Така думка фахівців прозвучала на засіданні профільної депутатської комісії облради. Відбулося вже друге засідання оновленої за складом постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики, яку очолює Андрій Яворський. І знову депутати говорили про гостроактуальну проблему, яка непокоїть нас усіх, – проаналізували поточну ситуацію та стан боротьби із захворюваністю на COVID-19 в області.
Як поінформував обранців директор департаменту охорони здоров’я ОДА Ігор Дмитренко, Івано-Франківщина посідає восьме місце в Україні за кількістю виявлених упродовж пандемії випадків захворювання на цю небезпечну недугу – на 14.12.2020 р. зареєстровано її у 40 768 осіб (3% загальної чисельності населення області), у т. ч. у 1 365 дітей. А всього за цей час медики зареєстрували 45 157 хворих з підозрою на COVID-19, себто він не підтвердився у частини пацієнтів, котрі хворіли на інші гострі респіраторні інфекції зі схожими на початку недуги симптомами. Показник летальності від коронавірусної хвороби становить 1,8% – це вище від середнього в Україні (1,69%). Усього померло 738 хворих, із них більше половини – у віці 50-69 років. Найменша смертність серед пацієнтів 18-29-ти та 30-49 років
За час пандемії динаміка захворюваності на COVID-19 загалом набагато зросла: із 45 виявлених хворих – у березні до 16 042 – у листопаді, а середня добова кількість таких випадків у відповідні місяці – із 5 до 535-ти. А от за останні десять днів грудня, які передували засіданню профільної комісії облради, добова кількість уперше виявлених хворих зменшилась уп’ятеро. Чи означає це, що вже найближчим часом зможемо побачити світло в кінці тунелю – з нетерпінням очікуване всіма стрімке і незворотне зниження інфікування й захворюваності на підступну «корону»?
Депутатів, звісно ж, цікавила думка фахівців, безпосередньо причетних до протидії COVID-19. І ще один співдоповідач із цього питання порядку денного засідання комісії – заступник директора державної установи «Івано-Франківський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» Тетяна Джус поділилася з обранцями такими міркуваннями:
– Спершу скажу, що результат проведеного в лабораторії тестування ще не є якимось нашим остаточним вердиктом щодо хвороби людини – на його підставі з урахуванням відстежених клінічних симптомів встановлює діагноз хворому лікар. За останній тиждень справді зменшився десь на 15% попит на ПРЛ-дослідження (причому це стосується не лише нашої, а й приватних лабораторій, які наприкінці кожного дня подають нам для реєстрації результати проведених тестувань) і вони тільки в 47,5% випадків показують наявність в організмі пацієнта коронавірусу, проте сьогоднішню епідемічну ситуацію в області я не назвала би благополучною. Лабораторний центр у ці дні робить у середньому лише по 800 досліджень, а міг би робити і дві тисячі, і, охопивши ними всіх громадян із так званих груп ризику, ми, я впевнена, виявляли б набагато більше, ніж дотепер, випадків зараження COVID-19. А це дуже важливо – в якнайкоротший термін виявити й ізолювати від оточення таких людей, щоб вони не розносили коронавірус. Отож принагідно хотіла б поінформувати сімейних лікарів, їхніх пацієнтів, котрі підозрюють у себе коронавірусну недугу, що наша лабораторія виконує ПЛР-дослідження без затримок: уранці ми отримали зразок біоматеріалу – до кінця дня результат обстеження готовий. Усім хотілося б почути від спеціалістів, як розвиватиметься далі тенденція із захворюваністю на COVID-19. Епідеміологи прогнозують, що після теперішнього тимчасового її спаду слід очікувати наприкінці січня – на початку лютого наступного року характерне для цього періоду зростання гострих респіраторних захворювань взагалі, а на їх тлі – і коронавірусної недуги. У сприйнятті багатьох вона витіснила традиційний сезонний грип, який начебто відійшов на другий план, але насправді той нікуди не зник. І ми вже мали нагоду переконатися у березні–квітні нинішнього року, що часті ще і цієї пори випадки захворювання людей на грип ішли в парі з початком епідемії коронавірусної хвороби. На сьогодні ж маємо ось яку картину: випадків ГРЗ (окрім COVID-19) за останній тиждень виявлено в області на 9 тисяч більше порівняно з минулим епідемічним сезоном – це за рахунок дорослого населення. Серед хворих – лише 40% дітей, що, очевидно, пояснюється нинішнім дистанційним навчанням багатьох школярів, адже в цей час торік їх питома вага становила 70%. Отже, зростання кількості хворих на грип та інші гострі респіраторні недуги у перші тижні календарної зими не може не турбувати фахівців і само по собі, а в цьому епідсезоні – також у тому сенсі, що з ним може бути пов’язаний новий сплеск COVID-19 серед населення…
