парків (НПП), 14 природних та біосферних заповідників. Щодня виникають пожежі, гинуть тварини та зникають середовища їхнього існування. Установи ПЗФ, органи екоінспекції, державні підприємства лісової галузі фіксують злочини проти природи. Шкоду, заподіяну цим територіям, обов’язково буде оцінено для подальшого відшкодування Україні втрат біорізноманіття.
Нас, дякувати Господу Богу, не зачепили бойові дії тому колектив парку й далі виконує свої функціональні обов’язки, а також, у міру своєї можливості, на піднесенні патріотичного духу надає допомогу ЗСУ. Сьогодні «Гуцульщина» як флагман української природоохоронної справи є взірцем не лише у збереженні біологічного та ландшафтного різноманіття, а й в реалізації ідей сталого розвитку, науки, екоосвіти, екотуризму, міжнародної співпраці.
Збереження та охорона природних екосистем – це провідний напрям діяльності НПП «Гуцульщина», спрямований на охорону природних комплексів парку, здійснення природоохоронних заходів, проведення профілактично-роз’яснювальної та попереджувальної роботи щодо дотримання режиму території. В межах цього велику увагу приділяємо створенню та відновленню лісів на території парку. За 20 років його функціонування відновлено ліси шляхом посадки та сприяння природному поновленню деревостанів на площі понад 70 га. Лише навесні 2022-го в рамках ініціативи Президента «Зелена країна» було висаджено 4,6 тис. дерев. До цього процесу широко долучаються як місцеві школярі, так і дорослі жителі Косівщини, котрі вболівають за збереження природи рідного краю. Як відокремлений підрозділ парку діє науково-дослідний розсадник площею 1,2 га, на території якого вирощують та реалізовують саджанці близько 100 видів декоративних, лісоутворюючих і плодових порід дерев та кущів.
В НПП «Гуцульщина» регулярно проводимо формування та оздоровлення лісів, зокрема рубки догляду за молодняками провели на площі понад 60 га та вибіркові санітарні рубки, площа яких за час існування парку сягнула за чотири тисячі гектарів. Уся деревину, заготовлену внаслідок проведення санітарно-оздоровчих заходів, реалізували місцевим жителям, закладам освіти та здоров’я, іншим державним інституціям.
Велика увага також приділяємо й охороні лісової фауни. Щороку для її підгодівлі в зимовий період заготовляємо 700 кг кормів, які в несприятливий час року викладаємо в годівниці. Саме такі заходи, а також регулярне проведення рейдів по боротьбі з браконьєрством дали змогу збільшити поголів’я таких лісових тварин, як олень благородний, свиня дика, козуля європейська.
Важливим напрямом роботи служби державної охорони природно-заповідного фонду НПП «Гуцульщина» є контроль за дотриманням природоохоронного законодавства. Слід зауважити, що кількість порушень режиму території з боку фізичних осіб з року в рік зменшується, що зумовлено проведенням профілактичних заходів, спрямованих на недопущення їх.
Наукові надбання парку, без перебільшення, є одними із найбільш значущих серед установ ПЗФ. 2020 року ми пройшли атестацію як наукова установа та отримали чи не єдині з усіх НПП України другу класифікаційну групу. З часу створення парку в його структурі функціонує науково-дослідний відділ, а з 2005-го – лабораторія екологічного моніторингу. В його штаті – дев’ятеро наукових працівників, з них восьмеро – кандидати наук. Ми публікуємо 25–35 наукових праць у рік, причому нас знають у міжнародних виданнях, що їх видають у США, Китаї, Італії, Чехії, Тайланді. Ми є авторами та співавторами 14 наукових і науково-популярних монографій, а також науково-популярно-пізнавальної книги для дітей, пізнавально-популяризаційних матеріалів про рідний край.
Систематична інвентаризація флори й фауни, грибів, фенологічні та метеорологічні спостереження, контроль радіаційного фону, аналітичний і біоіндикаційний контроль чистоти води в основних річках району, інвентаризація і опис водних джерел, вивчення фізико-географічних процесів на території «Гуцульщини», закладка та моніторинг постійних пробних площ і постійних пунктів спостережень, оцінка антропогенного впливу та дотримання вимог профільних міжнародних конвенцій – це неповний перелік завдань, покладених на науковців, до виконання яких вони підходять дуже віддано, докладаючи всі свої знання та уміння.
