Минулої сесії обласної ради, про яку ми розповіли в «Галичині» за 31 грудня, найрезонанснішим видався розгляд питання про стан боротьби в області із захворюваністю на COVID-19. Доповідачеві – недавно призначеному директорові департаменту охорони здоров’я ОДА Ігореві ДМИТРЕНКУ довелося відповідати на низку запитань депутатів, чимало з яких були, як мовлять, доволі незручними… Оскільки тема актуальна, передаємо тут той діалог, як і обіцяли в минулому випуску газети.

– Чи передбачається якась компенсація витрат хворим із COVID-19, котрі під час перебування в лікарні додатково за призначенням лікаря купували ті чи інші ліки? А дехто на це витратив 30, а то й 40 тис. грн.

– Лікарня мала забезпечити пацієнта медикаментами відповідно до протоколу надання медичної допомоги хворому з COVID-19. Стосовно ж того, що виникала потреба в додатковому фінансуванні пацієнтом свого лікування, то для повернення йому витрачених коштів він має зібрати рецепти з лікарськими призначеннями, касові чеки на куплені ліки і з цими документами звернутися до генерального директора закладу, в якому перебував, – там розглянуть це питання і за можливості мали би відшкодувати йому особисті затрати на медикаменти.

– Чомусь затягнулося вирішення питання про виробництво у ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» медичного кисню, через брак якого під час сплеску пандемії виникав ризик для життя хворих на COVID-19 у важкій формі…

– Це підприємство вже отримало ліцензію на виробництво медичного кисню і тепер постачає його Калуській і Городенківській центральним районним лікарням.

– У Верховинській ЦРЛ вийшов з ладу рентген-апарат, закуплений ще 1981 року. У контексті нинішньої ситуації з коронавірусною хворобою є очевидною потреба проаналізувати, в якому стані перебувають такі апарати у всій області, і домагатися виділення із державного Фонду боротьби з COVID-19 коштів на їх придбання не лише для опорних у госпітальних округах закладів, а й для інших лікарень, зокрема і для лікарні у Верховині, з огляду на віддаленість цього селища від Косова, Коломиї чи обласного центру.

– Із Державного бюджету Івано-Франківщині надійшла субвенція в розмірі 55,9 млн грн на закупівлю рентген-установок та апаратів УЗД для опорних лікувальних закладів відповідно до їхніх договорів з НСЗУ за пакетом COVID-19. Опрацьовуватимемо варіант перерозподілу такого діагностичного обладнання із лікувальних закладів, де є принаймні переносні рентген-установки, в ті лікарні, яким воно тепер надзвичайно потрібне для обстеження пацієнтів. Водночас і далі спілкуватимемося з МОЗ на тему виділення області додаткової субвенції на придбання обладнання для надання хворим діагностичної медичної допомоги.

– Лише у 12,1% із захворілих на COVID-19 прикарпатських медиків встановлено професійне захворювання, тобто підтверджено, що заразились вони, власне, в лікувальних закладах, а у більшості працівників закладів охорони здоров’я захворювання це начебто не було пов’язане з їхньою професійною діяльністю. Погодьтеся, така статистика не може не дивувати…

– Цим питанням займається спеціально створена комісія управління Держпраці в області, яка підходить до нього системно, тобто розслідує кожен випадок захворювання медпрацівника на COVID-19, отримує відповідну інформацію з лікувального закладу, від самого працівника, збирає необхідні документи. В управлінні Держпраці можуть дати вичерпну відповідь щодо кожного такого випадку.

– Чи надходять вчасно кошти з Держбюджету на обіцяну центральною владою 300-відсоткову надбавку до зарплати медпрацівникам, безпосередньо задіяним у лікуванні коронавірусних хворих, і чи керівники лікарень вчасно виплачують її?

– У постанові Кабміну доплата медикам до зарплати вказана в розмірі не суто 300%, а до 300%, і керівник закладу сам має розподіляти кошти на таку доплату залежно від навантаження працівників. Середній її розмір у медзакладах області становить близько 250%.

– На Вашу думку як фахівця, наскільки доречним є оголошення в державі локдауну?

– Думаю, нині не може бути сумнівів стосовно важливості такого заходу, хоча й зрозуміло, що в разі його здійснення це відчутно вдарить по підприємствах малого і середнього бізнесу – вони не зможуть заробляти кошти і сплачувати податки до бюджету. Тож на державному рівні потрібно ретельно зважити всі плюси й мінуси локдауну. Як медик маю підстави стверджувати, що запровадження «карантину вихідного дня» зумовило зниження рівня захворюваності на коронавірус в області, тож можна сподіватися, що й локдаун неодмінно посприяє цьому. Водночас усі ми маємо надію на збереження теперішньої тенденції до спаду захворюваності на COVID-19, а отже, і на те, що такий крайній захід найближчим часом не запровадять.

