Спочатку хочу попередити читачів, що в матеріалі буде чимало російськомовних слів. Такий уже кримінальний сленг. А саме про кримінал і пишемо. Йдеться, зокрема, про затримання співробітниками Івано-Франківського управління стратегічних розслідувань (УСР) в нашому слідчому ізоляторі двох «авторитетів», які перебували в статусі «смотрящих». Один із них громадянин Грузії, другий – з Волині.
Інформація про цю подію швидко поширилася, адже чогось такого на Прикарпатті давно не було. Начебто минули лихі 90-ті з їх розгулом криміналітету. А тут, виявляється, в нашому слідчому ізоляторі ледь не правили бал так звані «авторитети», нав’язуючи іншим ув’язненим свої злодійські традиції, примушуючи до непокори адміністрації, вимагаючи гроші в «общак».
Довелося навіть почути, що грузин – це «злодій у законі» на прізвисько Резо. Справді, на фотографіях з місця затримання видно, що це та особа, – принаймні він весь у відповідних наколках. Але керівники УСР це заперечили. За їхніми словами, цей чоловік з тих, кого у кримінальному світі називають «стріміло». Інакше кажучи, це особа, котра прагне отримати той статус, перебуває на зв’язку з так званими «старшими братами». Бо в їхньому середовищі фразу «вор в законє» фактично не вживають. Кажуть «вор» або «брат». І цього грузина саме й поклав такий «брат» «смотрящим» у сізо.
– Кримінальний світ доволі різноманітний, – зазначає заступник начальника управління стратегічних розслідувань майор поліції Дмитро ГРИНЧИШИН. – Скажімо, серед тих, хто дотримується злодійських традицій, найвище стоять «вори в законє». Далі йдуть їхні підручні, або, по-іншому, «ставленики». Це «положенці», «смотрящі», особи у статусі «бродяг», як вони себе називають. А є особи, котрі взагалі не дотримуються ніяких злодійських традицій. Це так звані бандити.
– За які такі «добрі справи» грузин і волинянин опинилися у нашому слідчому ізоляторі? І що означає статус «смотрящого»?
– Громадянин Грузії очолював угруповання, котре скоювало розбійні напади на території Західної України. Останній із них вчинили в нашій області, тому саме тут він і перебуває під слідством. Такі особи вже не можуть стати на шлях виправлення. Вони принципово йдуть на порушення чинного законодавства. Задача «смотрящих» – лобіювати інтереси «вора в законє». Про що йдеться конкретно? Все починається з невиконання будь-яких законних вимог адміністрації. Більше того, маючи авторитет серед ув’язнених, вони вже намагаються диктувати їй свої умови. Скажімо, якщо не дозволять зробити те, що він хоче, то за його вказівкою, так би мовити, «встане» вся тюрма. Ну, може, не вся, але в місцях виконання покарань завжди є певний контингент людей, котрі слідують злодійським традиціям і для них слово «смотрящого» – закон. Ув’язнені почнуть різати вени тощо. Для адміністрації це вже надзвичайна подія, яка нічого доброго не обіцяє.
Далі йде вимагання грошей, як із ув’язнених, так і тих, хто вже на волі. Від «смотрящого» залежить, щоби в зону зайшли наркотики та інші заборонені в таких місцях речі, так званий «грєв», а також їх розподіл. Наше управління восени викрило і затримало групу осіб з числа як засуджених, так і тих, хто після відбуття покарання вже був на волі, котрі налагодили постачання в сізо наркотиків на доволі серйозному рівні. Доставляли туди й амфетамін, і субітекс, і гашиш, і кокаїн. Все було розписано – кому, скільки, в яку камеру. Щоправда, за так звану «дорогу» відповідає вже інший «смотрящий», якого призначає, так би мовити, «старший». У нашому випадку таким помічником грузина був житель Волинської області. Його засудили за розбійні напади, скоєні, правда, в інших регіонах України, але він відбував покарання в нашій виправній установі №41 в Товмачику Коломийського району. Там скоїв ще один злочин – непокору адміністрації. Йому пред’явили підозру і на час слідства помістили в сізо, де й опинився в одній камері з грузином.