За результатами інвентаризаційних досліджень, на 1 січня 2022 року в парку зареєстровано 2548 видів вищих, нижчих рослин та грибів, з яких 87 занесено до Червоної книги України. Список тварин налічує 2307 видів, з яких 109 занесено до Червоної книги України. Науковці парку виконують такі наукові програми й теми: «Ренатуралізація тису ягідного», «Збереження генофонду гуцульської породи коней», «Відтворення рідкісних аборигенних деревно-чагарникових видів рослин», «Збереження та відтворення рідкісних видів макроміцетів», «Дослідження біологічно активних речовин грибів», «Переформування похідних деревостанів», «Моніторинг лісів Косівщини», «Структура, динаміка, раціональне використання і охорона ландшафтів Покутських Карпат», «Флора НПП «Гуцульщина». Аналіз і охорона», «Аналіз біолого-екологічних властивостей інтродуцентів НПП «Гуцульщина», «Збереження матеріально-культурної та історико-археологічної спадщини Гуцульщини», «Борові та суборові типи лісу в українських Карпатах: класифікація та доповнення».
У парку діє науково-просвітницький центр, де облаштовано кімнати-музеї мікології, ентомології, орнітології, дендрології, геології, фітокомпозицій, гербарна кімната та кімната бондарства, лабораторія екологічного моніторингу та мікологічна лабораторія, працюємо над створенням етнічного музею «Гуцульська світлиця».
Багаторічна ініціатива парку щодо збереження, розведення та використання гуцульських коней у власному господарстві та кінному туризмі є актуальною і перспективною. Проектом організації території НПП «Гуцульщина» передбачено створення центру з розведення гуцульської породи коней та гіпотерапії. В парку утримуємо 10 коней цієї породи, проводимо їх тренування. Розроблено бізнес-план зі створення такого центру, впровадження якого погоджено з Франкфуртським зоологічним товариством (Німеччина). Гуцульський кінь має стати своєрідним символом парку й, можливо, навіть логотипом на сувенірній продукції НПП.
«Гуцульщина» є постійним партнером багатьох наукових та природничих установ нашої держави та інших країн. Важливою для нас є співпраця зі вже згадуваним Франкфуртським зоологічним товариством, а також громадською організацією «Українське товариство охорони птахів» – спільно з ними реалізовуємо проєкт «Збереження карпатських пралісів». У його рамках отримали формений одяг для своїх працівників та обладнання на загальну суму понад 3,8 млн. грн. Важливими є й партнерство зі Львівським національним лісотехнічним університетом та регіональним ландшафтним парком «Пуща Ромінська» (Польща), з яким підписали угоду про співробітництво в галузі охорони природи.
Торік наш НПП виступив партнером міжнародного заходу, організованого канадським інститутом, до якого були долучені 66 організацій із 70 країн. Тоді ж французький фонд Yves Rocher нагородив співробітницю парку Марію Пасайлюк першою премією «Земля жінок 2021» в Україні за проєкт «Відтворення рідкісного, їстівного, лікувального гриба – «Трутовик зонтичний».
«Гуцульщина» підписала й меморандум про створення та участь у консорціумі дослідницької інфраструктури з метою об’єднання спільних зусиль та можливостей його учасників для розвитку національної дослідницької й інноваційної інфраструктури для виконання передових наукових досліджень і розробок.
У сфері еколого-освітньої діяльності НПП «Гуцульщина» тісно співпрацює з Косівським районним відділом освіти, сектором у справах молоді та спорту РДА, Косівським районним та Яблунівським центрами дитячої творчості. А з 2021 року у зв’язку з відповідною реформою продовжуємо співпрацю з відділами освіти Косівської міської ради, Кутської та Яблунівської селищних та Рожнівської й Космацької сільських рад. Щороку проводимо понад 20 заходів: еко-фестивалі «Гірська веселка» та «Земля – наш спільний дім», конкурси «Джміль та бджілка», «Цікава загадка природи мого краю», «Лелека», «Свято зимуючих птахів», «Коляда», конкурс екологічних коміксів «Пташки взимку» та багато інших.
