Заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова відвідала Прикарпаття з дводенним візитом. Освітянка зустрілася з головами громад, керівниками управлінь освіти, вчителями та батьками, щоб роз'яснити особливості реформи старшої школи та розвінчати поширені міфи. Зокрема, на базі Католицького ліцею святого Василія Великого відбулася зустріч із батьками івано-франківських школярів, до якої долучилась і журналістка «Галичини».

Логічне продовження НУШ

– Ключова мета візиту на Івано-Франківщину – поглиблена комунікація з усіма цільовими аудиторіями в межах підготовки до впровадження третього етапу реформи Нової української школи (НУШ) – профільної середньої освіти, – коментує Надія Кузьмичова. – Це те навчання, на яке наші старшокласники перейдуть уже з 1 вересня 2027 року. Діти, які обиратимуть шлях до вищої освіти, навчатимуться в академічних ліцеях упродовж 10-го, 11-го та 12-го класів…

Реформа старшої профільної школи – це не ініціатива воєнного часу, а послідовний етап впровадження реформи НУШ, яка стартувала 2018 року з початкової ланки, охопила базову і поступово добирається до профільної. Тож діти, котрі вже навчаються за новими програмами та підходами, повинні мати їх продовження і в старших класах.

«Попри виклики повномасштабного вторгнення, важливо дати всім дітям рівні шанси здобути якісну освіту, не втратити свою конкурентоспроможність як на українському ринку праці, так і на міжнародному. Адже світ не буде чекати, поки ми виграємо війну, – наголошує заступниця міністра освіти і науки. – Він рухається далі. Нам надзвичайно складно, але ми маємо встигати і робити все в цих умовах, щоб у кожному класі наші діти отримували максимум. У них не буде другого п’ятого чи дев’ятого класу. І те, що навчання припадає на роки війни – це величезний виклик, але не привід ставити їхнє майбутнє на паузу».

Н. Кузьмичова підкреслила, що відтермінування чи пауза у впровадженні третього етапу реформи НУШ рівнозначні її скасуванню.

«Пропозиції поставити реформу на паузу чи відкласти її звучать часто. Ми пояснюємо їх боязню вийти із зони комфорту, але відповідь очевидна: освітні зміни на завершальній стадії зупиняти не можна, – пояснила вона. – Будь-яка пауза лише означатиме, що діти не зможуть завершити навчання за новим стандартом. Це викривить їхні освітні траєкторії, вплине на успішність і самореалізацію в майбутньому».

Освітянка додала, що підготовка до третього етапу є кращою, ніж була до впровадження реформи базової освіти. Ще є час для коригувань за принципом синергії – від МОН до громад, – щоб завчасно підготуватися до змін і успішно реалізувати реформу.

Гімназії та ліцеї: закриття чи трансформація?

Ключова зміна реформи старшої школи полягає у переформатуванні закладів освіти. Частина шкіл перетвориться на академічні ліцеї з профільним навчанням, інші – на гімназії з якісною базовою освітою. Передбачається чіткий поділ функцій: гімназії формують фундамент знань, а ліцеї готують учнів до вступу в заклади вищої освіти. Саме ця трансформація викликає неоднозначну реакцію в суспільстві та поширення чуток про закриття шкіл, які у профільному міністерстві рішуче спростовують: мова йде про зміну статусу та спеціалізації закладів, а не про їхню ліквідацію.

«Ідеться лише про те, що частина з них стане академічними ліцеями, де учні 10–12 класів здобуватимуть повну загальну середню освіту. Інша категорія – гімназії, що працюватимуть переважно з 1 по 9 клас. Їхнє завдання – забезпечити якісну початкову та базову освіту, – роз’яснює пані Надія. – Уявімо громаду, де є 10 шкіл, що навчають дітей з 1 по 11 клас. Після реформи з них можуть визначити, наприклад, два академічні ліцеї та вісім гімназій. Кількість закладів не змінюється, проте в одних фокусуються на базовій освіті, а в інших – на підготовці до вступу у виші через профільність та однорідне середовище, де підліткам буде цікаво навчатися».

Заступниця міністра зауважує, що якщо в якійсь громаді й постає питання закриття школи, то зазвичай причиною є не реформа, а складна демографічна ситуація в ній. Також важливо розуміти, що нинішні дев’ятикласники, які вчаться за старим стандартом, здобуватимуть освіту 11 років, а не 12. Реформа Нової української школи зараз охоплює учнів 1–8 класів, тоді як старшокласники (9–11 класи) завершують навчання за програмами, за якими й починали, без переходу на «трирічку». Н. Кузьмичова наголошує: чутки про те, що ці учні не зможуть стати випускниками у 2028 році, – неправдиві. Вони отримають свідоцтва про повну загальну середню освіту в академічних ліцеях, але за своєю звичною програмою.

Одна із засадничих вимог до академічних ліцеїв – відокремлення від початкової та середньої ланок. Проте можливі винятки. Пані Надія зазначила, що згідно зі статтею 38 Закону «Про повну загальну середню освіту», засновник може ухвалити рішення про функціонування у складі ліцею гімназійних класів, а як виняток – і початкової школи. Для такого рішення потрібні вагомі причини: наприклад, гірська місцевість чи віддалені населені пункти, де неможливо організувати регулярне підвезення учнів.