Сюди він потрапив у статусі «бродяги», бо свого часу доволі довго відсидів «на малолітці», брав участь у бунті. Коротше кажучи, це особа, котра постійно рветься до злодійського способу життя. Чоловік мав доволі значний вплив у слідчому ізоляторі. Був, так би мовити, активною фізично-силовою підтримкою головного «смотрящого», котрий призначив його своїм помічником. Зокрема волинянин відповідав за вже згадану «дорогу» – канал постачання наркотиків. Скажімо, обидва досить непогано налагодили гральний бізнес у сізо. І саме волинянин організував, щоби сюди потрапляли мобільні телефони з доступом до інтернету. Ув’язнені грали в онлайн-ігри, перекидали гроші «смотрящим», а ті вже – їх «ворам» в «общак». Це лише окремі приклади з того, чим вони займалися. Зокрема, у нас задокументовано два факти вимагання грошей з ув’язнених. Погрожували бити людей. Щоправда, самі це не робили. Давали вказівки виконавцям. Втім, самі розумієте, поки триває слідство, не можу розкрити всієї інформації...
Наразі обом тим особам, так би мовити, в «доважок» до тих статей Кримінального кодексу, за якими вони перебувають під слідством, додали ще дві – ч. 2 ст. 189 (вимагання) та ч. 2 ст. 255-1 (встановлення та поширення злочинного впливу в установі відбування покарань). Як з’ясувалося, це вперше такі «авторитети» потрапляють у поле зору нашого УСР. Наприклад, торік восени з області видворили ще одного громадянина Грузії, котрий також перебував у статусі «смотрящого», кажучи офіційною мовою, підвищеного злочинного впливу. Він відбував покарання у нас, і щойно вийшов на волю, як одразу його взяли під «білі ручки» і відрядили на його батьківщину.
– Одним із головних завдань управління стратегічних розслідувань є боротьба з організованою злочинністю, – продовжує розповідати Д. Гринчишин. – У чому ж вона полягає? У виявленні, локалізації, нейтралізації спільнот, осіб, котрі поширюють свій злочинний вплив у суспільстві, для захисту інтересів держави, громадян від них. Ми не працюємо на показники, а радше діємо на випередження. У випадку з тим грузином, який також представляв інтереси певного «вора в законє», не стали очікувати, коли він скоїть новий злочин. Скористалися тим, що законного права перебувати в Україні він не мав. По суті, був нелегалом.
До речі, зазвичай усі ті особи перебувають на такому становищі. Особливо вихідці з Кавказу. Там дуже розвинений культ «воров в законє», котрі намагаються поширити свій вплив у інших регіонах. Вони чи їхні представники вже і в нас з’явилися. Зрозуміло, що не прибули робити щось добре, вкладати гроші в нашу економіку, наприклад, а навпаки. Я б назвав їх паразитами в суспільстві. Їхня небезпека полягає ще в тому, що, як правило, самі на злочини вже не йдуть, а підбурюють на скоєння інших. На жаль, виконавців знаходять, особливо серед молоді. В Україні серед частини молодих людей існує так званий культ «АУЄ» (розшифровується «арєстантский уклад єдін» або «арєстантскоє уркаганскоє єдінство»). Під впливом сумнівної кримінальної романтики вони створюють кримінальні групи, скоюють крадіжки, грабежі і частку здобичі виділяють «смотрящим», сподіваючись на їхню підтримку в разі потрапляння в місця позбавлення волі. Наразі в Україні розробляють відповідне законодавство, щоби можна було ефективно протистояти цій загрозі…
Але не лише кавказці стають у нас «смотрящими». Кілька років тому так само працівники УСР виявили і видворили з України громадянина Молдови. Щоправда, був він із Придністров’я, але враховуючи, що це, так би мовити, «державне» утворення на кшталт нашого «ДНР» та «ЛНР» в Україні не визнано, то його вважали молдованином. Він теж відбував покарання, здається, в Товмачику. Вийшов на волю і залишився тут на нелегальному становищі «наглядати» за «зоною». Знайомий автора цих рядків, котрий брав участь в екстрадиції «авторитета», хоча спершу його помістили в спеціальний табір для нелегалів у Вінницькій області, розповідав, що чоловіка приїхали проводжати круті хлопці в шкірянках і на крутих «тачках». А сам він хоч, зрозуміло, ніде не працював і бізнесом не займався, мав при собі доволі велику суму грошей.
