Нещодавно на Прикарпатті відбулася цікава й непересічна подія – всеукраїнський кінематографічний тур «Frankino: Legendy. ThreeDays», під час якого вшанували пам’ять видатних кінематографістів Галичини: актора й режисера Василя Симчича, першого галицького кінокритика Володимира Гумецького, режисера, документаліста, фундатора Івано-Франківського осередку Національної спілки кінематографістів України (НСКУ) Юліана Яковини. У зв’язку з цим Прикарпаття відвідали голова НСКУ Сергій Борденюк, видатні актори театру та кіно Наталя Сумська, Анатолій Хостікоєв, Богдан Бенюк, Іван Гаврилюк, Євген Нищук, кінокритик Сергій Тримбач, режисер Олесь Санін та інші. Тож концентрація кіномитців зашкалювала. Важливо зазначити, що ця подія стала не лише виявом поваги до спадщини минулого, а й потужним поштовхом до розвитку сучасного українського кінематографа.

Слідами кінотуру

– Це не просто локальна подія, а безперечно захід національного масштабу, – підкреслив Сергій Борденюк. – Причина нашого приїзду – триденний тур, присвячений увіковіченню пам’яті легенд прикарпатського, українського та європейського культурного надбання. Ці світочі надихнули нас запросити до Прикарпаття коло провідних діячів кіномистецтва. Без перебільшень, наша делегація почувається продовжувачами традицій просування українського наративу, стійкості та незламності, які зберігали й пропагували попри всі труднощі і Гумецький, і Симчич, і Яковина...

Упродовж трьох днів гості побували в історичних і культурних локаціях Прикарпаття: Калуші, Коломиї, Івано-Франківську, селах Спас та Середній Березів. У кожному населеному пункті учасники вшанували видатних діячів українського кіно, які залишили яскравий слід в історії національного кінематографа.

Особливою подією стало відзначення 110-річчя від дня народження харизматичного актора Василя Симчича, знаного за ролями у культових стрічках «Пропала грамота», «Захар Беркут», «Камінний хрест», «Білий птах з чорною ознакою» та багатьох інших. Відбулось урочисте погашення пам’ятної марки, конверта та листівки роботи відомого графічного дизайнера Ігоря Васюти, створених у межах проєкту «Власна марка» від Укрпошти. Також присутні мали змогу побачити Василя Симчича з кіноекрана в його найвідоміших ролях, почути спогади про митця від колег й відчути його незриму присутність у пам’яті й творчості, що проходить крізь віки.

Вшанували також пам’ять Володимира Гумецького – одного з перших українських критиків та теоретиків кіно на західноукраїнських землях. У селі Спас на Рожнятівщині відкрили пам’ятну дошку, яка стала символом визнання його вагомого внеску в розвиток українського кінематографа.

«Це видатна, високоосвічена особистість, справжній поліглот, який започаткував кінокритику в Україні, – відзначила народна артистка України Наталя Сумська. – Про нього зняли документальний фільм, існує премія його імені. Такі заходи є надзвичайно важливими й потрібними».

За словами голови Івано-Франківського осередку НСКУ Ольги Терешкун, цей кінотур мав на меті не лише вшанувати легендарних представників кіно, а й підкреслити значення ролі українських кінематографістів у формуванні національної культурної ідентичності.

«У складний час, коли наші захисники утримують фронт, важливо, щоб кіномитці, діячі культури, мистецтва та громадської думки, які щиро вболівають за Україну, продовжували творити на благо перемоги нашої держави, – наголосила вона. – Це можливо через розвиток культури, мистецтва, зміцнення української ідентичності та відновлення й переосмислення історичних першоджерел».

Ексміністр культури, голова Шевченківського комітету Євген Нищук у розмові з журналістами звернув увагу на важливість збереження пам’яті про тих, хто творив український культурний простір у різні історичні періоди, зокрема тоталітарні.

«Дуже важливо згадувати імена цих людей, зустрічатися з глядачами, спілкуватися між собою, вести дискусії про те, як формувати образи й змісти в цей жорстокий час, щоб передати це наступним поколінням», – зауважив він.

