Спорудження пам’ятного знака біля церкви Різдва Христового в Більшівцях було звершене завдяки ідеї та старанням пароха села о. мітрата Василя Завірача, а приурочене 30-літтю виходу Греко-Католицької Церкви із катакомб.

Творчий задум відомого галицького скульптора Петра Перекліти символічно розкриває крах безбожної імперії зла – СРСР, яка впала завдяки безперервним молитвам мільйонів безіменних героїв Христової віри. Комуністичну тюрму народів зодчий відтворив у формі сірої бетонної стіни, яку увінчує хрест-свіча, а біля його підніжжя - силует простої жінки-селянки, яка приклякла навколішки з вервичкою в руках, просячи Боже Милосердя про волю й спасіння для Церкви та народу.

Контури хреста-свічки і жінки з вервичкою відблискують золотистим серпанком животворчої віри, яка проломила бетонний мур атеїстичної людиноненависної системи...

Відкриваючи пам’ятник, отець-парох Василь, який був одним із найактивніших священиків у часи легалізації УГКЦ та привів до її лона десятки громад Галицького краю, наголосив на подвигові віри і жертовності, що їх проявили десятки і сотні вірних – звичайних простих трударів, вимолюючи волю для рідної Церкви і народу. І таких героїв Христової католицької віри дали, зокрема, містечка Галич і Більшівці, села Поділля і Жалибори, Курів і Кінашів, Нараївка і Нові Скоморохи, Крилос і Залуква, Нові Кінчаки і Бишів...

Пам’ятник молитовним борцям УГКЦ завершує величну архітектурну композицію, що починається від в’їзної брами до церкви і яку складають сім мурованих капличок із гранітними копіями чудотворних ікон нашого краю із зображенням Матері Божої – Цариці України.

Спорудження цього сакрально-мистецького комплексу стало можливим завдяки щедрості меценатів О. Макеєвої, М. Круця, Д. Костика, П. Андрусяка, П. Гнипа, П. Мусякевича і багатьох-багатьох людей віри, які доклали працю своїх рук, щоб увіковічнити нашу величну і героїчну історію, золотою сторінкою якої є вихід із підпілля нашої Нескореної Греко-Католицької Церкви.