У Києві відбулася зустріч представників Асоціації міст України з НКРЕКП з обговорення проблем органів місцевого самоврядування, пов’язаних з запровадженням з 1 січня 2019 року роздрібного ринку електричної енергії, про що ми вже повідомляли в матеріалі «Чи поринуть міста й села в пітьму?» (galychyna.if.ua).
Цій зустрічі передували загальні збори уповноважених представників органів місцевого самоврядування – членів Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України(виконавчий директор Юрій Стефанчук), під час яких було схвалено звернення до вищої влади України і НКРЕКП щодо розв'язання проблем на ринку електроенергії.
АМУ представляли Надвірнянський міський голова Зіновій Андрійович (Івано-Франківщина), виконавчий директор АМУ Олександр Слобожан та заступник виконавчого директора Ярослав Рабошук. Від національного регулятора у зустрічі взяли участь голова НКРЕКП Оксана Кривенко, члени НКРЕКП Олена Антонова та Дмитро Коваленко.
Одним з кроків щодо запровадження роздрібного ринку електричної енергії стало скасування постановою НКРЕКП за № 1597 від 4 грудня 2018 року диференційованих (дво- та тризонних) тарифів на електричну енергію. В результаті підприємства житлово-комунального господарства та органи місцевого самоврядування, які активно використовували такі тарифи, змушені скоротити обсяги надання послуг та збільшити видатки з місцевих бюджетів на оплату електричної енергії.
Насамперед скасування диференційованих тарифів стосується зовнішнього освітлення населених пунктів, централізованого водопостачання та водовідведення, а також забезпечення тепловою енергією закладів освіти та інших бюджетних установ. Скажімо, в окремих населених пунктах замість цілодобового централізованого постачання води введено погодинне (ранкове та вечірнє).
Ще одним наслідком того рішення може стати зупинка проектів зі збільшення кількості світлоточок зовнішнього освітлення у населених пунктах та виведення з експлуатації вже діючих.
За попередніми розрахунками, загалом в Україні у зв’язку з скасуванням диференційованих тарифів, щомісячні додаткові витрати підприємств водопостачання зростуть щонайменше на 150 млн. грн. у місяць, а для забезпечення зовнішнього освітлення необхідно додаткове щомісячне фінансування у 80 млн. грн.
Набагато складніша ситуація із забезпеченням тепловою енергією бюджетних установ та закладів освіти, які здійснюють обігрів приміщень за рахунок електроенергії. Враховуючи специфіку їхньої діяльності, органи місцевого самоврядування змушені збільшувати додаткове фінансування на закупівлю електроенергії, оскільки переведення цих закладів на скорочений графік роботи неможливе.
Усі наведені проблеми ускладнені тим, що постанову № 1597 НКРЕКП прийняла після того, як місцеві бюджети були сформовані та прийняті, і тепер у них потрібно вносити коригування, скорочуючи вже затверджені видатки на освіту, медицину та соціальний захист населення.
Представники НКРЕКП висловили позицію, що «нічний тариф» – це питання домовленостей між постачальником та споживачем. Тобто органи місцевого самоврядування та підприємства ЖКГ можуть на роздрібному ринку електроенергії знайти постачальника, який забезпечить електроенергією у нічний час за значного нижчими тарифами.
АМУ зауважує, що запропонований механізм укладення договорів між постачальниками та непобутовими споживачами електричної енергії на постачання її у окремі періоди доби (нічний час) за нижчими тарифами на сьогодні не може бути реалізований з таких причин:
– відсутні пропозиції постачальників електричної енергії щодо її вартості;
– потрібно забезпечити погодинний облік електричної енергії, однак органи місцевого самоврядування не мають для цього спеціального обладнання – приміром, автоматизованої система комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ), тож не можуть прорахувати необхідні видатки на його встановлення, оскільки не оголошено ціну на електричну енергію. Зрозуміло, що впровадження такого обліку потребує тривалого часу (корегування бюджету, проведення тендерів, монтажні роботи).
Ще однією проблемою, яку обговорили під час зустрічі, є відсутність пропозицій постачальників електроенергії на оголошені підприємствами ЖКГ відкритих закупівлях, під час запровадження роздрібного ринку електричної енергії. Тому великі підприємства змушені закупати електроенергію у постачальника «останньої надії», за ціною, що на 15-20 % вище ринкової ціни. В першу чергу проблема стосується близько 150 підприємств водопостачання, у яких близько 30% тарифу формується за рахунок вартості електроенергії. Враховуючи тривалий та складний процес коригування тарифів на комунальні послуги, сьогодні підприємства сфери працюють з величезними збитками, залишаючись «на плаву» виключно за рахунок фінансової підтримки з місцевих бюджетів.
З огляду на сказане АМУ наголошує, що запуск роздрібного ринку електроенергії в Україні відбувається за рахунок додаткових витрат місцевих бюджетів.
Представники НКРЕКП запропонували такі кроки для подолання проблеми запровадження роздрібного ринку електроенергії:
– розглянути можливість отримання підприємствами сфери ЖКГ ліцензій на закупівлю електроенергії на оптовому ринку для постачання як для власних потреб, так і для потреб інших підприємств сфери (що дасть можливість зекономити близько 15 відсотків від вартості енергоносія). Такі ліцензії отримані сьогодні комунальними підприємствами міст Харків та Миколаїв;
– інформувати національного регулятора про зловживання постачальниками своїм монопольним становищем на ринку, для вжиття відповідних заходів;
– розглянути можливість перепрограмування придатних для цього дво- та трьозонних лічильників для забезпечення погодинного обліку споживання електроенергії.
Окрім цього, представники НКРЕКП погодилися з необхідністю більш детально проаналізувати наслідки скасування диференційованих тарифів за відсутності відповідних пропозицій на роздрібному ринку електроенергії для сфери ЖКГ. У разі необхідності, за наслідком проведеного аналізу будуть підготовані зміни до діючих у галузі електроенергетики нормативно-правових актів, спрямовані на врегулювання піднятих органами місцевого самоврядування проблем.
На жаль, наразі національний регулятор не зміг запропонувати ефективний механізм вирішення проблемних питань запровадження ринку електроенергії, з яким стикнулися всі без винятку населені пункти, а значить і кожний громадянин держави. Тому Надвірнянський міський голова Зіновій Андрійович повідомив, що з метою привернення уваги до проблем органів місцевого самоврядування з забезпеченням постачання електроенергії для потреб зовнішнього освітлення, водопостачання та виробництва теплової енергії, він розглядає можливість ініціювання акції «Місто без світла». Відсутність зовнішнього освітлення населених пунктів в різних регіонах у нічний час викличе серйозний суспільний резонанс, що сприятиме вирішенню проблеми.
Голова НКРЕКП Оксана Кривенко та міський голова м. Надвірної Зіновій Андрійович: домовитись наразі не вдалося…