Польсько-українська співпраця може відіграти вирішальну роль у відбудові України, поруйнованої внаслідок рашистської агресії. Українським підприємцям, безумовно, згодився б унікальний досвід послідовної економічної й соціальної трансформації Польщі впродовж усіх років її інтеграції з Євросоюзом. Своєю чергою польський бізнес зацікавлений можливістю долучитися до економічного відновлення України і розраховує на відповідне політичне і правове сприяння.
Таким були й заспів, і лейтмотив міжнародної конференції «Європа – Польща – Україна. Відбудуємо разом», що відбулась у Варшаві на урядовому рівні. Близько тисячі учасників форуму – підприємців, представників органів місцевого самоврядування, економічних експертів, парламентарів та політиків обох держав – обговорили можливості співпраці між польським та українським бізнесом, умови, потрібні для його розвитку, та виклики, які постають перед суспільствами обох країн.
«Ми з вами сидимо на одній гілці московського лиха», – навів історичні слова гетьмана Івана Виговського на Козацькій раді в Гадячі далекого 1658 р. президент Спілки підприємців і роботодавців Цезарій Казьмерчак, відкриваючи конференцію. – Наспів час зробити з цього висновки. Століттями ми чинили всілякі дурниці, не маючи можливості спілкуватись, як належить. Москва виграла від цього, вміло розпалюючи між нами всілякі конфлікти та забезпечуючи собі перевагу над нами. Сподіваюся, цей період закінчився. Польсько-українська співпраця, якщо ми це втілимо в життя, може змінити баланс сил й обличчя Європи. В результаті наш регіон набуде більшого політичного та економічного значення».
Про таке саме говорив у своєму програмному виступі і прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький: «Ми є свідками геополітичного повороту, величезних метаморфоз у світі. Нам потрібно побудувати нову архітектуру безпеки, тобто основу, на якій повинні базуватися ці зміни». Серед необхідних елементів глава польського уряду назвав післявоєнну економічну відбудову України, сприяння процесу адаптації її правового поля до європейського законодавства в межах підготовки до вступу в ЄС, заохочення співпраці оборонних підприємств обох країн.
М. Моравецький підкреслив, що Польща виступає за конфіскацію російського капіталу та спрямування його на відбудову України. На його думку, нова енергетична політика має «полягати у відмові від російських вуглеводнів через процес санкцій, але також у зменшенні залежності від вуглеводнів загалом». «Кремль, москва, росія і путін поводяться як наркодилер, який дає перші дози безкоштовно, щоби втягнути майбутню жертву в залежність. Саме це росія зробила щодо Німеччини та Західної Європи, давши їм дешевий газ», – зазначив він.
Насамперед учасники заходу обговорили місію Польщі в теперішній підтримці України та можливу роль у її незабарній відбудові, й окреслили інструменти польської допомоги в тому. Офіційна Варшава, констатували зокрема учасники пленарної панелі номер один «Відбудова України: яка роль Польщі», є союзником України на світовій арені. Саме завдяки зусиллям польської дипломатії вдалося збільшити міжнародну допомогу країні, що захищається від московських загарбників. Проте, як наголошували вони, польський бізнес має більшою мірою працювати на українському ринку та займатися відбудовою України, уряди обох країн мають сформувати для того дружні та прозорі правила. Глава Канцелярії Президента Республіки Польща Якуб Кумох підкреслив, що саме бізнес відбудує Україну, а роль держави полягає лише у створенні оптимальних умов для цього та підтримці України на шляху до військової перемоги.
Народна депутатка України Єлизавета Ясько визнала, що нашій державі потрібен досвід Польщі часів трансформації, а також допомога у розбудові нової інфраструктури (в тому числі комунікаційної й енергетичної) та подоланні логістичних проблем. «Підприємці братимуть участь у відбудові України, але саме політики повинні створити законодавчу базу для безпечного стимулювання бізнесу в Україні. Це величезний виклик – що робити для розвитку ділових відносин двох країн і як подолати низку стереотипів і проблем, з якими стикаються підприємці», – визнав член Ради міністрів Польщі Міхал Дворчик.
Отримання Україною статусу країни–кандидата на вступ до ЄС означає, що країні доведеться серйозно підійти до системних реформ та розв’язати ключові суспільно-політичні проблеми, зокрема подолати економічну олігархію та корупцію. Саме ця проблематика була у фокусі під час другої панельної дискусії на тему ««Потреби України та європейська співпраця». «Потрібно знайти нову формулу для гарантій і довгострокових позик, а також поєднання грантів і позик», – сказав виконувач обов’язків керівника Генерального директорату Європейської комісії Марчін Поповскі. Він нагадав, що для відновлення України необхідно щонайменше 350 млрд євро, а наразі ЄС виділив 19 млрд. На його думку, процес відновлення України йтиме паралельно з проголошенням змін, пов’язаних з процесом вступу до ЄС. Ці реформи дадуть змогу удосконалити судову систему, разом із боротьбою з корупцією.
«Україна змінюється», – запевнив генеральний директор UkraineInvest Сергій Цівкач. – Під час війни ми захищаємо не лише наші кордони, а й бізнес. Тож закликаю польських і світових інвесторів розглянути Україну, тому що тутешні можливості величезні. Ніде ви не отримаєте такої віддачі від інвестицій, як у нас сьогодні».
Власне, учасники пленарної панелі ІІІ «Відбудова України: як підтримати польсько-українську бізнес-співпрацю» й зосередилися на тому, як поліпшити співпрацю підприємців сусідніх країн. Як показала дискусія, польські компанії зацікавлені працювати в Україні. Зокрема про готовність відбудовувати Україну заявили вже 1 200 компаній. Проте їхні представники стурбовані непрозорістю низки процедур регулювання ведення бізнесу. Крім цього, важливо, щоб уряд України був спроможним чітко сформулювати першочергові проблеми та пріоритети економічної відбудови, а також запропонувати найефективнішу модель взаємодії з міжнародними донорами.
Міністр розвитку та технологій Польщі Вальдемар Буда зазначив, що хоч наразі невідомо, за якою формулою відбудовуватимуть Україну, Польща буде її серйозним союзником у цьому процесі через свою географічну близькість, а також добрі відносини між країнами. «Україна має чудову можливість цілковито випрозорити свій діловий сектор, – наголосив він. – Адже іноземний фінансовий капітал вимагатиме стандартів. Це своєрідний каталізатор змін з погляду державних закупівель, прозорості, доступу до публічної інформації, зрозумілості процесів, які відбуваються в економіці».
За словами президента Польського фонду розвитку Павла Бориса, також прагнення України до ЄС природно урухомить реформи, які підвищать її економічну довіру та стануть більш дружнім ринком для польських підприємців. «Деолігархізація економіки та боротьба з корупцією є надзвичайно важливими. Також необхідно створити хороші умови для розвитку підприємництва», – зазначив він. До речі, радник державної нафтогазової компанії Polskie G?rnictwo Naftowe i Gazownictwo («Польське добування нафти й газу») з питань співпраці з Україною Іренеуш Дерек наголосив, що PGNiG сподівається цього року зробити перші газові свердловини на Заході України. Він нагадав, що для цього підприємство придбало українську гірничодобувну компанію разом із відповідною ліцензією.
У підсумку, як зізнався модератор панелі, керівник київського офісу ZPP Назар Бобицький, польський бізнес продемонстрував глибоке розуміння всіх особливостей ведення справ в Україні завдяки століттям сусідства, схожій ментальності, тісним культурним зв’язкам, що є унікальною конкурентною перевагою польських підприємців, а також важливим інструментом мінімізації неминучих інвестиційних ризиків.