Вагоме місце у еколого-освітній діяльності НПП «Гуцульщина» займають екологічні акції: «Збережемо першоцвіти», «Посади дерево», «Збережемо лісову красуню». Іншим важливим методом здійснення еколого-освітньої діяльності є інформаційна кампанія та відзначення впродовж року екологічних дат. Екологічні події висвітлюємо впродовж року для учнівської молоді під час виїзного лекторію «Довкілля Косівщини», а згодом в рамках екологічних лекцій і бесід «Я живу поряд з національним природним парком».
У науково-просвітницькому центрі парку діє інтерактивний еколого-пізнавальний центр, тут проводять просвітницькі заходи за методами неформальної освіти, конференції, семінари, тренінги з використанням інтерактивного обладнання.
Один із ефективних напрямів діяльності відділу еколого-освітньої роботи – організація шкільних природоохоронних науково-дослідних відділень (ПНДВ). Віддавна такі об’єднання функціонували при різних закладах освіти (Пістинському ліцеї, Косівському районному центрі дитячої творчості, Косівському ліцеї №1 ім. Я. Мудрого, Смоднянській загальноосвітній санаторній школі-інтернат І-ІІ ступенів). Сьогодні ж шкільне ПНДВ діє і при Шешорській гімназії ім. В. Чорновола. Хорошою традицією стало і проведення таборів різного спрямування – від екологічних наметових до спортивно-патріотичних та християнських, зокрема таких, як «Веселі канікули з Богом», що їх організовуємо при храмах Косівщини.
З 2002 року видаємо «Інформаційний вісник Національного природного парку «Гуцульщина», на сторінках якого висвітлюємо події й новації на всіх напрямах роботи парку.
Одним із видів діяльності НПП «Гуцульщина» є туристично-рекреаційна. За роки роботи установи працівники відділу рекреації розробили і проз накували 13 еколого-пізнавальних стежок та один веломаршрут загальною протяжністю близько 90 км. Еколого-пізнавальні стежки прокладено до найпривабливіших куточків, зон відпочинку парку і доступні для всіх категорій відвідувачів. Із понад 20-ти таких зон, найбільш популярні серед відвідувачів місця відпочинку на еколого-пізнавальних стежках «На гору Острий», «На полонину Росохата», «На Зіняків верх», «До сірководневого джерела на річці Волійця», «На озеро Лебедин» і «Чотири дороги», а також місця відпочинку з альтанками вздовж дороги «Косів – Пістинь», в урочищі Двірок, в урочищі «Скалка» (оновлено капличку Божої матері, проведено благоустрій території).
Великі зони відпочинку облаштовано й на території Маєтку Святого Миколая, науково-дослідного розсадника/пасіки Святого Миколая. А нещодавно створено нову цікаву та колоритну зону відпочинку біля адмінкорпусу парку з альтанками різної місткості, гойдалками (одна з яких заввишки шість метрів), пісочницею, декоративними елементами – водним млином та млином вітряком, фотозоною. А в Шешорському ПНДВ, для потреб відвідувачів, збудовано два рекреаційні будинки.
Власне, наш туристично-мистецький комплекс «Маєток Святого Миколая», який щороку приймає велику кількість відвідувачів, знаний на всю Україну. Тут проводять еколого-мистецькі свята, конкурси, пленери, квести, а також за підтримки і співорганізації місцевої влади – більш масові дійства: фестивалі «Новорічно-різдвяна іграшка», фестини «Веснянки у Миколая». На території розсадника старокутського ПНДВ розташований рекреаційний об’єкт «Пасіка Святого Миколая» – це фактично музей просто неба, з вуликами різної архітектурної форми, апітерапевтичним будиночком, відпочинковою зоною, інформаційними та еколого-просвітницькими стендами. Сюди пролягає промаркований «бджолиний» веломаршрут, який поєднує тематичну виставкову експозицію «Гуцульська пасіка в історичному розрізі – від дуплянки до розумного вулика», що в науково-просвітницькому центрі НПП «Гуцульщина».
2021-й у зв’язку з адміністративною територіальною реформою став роком активної співпраці із громадами Косівського району. Із Косівською міською, Рожнівською і Космацькою сільськими, Кутською і Яблунівською селищними радами підписано меморандуми про співпрацю. Рівень довіри громад до парку виявився високим – наші фахівці взяли участь у розробці Стратегій розвитку територіальних громад Косівщини.