Та, зазначимо, не лише управління стратегічних розслідувань бореться з організованою злочинністю. Скажімо, у червні було ще два гучні випадки, мабуть, логічно сказати – з ліквідації серйозних злочинних груп, які здійснили співробітники управління СБУ в області. Одна з них у складі трьох осіб, яку очолював чоловік із великим кримінальним минулим, збувала зброю – як бойову, так і перероблену з інших видів. За повідомленням пресслужби УСБУ, автомат Калашникова коштував у них 1000 доларів, пістолет Макарова – 700. Про джерело походження зброї можна лише здогадуватися, бо поки йде слідство, таку інформацію не розголошують. Покупцями були, цілком логічно, особи з кримінального середовища. Оперативники задокументували зокрема факт збуту пістолета іноземного виробництва та отримання завдатку за інший.
А незабаром затримали ще небезпечніше злочинне угруповання, котре, за попередніми даними, протягом тривалого часу тероризувало жителів Івано-Франківська. Його члени скоювали розбійні напади, рекет, рейдерські захоплення комерційних приміщень і, ймовірно, могли бути причетні й до незаконного розповсюдження зброї та наркотиків…
Затримали зловмисників, коли вони здійснили розбійний напад на одного підприємця. Увірвавшись до його помешкання, чоловіка побили і почали вимагати гроші. Очевидно, мали інформацію, що у нього може бути значна сума грошей. Але прорахувалися, бо 50 тисяч доларів, якими сподівалися розжитися нападники, підприємець зберігав у біткоїнах. Зловмисникам дісталася невеличка сума готівки, еквівалентна приблизно шести тисячам гривень.
Групу з чотирьох осіб очолював теж раніше судимий за важкі злочини чоловік, котрий особисто стежив, щоб її члени дотримувалися злодійського закону. До речі, як повідомили у пресслужбі УСБУ, він був близьким родичем одного з відомих у 90-ті роки в Івано-Франківську «авторитетів», котрого, наскільки нам відомо, свого часу застрелили фактично серед білого дня в центрі міста.
І ще один пікантний момент. Як з’ясувалося, організатор групи кілька місяців тому зареєстрував на себе приватну охоронну фірму, що давало можливість її «працівникам» легально мати зброю. Звісно, це не могло не здивувати, але, виявляється, на той момент його попередні судимості були погашені, отож він рахувався чистим перед законом.
Та якщо ці випадки вже розкрито, то ще один резонансний злочин, котрий стався наприкінці травня, все ще розслідують. Ідеться про розстріл з гранатомета автомобіля в обласному центрі Прикарпаття. Хто його скоїв, наразі невідомо. Сам по собі спосіб, яким вчинено той злочин, не міг не привернути уваги. Не так уже й часто в Івано-Франківську стріляють із гранатометів. Здебільшого під час з’ясовування стосунків машину суперника спалюють або ж можуть ще підірвати гранатою чи підкласти якийсь вибуховий пристрій. Але цьому трапункові додає пікантності те, що ім’я і прізвище потерпілого збігаються з іменем та прізвищем відомого й за межами Івано-Франківська підприємця, на якого, до речі, власник «розстріляної» машини працює.
Зрештою, й без того випадок доволі дивний. Скажімо, той легковик було припарковано у дворі багатоповерхівки, на певній відстані від інших авто, що «ночували» там, і, по суті, він перебував якраз на лінії вогню гранатометника, який здійснив свій постріл з кущів на дамбі над Бистрицею Солотвинською в мікрорайоні «Пасічна». Є інформація, що його зафіксували камери відеоспостереження тамтешнього супермаркету «АТБ», але наразі відомостей про затримання зловмисника немає.
Та попри все зазначимо з огляду на наведені в цій публікації приклади, що хоча на Прикарпатті і є серйозний криміналітет, але є й силові структури, котрі успішно з ним борються.