За словами Т. Джус, попри тимчасовий спад захворюваності на COVID-19 нині перебіг цієї хвороби у пацієнтів важчий, ніж був навесні і влітку. Є й повторні випадки зараження коронавірусною інфекцією:
– Я й сама хворіла на COVID-19 двічі. При цьому не завжди підтверджується, що другого разу хвороба перебігатиме легше. Так, легше буде, якщо людина повторно заразилась тим самим генотипом коронавірусу – тоді в її організмі вже виробились антитіла до нього. Але ж, як стверджують вірусологи, циркулює вже понад 30 генотипів коронавірусу. І вони особливо небезпечні для людей, котрі мають якісь хронічні захворювання…
А чи готові прикарпатські лікарні до прийому значно більшого, ніж нині, числа хворих? Із поданої профільним департаментом ОДА постійній комісії облради довідки дізнаємося, що у зв’язку з ускладненням епідемічної ситуації щодо COVID-19 у листопаді для госпіталізації пацієнтів з підозрою та підтвердженням коронавірусної хвороби, в т. ч. із супутньою соматичною патологією, додатково розгорнули 961 ліжко, з них 556 перепрофілювали у закладах першої лінії і 485 ліжок долучили із 13 резервних закладів другої черги, повністю перепрофільовано на госпіталізацію таких хворих три заклади першої лінії – Івано-Франківську МКЛ №1, Бурштинську центральну міську й Тисменицьку міську лікарню. Тож на сьогодні у 26 закладах першої лінії кількість ліжко-місць досягла 2 892, у т. ч. розгорнуто 201 реанімаційне ліжко. Також функціонують 205 апаратів штучної вентиляції легень. Для порівняння: на початок листопада завантаженість ліжко-місць для хворих на коронавірусну недугу та з підозрою на неї в закладах першої лінії сягнула 78,7%, а на сьогодні вона становить 39,8% ліжкового фонду. Якщо в другій декаді листопада було зайнято хворими на COVID-19 понад 145 реанімаційних ліжок та 65 апаратів ШВЛ, то на 14.12.2020 р. – 89 таких ліжок та 53 апарати ШВЛ.
Та, звісно, окрім необхідної госпітальної бази, ефективність лікування хворих на коронавірусну інфекцію залежить від фахового рівня та цілеспрямованості зусиль лікарів, середнього й молодшого медперсоналу. В закладах першої лінії створено 144 медичні команди, до складу яких залучено 2 740 медпрацівників. Також невідкладну медичну допомогу пацієнтам з цією недугою надають 1 146 працівників обласного клінічного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.
Статистика свідчить, що з початку пандемії в області захворіло 1 806 працівників охорони здоров’я. Встановлено професійне захворювання з приводу інфікування коронавірусом 177 медикам. На жаль, 20 працівників закладів охорони здоров’я (з них двоє не медики) померли внаслідок ускладнень, спричинених коронавірусною хворобою у важкій формі. Всі медпрацівники, які безпосередньо надають медичну допомогу пацієнтам з коронавірусною інфекцією, на сьогодні застраховані.
А яка картина з фінансовим забезпеченням заходів, спрямованих на протидію цій хворобі? Національна служба здоров’я України за сім місяців пандемії оплатила прикарпатським медзакладам за пакетами COVID-19 програми медичних гарантій (додатково до основних пакетів) надані послуги щодо медичної допомоги пацієнтам з коронавірусною хворобою на загальну суму 686,3 млн грн – це найбільше серед областей країни, в т. ч. 452 млн грн – за надання стаціонарної допомоги пацієнтам із COVID-19, 220,3 млн грн – за надання екстреної медичної допомоги пацієнтам з цією гострою респіраторною хворобою або підозрою на неї. Кошти пішли на доплати медпрацівникам, придбання лікарських засобів, виробів медичного призначення та медобладнання.