Своєю чергою директорка театру кіно «Люм’єр» Лідія Шкрібляк наголосила на унікальності заходу, що зібрав неймовірну концентрацію провідних режисерів, критиків і акторів, які творять та відроджують українське кіно. За її словами, високоякісні стрічки made in Ukraine успішно конкурують з іноземними продуктами, підтверджуючи це касовими зборами та рейтингами.

Меморандум співпраці

Також у межах заходу підписали меморандум про співпрацю між НСКУ та Івано-Франківською ОВА/ОДА. Це, безперечно, є сигналом про перехід області до активнішого впровадження освітніх, культурних і промоційних ініціатив у сфері кіно. За словами голови Івано-Франківської ОВА Світлани Онищук, меморандум стане основою для спільної роботи та реалізації проєктів, спрямованих на збереження та популяризацію українського кіно, розвиток кінематографічної освіти, створення умов для кіновиробництва в області, підтримку прикарпатських кінематографістів.

«Йдеться про розширення кіновиробництва, про освіту, про різні спільні проєкти у сфері кінематографа, – коментує Ольга Терешкун. – Івано-Франківський осередок уже впродовж 28 років реалізує низку цікавих проєктів, зокрема в межах кіноосвіти, кіновиробництва, тому ми вважаємо, що цей меморандум вміло доповнить нашу співпрацю, поглибить ті спільні моменти щодо розвитку кінематографа на Івано-Франківщині».

Сергій Борденюк додав, що меморандум є стимулом та мотивацією для подальшої підтримки кінематографа, який обов’язково має отримувати належне фінансування навіть в умовах війни, адже кіно є найефективнішим комунікатором у світі.

«Кіно не зникає попри всі труднощі в Україні, але воно не може довго існувати на тільки заохочувальних стимулах», – наголосив він.

Пам’ять про фундатора осередку

У завершальний день кінотуру на фасаді Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти відкрили анотаційну дошку на честь кінооператора, режисера, фотохудожника Юліана Яковини, який відійшов у засвіти 9 серпня 2024 року. Особливо символічною є світлина Юрія Бакая, що стала основою пам’ятного знака, – на ній Ю. Яковина дивиться через оптичну лінзу. У цьому кадрі приховано глибоку символіку. Ще один символізм полягає у тому, що з пам’ятної дошки він «споглядає» на театр кіно «Люм’єр», адже все своє життя присвятив кінематографу, горів і вболівав за нього до останнього.

Під час урочистого відкриття анотаційної дошки секретар Івано-Франківської міської ради Віктор Синишин наголосив на важливості вшанування видатних постатей, що зробили внесок у збереження незалежності України.

«Ми – місто, яке шанує своїх героїв, відкриваємо пам’ятні знаки тим, хто віддав життя на фронті, а сьогодні – людині, зброєю якої була камера, – зазначив посадовець і підкреслив, що сучасна війна ведеться не лише на полі бою, а й у культурній сфері. – Нам потрібно берегти й плекати нашу культуру, нашу мову. Саме такі визначні постаті, як Юліан Яковина, показують нам, як потрібно це робити».

За його словами, особливо важливо фіксувати злочини окупантів для наступних поколінь, щоб вони знали справжнього ворога.

Ольга Терешкун звернулася до присутніх зі щирими словами пам’яті про Юліана Яковину. Вона згадала його книгу «З кіноархівів моєї пам’яті», видану 2009 року, яка стала важливим документом не лише для кінематографістів, а й для молоді, яка прагне зануритись у мистецтво кіно. Пані Ольга підкреслила, що Юліан Іванович був справжнім відданим та закоханим у кіно художником, який очолював осередок понад чверть століття. Він завжди давав мудрі поради молодому поколінню, спрямовуючи їх на правильний шлях в українському кінематографі, розуміючи важливість молоді та майбутнього країни загалом. Вона наголосила, що митець жив і творив українське кіно, і тому ця подія має велике історичне значення. І наостанок наголосила, що він завжди нагадував: «Пам’ятайте, як потрібно творити, пам’ятайте про велику відповідальність, пам’ятайте, що українське кіно незнищенне».