Це панно видатного українського художника і педагога Михайла ЖУКА «Біле і чорне», яке належить до зібрання єдиної в Україні приватної колекції артефактів української культури Заслуженого працівника культури, одесита Тараса Максим’юка.

Виконане 1912 року у стилі модерн на аркушах грубого паперу одним із найяскравіших виразників тенденцій модерну в українському малярстві, воно є унікальним з багатьох причин. Попри творчий задум – співіснування двох світів – чорного і білого – в образі темного янгола – Орфея з сопілкою – зображений двадцятирічний Павло Тичина, а білий янгол має портретну схожість з Поліною Коновал – сестрою Інни, в яку був закоханий молодий Тичина і якій присвятив вірш «О, панно Інно». На той час майбутній геніальний поет навчався малюванню в Чернігівській духовній семінарії і був найкращим учнем Михайла Жука.

Зрештою сама картина є дуже віщою – творча доля Павла Тичини, яка почалася з осяйних «Сонячних кларнетів», сповнена особистісної духовної трагедії, в ній було більше, ніж досить, і світлих, і темних барв.

Панно загадкове, сповнене контекстів та контрастів, воно розповідає не тільки історію вічного протистояння добра і зла, світла і темряви, творчості і рутинності, любові та ненависті, воно – відображення гармонії всесвіту, його прекрасної і такої непевної рівноваги. У роботі багато квітів, які, за свідченнями Тараса Максим’юка, писалися з саду класика української літератури Михайла Коцюбинського, що був другом Михайла Жука.

Виставка однієї картини «Біле і чорне» є мандрівною, її вже бачили у Києві, Житомирі, Одесі, Хмельницькому, Вінниці, Рівному, Луцьку, Львові, Чернігові, а також – у Нью-Йорку й Чикаго (США).

– Постать Михайла Жука надзвичайно багатогранна, він був фундатором та одним з перших професорів Української академії мистецтв, проректором Художнього інституту в Одесі, графіком, майстром кераміки, поетом, прозаїком, драматургом. Він поєднував викладацьку діяльність із співпрацею у літературних і художніх журналах, у видавництвах, з участю у виставках, які стали визначними подіями художнього життя. На виставці також представлено його автопортрет, – каже науковий працівник Музею мистецтв Прикарпаття Ганна Шеремета.