Взаємодія парку з територіальними громадами є основою збереження природних цінностей та формування належної екологічної культури в суспільстві. З другого боку, наша робота сприяє економічному розвиткові громад, адже саме ми зберігаємо, захищаємо та примножуємо природні, історико-культурні й рекреаційно-туристичні багатства, якими зачаровуються місцеві жителі та гості краю. Скажімо, згадуваний вище проєкт «Збереження карпатських пралісів» ефективно співпрацює з територіальними громадами Косівщини, за його кошти проводили озеленення шкіл, прицерковних територій, реалізовано пілотний проект з придбання та встановлення опалення в сільській школі. Також роздано гуманітарну допомогу для забезпечення внутрішньо переміщених осіб, котрими опікуються у громадах, на території яких розташований національний парк.
Загалом парк є вигідною бюджетоутворюючою установою для територіальних громад. Наприкінці 2020 року ми отримали право на постійне користування земельними ділянками території п’яти місцевих рад загальною площею майже півтора тисячі гектарів. Тим-то вже з 2021-го ці ТГ отримують податкові надходження за земельні ділянки. Наприклад, відтоді і впродовж першого кварталу 2022 р. парк сплатив понад мільйон гривень земельного податку. Також до бюджету Косівської міської ради щороку надходить екологічний податок, а цього року – ще й рентна плата, оскільки на території громади затверджено ліміти на проведення санітарно-оздоровчих заходів.
Діяльність парку спільно з громадами й малим бізнесом видається найбільш перспективною та сталою, адже збереження природних ресурсів, розвиток рекреаційної інфраструктури та екотуризму, формування екологічної культури суспільства, наукова діяльність, а також залучення недержавних коштів та реалізація міжнародних і вітчизняних проєктів, грантів і програм сприяє не тільки зміцненню матеріально-технічної бази парку, а й створенню робочих місць для населення й соціально-економічного розвитку регіону загалом.
Прикладів такої співпраці достатньо, адже ідеї фахівців парку мають матеріальну підтримку у вітчизняних і закордонних грантодавців. Наприклад, у 2004 – 2012 рр. працівники «Гуцульщини» реалізували проєкти «Відродження гуцульського конярства на Прикарпатті», «Відродження зникаючих порід тварин на Гуцульщині», «Карпатський проєкт», «Передача досвіду та допомога в розведенні та використанні гуцульської породи коней в Україні». Для їх фінансування залучено кошти Міжнародної благодійної фундації «Хайфер Проджект Інтернешнл» та Польсько-Американсько-Української ініціативи про співпрацю (ПАУСІ).
Для більш ефективної співпраці з міжнародними грантами та програмами при нашому НПП ще 2003-го було створено громадську організацію «Спадщина Гуцульщини», яка втілила в життя численні проєкти, що дозволило значно поліпшити екологію регіону. Отже, фахівці парку вже мають неабиякий досвід у плануванні й реалізації грантових ідей. А їхнє екологічне бачення вирішення проблем дозволяє отримувати фінансові пропозиції для здійснення задуманого.
Фінансування НПП «Гуцульщина»» здійснюється з Державного бюджету та доходів від власної господарської діяльності. Загальна сума надходжень з часу створення парку становить 118 769 645 гривень: в тому числі із загального фонду 98 871 262 гривні, з спеціального фонду від господарської діяльності 18 535 286 гривень, від основної діяльності 1 363097 гривень. Середня заробітна плата працівників парку сягає 9180 гривень.
За останні роки діяльності парку змінилася структура надходження коштів до спеціального фонду державного бюджету від надання платних послуг. Скажімо, 2021 року сума надходжень до нього за рік до становила 1105,7 тис. грн., із них: від рекреаційної діяльності – 24 %; від реалізації саджанців – 12,6%; від послуг пов’язаних з науково-дослідною діяльністю – 1,1%; від реалізації меду – 0,9%; від реалізації деревини – 61,4%.
Можна би ще довго перелічувати зроблене нами на благо природи, та ліпше продовжимо нашу розмову після перемоги, після реалізації нових природоохоронних ініціатив у вільній, незалежній Україні. А тим часом пропонуємо всім небайдужим людям разом з нами дбати про довкілля, сприяти гармонійному розвитку нашого краю заради теперішніх і майбутніх поколінь українців!
