29 березня минає 25 років з того часу, як завершилося земне життя Тараса МЕЛЬНИЧУКА, лавреата Державної премії України ім. Т. Шевченка та премії ім. В. Сосюри, талановитого поета, який вписав свою творчість на найви-щих орбітах світового мистецтва художнього слова.

Життя його було коротким і трагічним — протривало всього 58 років, а зрілий період його, коли талановитий митець міг би написати твори, гідні світового пошанування, — це два ув’язнення і примусове лікування в психіатричних лікарнях і спецдиспансерах, та постійна увага органів КДБ.

Так судилося, що за життя він видав всього три поетичні книжки «Несімо любов планеті», «Князь Роси», «Чага» та ще дві за кордоном — «Із-за грат» та «Строфи із Голгофи».

На жаль, пам'ять про Тараса Мельничука належно не пошанована нашою державою, за незалежність якої він так пристрасно боровся. Те, що зроблено, — результат ініціатив та праці друзів Тараса, прихильників його поезії та послідовників у літературі. Але те, що ми маємо, — свідчення справді народної любові до геніального поета.

Ось ці квіти безсмертники, які вплелися у вінок його слави.

У 1992 році вийшов документальний телевізійний фільм «Тарас Ме-льничук. Доля i слово».

У 2000-му у Вижниці відбулася презентація антології присвят Тарасові Мельничукові «На княжих росах побратимів скарб».

2008–го року у Вижниці опубліковано книгу «Князь вільного слова», впорядковану Манолієм Попадюком і Віктором Максимчуком.

У 2018-му в Косові вийшла книжка «Тарас Мельничук у спогадах Миколи Близнюка: інтерв’ю Василя Глібчука»; в Івано-Франківську — спогадове видання «Бурлака», впорядковане Євгеном Бараном та Мирославом Лазаруком, а також альманах «Каміння поколінь».

Щороку 19 серпня, на День міста, в Коломиї вручають міську літературну премію імені Тараса Мельничука; 29 березня, в день смерті Поета, у Чернівцях відбувається вручення літературної премії «Князь роси» імені Тараса Мельничука; 14 жовтня в Івано-Франківську проходить літературний фестиваль імені Тараса Мельничука «Покрова».

У 2018 році видавництво Discursus за підтримки Українського культурного фонду створило віртуальний музей-архів Тараса Мельничука, де у вільному доступі розміщені нововіднайдені рукописи поета, світлини та інші матеріали, пов'язані з постаттю Мельничука.

Пам’ять про поета зберігають літературний музей Тараса Мельничука у Вижниці (Вижницька ЗОШ І-ІІІ ст. ім. Ю. Федьковича), відкритий у 2005 році, літературно-меморіальний музей Тараса Мельничука в Уторопах (Уторопський ліцей, 2012) та кімната-музей (2008) в Коломийській дитячій бібліотеці №2.

У 1997 році на подвір’ї Уторопської школи було встановлено пам’ятник Тарасові Мельничукові, автори якого Володимир та Марина Римарі. Барельєф поета є на будинку в Терасному провулку у Вижниці.

Видатному поетові встановлено і кілька меморіальних дощок, зокрема, на Яблунівській школі, де навчався Мельничук; у Косові на будинку редакції районної газети, в якій він працював; на Коломийській дитячій бібліотеці №2, названій його іменем; на студентському гуртожитку в Чернівцях (2015).

Його іменем названа одна із коломийських вулиць та провулок у Вижниці.

Віримо, що пам'ять про великого українського поета збережеться і в інших заходах — конкурсах його імені, іменних стипендіях, відзначенні пам’ятних дат його життя, до останку відданого рідній землі та українському народові.