З обласного бюджету мали б виділити 9,232 млн грн на здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню COVID-19. Ці кошти спрямовують медзакладам обласного підпорядкування на закупівлю медикаментів та засобів індивідуального захисту. Ще 2 051 тис. грн, як передбачено цьогорічним кошторисом департаменту охорони здоров’я ОДА, витратили на закупівлю таких засобів та дезінфекційних розчинів.
Також спонсори надали прикарпатським закладам охорони здоров’я для ефективнішої протидії пандемії відчутну допомогу – вироби медичного призначення та медобладнання загалом на 22 976 тис. грн.
Перший заступник начальника Головного управління Держпродспоживслужби в області Микола Сендецький розповів, які заходи організаційні та державного нагляду (контролю) щодо профілактики коронавірусної хвороби й дотримання суб’єктами господарювання карантинних вимог провело це управління за період карантину.
На попередньому засіданні цієї постійної комісії облради, як нагадав А. Яворський, було створено виїзну комісію з участю депутатів та представників департаменту охорони здоров’я ОДА, яка здійснила аудит медзакладів, призначених для госпіталізації пацієнтів з підозрою та підтвердженням коронавірусної хвороби:
– За кілька днів ми оглянули 80% цих закладів, – зазначив він. – Нині, коли спостерігається деякий спад захворюваності на коронавірусну інфекцію, заповненість стаціонарних ліжок у них становила від 35 до 60%, а реанімаційних – від 65 до 97%. Високий рівень готовності до прийому збільшеного числа хворих члени комісії побачили в Бурштинській центральній міській лікарні, попри те, що її було внесено до переліку закладів першої лінії значно пізніше, ніж більшість лікарень, а от щодо готовності Тисменицької міської маємо певні претензії…
Висновки проведеного з ініціативи депутатської комісії облради аудиту лягли в основу рекомендацій, які вона внесла до проєкту рішення «Про поточну ситуацію та стан боротьби із захворюваністю на COVID-19 в області» для розгляду на другій сесії облради 23 грудня. Зокрема йдеться про необхідність впровадити програмне забезпечення видачі результатів ПЛР-тестування (про це ще говорили члени постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики в облраді попереднього скликання), розширити відділення інтенсивної терапії та придбати додаткові апарати ШВЛ експертного класу, проаналізувати якість роботи мобільних бригад, які здійснюють відбір біологічного матеріалу для тестування методом ПЛР, посилити дотримання санітарно-епідеміологічного режиму в стаціонарних відділеннях і закладах, безпосередньо задіяних у наданні медичної допомоги хворим на COVID-19.
Першочерговими завданнями у боротьбі з цією гострою коронавірусною інфекцією на засіданні профільної комісії облради було названо розвиток у медзакладах кисневих магістралей (з тим, щоб забезпечити за рахунок державної цільової субвенції кисневими концентраторами стаціонарні відділення закладів, а отже, і киснем – максимальну кількість стаціонарних ліжок), закупівлю апаратів ШВЛ експертного класу, завершення укладення контрактів з НСЗУ на пакети COVID-19 ще двома лікарнями другої лінії – Солотвинською та Івано-Франківською міською дитячою клінічною. Чомусь уже довгий час тільки на рівні розмов залишається питання щодо випробництва медичного кисню підприємствами області. Та й мала би наполегливіше обласна виконавча влада клопотати перед Кабміном про виділення обіцяних у його постанові від 9.10.2020 р. коштів для забезпечення киснем ліжкового фонду закладів охорони здоров’я. У зв’язку з цим перший заступник голови обласної ради Василь Гладій зауважив:
– На засіданні депутатської комісії облради порушено такі системні, що потребують комплексного вирішення, питання стосовно протидії пандемії коронавірусної хвороби на Прикарпатті, що їх можна вирішити лише в комплексі, одному структурному підрозділу ОДА це не під силу.
Тож на пропозицію В. Гладія профільна комісія облради адресувала свої пропозиції загалом ОДА, а не лише її департаменту охорони здоров’я.