«У гірській місцевості академічний ліцей може мати меншу наповнюваність, ніж, наприклад, в Івано-Франківську, – зауважує посадовиця. – Існують загальні вимоги до ліцеїв щодо кількості учнів, адже лише за такої умови ми можемо забезпечити широке різноманіття профілів. Але очевидно, що ліцей у місті має потенціал бути великим, тоді як у горах кількість дітей може бути мінімальною. Головне, щоб навіть за невеликої чисельності учнів вдалося реалізувати вибір профілю, хоча цифри в обох випадках будуть неспівставними».

За словами освітянки, такі винятки особливо актуальні для Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей, де є гірська місцевість та громади з компактним проживанням національних меншин. Ці особливості безумовно враховуються під час затвердження проєктів освітніх мереж у цих регіонах. Проте, якщо йдеться не про такі особливі випадки, а про малочисельну громаду, чия спроможність під питанням не лише в освітньому, а й в економічному вимірі, – тут компромісів бути не може.

«Освітні реформи – це не про збереження певної кількості будівель, а про те, чи забезпечує мережа наших закладів не лише фізичну, а й змістовну доступність до якісної освіти, – коментує Н. Кузьмичова. – На жаль, ми часто підмінюємо ці поняття. У сільській місцевості школа може бути поруч – і це вважають доступністю. Проте в такому закладі її кадровий склад не завжди дозволяє високоякісно викладати предмети навіть на рівні базової школи. Ми маємо статистику: у селах один учитель часто викладає три і більше дисциплін. І це не через його власне бажання, а через неможливість залучити більше фахівців. Такий управлінський компроміс має негативні наслідки для дітей. Адже як до великої війни сільські школярі вдвоє гірше долали поріг ЗНО, так і тепер, під час НМТ, фіксуємо схожу ситуацію. Але це не тому, що діти в селах менш талановиті, а через те, що їм не організували доступ до справді якісної освіти».

Пілотування: перші кроки на Прикарпатті

Перед офіційним стартом реформу планують протестувати на практиці. Торік розпочали перший етап пілотування, у якому від Івано-Франківської області взяв участь Бурштинський ліцей імені Ольги Басараб. Безпосереднє тестування нових стандартів розпочнеться під час другої хвилі – з 1 вересня 2026-го. Загалом від Прикарпаття планують відібрати щонайменше п’ять закладів, які першими впроваджуватимуть зміни, котрі диктує реформа. Наразі відомо про участь ще двох ліцеїв: Тлумацького №2 та Делятинського №1. Богородчанський ліцей №1 ім. Олекси Гірника та Ворохтянський ліцей також подали заявки, проте наразі погоджують участь із батьківським активом. За словами представниці міністерства, згода батьків є ключовою вимогою для залучення школи до проєкту.

Загалом у другому етапі пілотування візьмуть участь 150 шкіл України, з яких комісія МОН уже погодила 79. Ці заклади одними з перших впровадять індивідуальні освітні траєкторії для учнів та оновлені програми. Також проєкт передбачає створення посади кар’єрного радника, який допомагатиме школярам із вибором профілю та професійним орієнтуванням. Кожна «пілотна» школа отримає кошти з субвенції НУШ для облаштування кабінетів і лабораторій, а результати експерименту стануть основою для всенаціональних змін у профільній освіті.

«Пілотування – суто добровільна справа. Міністерство освіти і науки не призначає учасників: ми оголошуємо набір із певними вимогами, а засновники самі подають заявки. Комісія лише оцінює їхню відповідність критеріям, спроможність та готовність реалізувати проєкт. Участь у «пілоті» свідчить про глибоке усвідомлення громадою всіх переваг. Адже саме такі заклади ми буквально «ведемо за руку», допомагаємо з усіма процесами та надаємо істотну фінансову підтримку, оскільки першопрохідцям завжди найскладніше. Наприклад, у 2025 році кожен заклад першого етапу отримав по 10 млн грн. Ліцеї, які візьмуть участь у другому етапі пілотування отримають щонайменше таку ж суму на переобладнання освітніх просторів», – зазначила Надія Кузьмичова.

Наразі на словах реформа старшої профільної школи виглядає успішною, цікавою та надзвичайно масштабною. Вона передусім змінює саму філософію навчання старшокласників, спрямовуючи його на підготовку до майбутньої професії. Втім, як саме ці зміни працюватимуть на практиці та з якими викликами стикнуться учні, вчителі й батьки в середовищі реальної школи, – покаже час.

Робити перші висновки про успіх Нової української школи можна буде у 2030 році, коли першопрохідці реформи закінчать навчання в академічних ліцеях. Саме тоді завершиться повний цикл імплементації НУШ – з 1-го по 12-й клас. Це надзвичайно важливий етап, що засвідчить створення повноцінної екосистеми для кожної ланки освіти: від сучасних підручників і програм до оновлених освітніх просторів.