– Якщо в область надійдуть перші партії вакцини від COVID-19, то кого насамперед будете вакцинувати?

– Тих, хто належить до так званих груп ризику, – медиків, працівників, які контактують з великою кількістю людей, чоловіків і жінок старших 60 років, а також із серцево-судинними патологіями та цукровим діабетом.

– Ситуація щодо ковіду на Прикарпатті за останній тиждень-два видається не такою загрозливою з епідемічного погляду напевне тому, що лише невелика частина населення охоплена тестуваннями на цю небезпечну хворобу...

– Згоден з тим, що ми виявляли би значно більше випадків захворювання, якби було більше тестувань. В області дотепер їх переважно робили два заклади – обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України та обласна клінічна лікарня. Завдяки отриманню сучасного обладнання для ПЛР-діагностики незабаром тестування на COVID-19 буде доступне пацієнтам і в Івано-Франківській ЦМКЛ та обласній клінічній інфекційній лікарні.

– На сьогодні в лікувальних закладах застраховані на випадок захворювання ще не всі медпрацівники, зокрема ті, хто приймає до лікарні пацієнтів з ковідом…

– Застраховані, що є обов’язковим, ті працівники закладів охорони здоров’я, котрі безпосередньо задіяні в наданні медичної допомоги хворим за так званими ковідними пакетами. Що ж до решти медиків, то їх додатково страхують за розпорядженням керівника закладу.

Депутат Михайло Королик подякував тим медикам, котрі прийняли на себе основний удар у боротьбі з ковідом, рятують життя українців, ризикуючи власним здоров’ям і життям, проте не звільнилися з роботи, не виїхали працювати в інші країни, навіть попри своє непросте матеріальне становище, а надають медичну допомогу людям. Вони витримують пікові навантаження, як би важко не було їм фізично й морально. Обранець висловив сподівання, що з огляду на закладений у Держбюджет-2021 немалий Фонд боротьби з коронавірусом – 20 млрд грн, департамент охорони здоров’я ОДА зробить усе можливе для оснащення новим медичним обладнанням тих прикарпатських лікарень, які мають у ньому найбільшу потребу, аби у разі нової хвилі коронавірусу і повторного великого напливу хворих у лікарні вдалося врятувати якомога більше прикарпатців.

– На жаль, під час обговорення цього резонансного питання, – сказала депутатка Наталія Дьоміна, – ніхто не згадав, як у лікувальних закладах вирішували кадрову проблему, коли на початку пандемії почали хворіти медики і не було кому працювати. А ті, хто залишився в строю, буквально валилися з ніг, однак надавали медичну допомогу коронавірусним хворим, за що їм велика подяка…

Разом з тим депутатка, котра сама є медиком за фахом, зауважила:

– Багато зі створених в області на час пандемії мобільних бригад, які мають здійснювати забір біоматеріалу у пацієнтів для тестування методом ПЛР, на жаль, існують лише на папері. А йдеться про те, щоб автомобілі виїжджали до хворих додому і там забирали біоматеріал для обстежень. Якщо ж такий механізм не налагоджено, то люди самі їдуть у громадському транспорті до лікувальних закладів, сидять хворі у чергах – і таким чином поширюють інфекцію. Бачу з довідки, що на діяльність цих мобільних амбулаторій виділено 9,6 млн грн, але фактично вони не працюють, і мені не зрозуміло, на що витрачено кошти…

Депутат Роман Ткач вважає, що доповідати в такому важливому питанні мав би не чільник профільного департаменту, а голова облдержадміністрації, бо йдеться про цілий комплекс питань забезпечення всім необхідним прикарпатських медзакладів у час пандемії для протидії COVID-19:

– Однак через кадрову політику центральної влади в нас уже рік нема повноцінного чільника ОДА, який би належним чином вимагав ефективної роботи і від керівництва її профільного департаменту. Вважаю це ненормальним, що в не найбільшій у державі Івано-Франківській області захворіло на коронавірусну хворобу 1 839 працівників закладів охорони здоров’я, а 20 із них померли. То добре, що визначено лікарні першої лінії для прийому хворих з COVID-19. Але ніхто нині не цікавиться проблемами інших закладів, зокрема первинної медицини, яка запрацювала на Прикарпатті в результаті медичної реформи.

Обранці підтримали пропозицію свого колеги Юрія Мазура, щоб у проєкті рішення облради з обговореного питання вказати термін завершення облаштування централізованого підведення кисню до стаціонарних ліжок у закладах першої лінії – до 31.01.2021 р.