В обласному центрі Прикарпаття нещодавно вже традиційно вшанували патрона міста – Івана Франка, письменника, журналіста, видавця, фольклориста, літературного критика, філософа, педагога, чи не першого українського професійного політика, словом, «академію в одній особі», як називали Великого Каменяра ще за його життя. На 164-ту річницю від дня його народження на площі біля пам’ятника великому українцеві лунали його поезії у виконанні літераторів, акторів, студентів...

«До нас долучаються громадські діячі, викладачі і просто ті, хто хоче прочитати вірш Каменяра. Цей письменник дуже глибинний та цікавий. Вельми важливо згадувати його і не забувати», – розповів під час цієї суспільно-літературної акції Віталій Перевізник, голова ГО «Громадський інститут аналітики», з чиєї ініціативи й було започатковано «Франкові читання» десять років тому.

«Ми горді з того, що наше ймення – Івано-Франківськ. Це єдине місто в світі, яке називається ім’ям Каменяра. Іван Франко – це надзвичайно унікальна постать для нашої держави», – зазначив під час виступу міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків.

У рамках заходу нагородили цьогорічну переможницю конкурсу «Мій Франко» – вчительку Ямницького ліцею Оксану Пачків.

Творчість І. Франка справді така розмаїта і актуальна, що, мабуть, не варто обмежуватися вивченням лише її поетичної складової, яка сама собою не дає уявлення про весь масштаб та справжню велич Франкового Слова. Не зле було б, якби надалі на наших вулицях звучали й уривки з його публіцистики та прози. А почати, либонь, варто з оприлюднення його «Сотворення світу» («Поеми про сотворенє сьвіта»). Цей твір, на жаль, майже не відомий широкому загалові, а він мав би нині гриміти не лише на майданах, а й з екранів патріотичних телевізій, і не лише на день народження Каменяра…