Школа мрії: у Пасічнянській громаді під час війни реконструювали навчальний заклад за кошти з місцевого бюджету

У селі Постоята Пасічнянської територіальної громади (ТГ) після капітальної реконструкції урочисто відкрили Пасічнянську початкову школу №2 – філію Пасічнянського ліцею. Особливістю цього випадку є те, що модернізація навчального закладу відбулося лише за два роки, причому у складних умовах повномасштабної війни. Тож тепер школярі навчаються у теплих і світлих класах, а також мають простору актову залу, де можуть демонструвати свої численні таланти. Журналістка «Галичини» побувала на відкритті оновленої школи в рамках престуру, організованого Івано-Франківським регіональним відділенням Асоціації міст України (РВ АМУ).

Виконавчий директор Івано-Франківського РВ АМУ Юрій Стефанчук зазначив, що реконструкція цієї школи є яскравим прикладом того, що місцеві громади можуть самостійно вирішувати свої проблеми. Він підкреслив, що це демонструє ефективність місцевого самоврядування та успіх реформи децентралізації.

Історія Пасічнянської початкової школи розпочалася у 1959 році. Відтоді вимоги до навчальних закладів суттєво змінилися, тож реконструкція та оновлення школи були неминучими. На модернізацію закладу з бюджету громади витратили 5,7 мільйона гривень. Тепер учні та вчителі мають комфортні умови для навчання: просторий коридор, зручний гардероб, нові санвузли, сучасну котельню, оновлене перекриття та впорядковане подвір’я.

Завідувачка філії Пасічнянської школи №2 Наталія Заяць не приховує радості, адже за два роки ремонтних робіт заклад змінився: став просторішим і комфортнішим для наймолодших школярів, які здобувають тут знання, розкривають свої таланти і проживають свою найкращу пору життя – дитинство. Вона розповідає, що мріяла побачити школу саме такою: оновленою і сучасною.

– У цій школі я працюю 32 роки, з них 26 років – завідувачкою філією, тож шлях до реконструкції був довгим, – констатує Наталія Заяць. – Завдяки підтримці голови ОТГ добудовано нове приміщення на базі старої школи. Тепер її не впізнати: у нас є гарні класи, світлі та просторі коридори, яких раніше не було, подвір’я, де діти можуть гратися і відпочивати, а головне – велика зала, про яку ми мріяли з давніх-давен. Її будемо використовувати як актову та спортивну залу. Раніше школа виглядала цілком інакше: було лише чотири класи та маленький коридор...

Завідувачка філії зауважує, що після реконструкції закладу стало значно ефективніше реалізовувати програму Нової української школи. Адже діти отримали більше можливостей для розвитку і творчості.

«Діти енергійні, рухливі та творчі, вони хочуть багато рухатися і невгамовні. Їх неможливо всадити так, як раніше, коли діти сиділи за партами спокійно. Це дуже енергійні, розумні, талановиті, творчі і креативні діти», – каже вона.

Вчителька початкових класів Пасічнянської початкової школи №2 Оксана Генюк працює в цьому закладі з 1994 року. Вона відзначає, що тепер школа має комфортне та просторе освітнє середовище, у якому дітям значно легше пізнавати світ знань і реалізовувати свої різнобічні таланти, а педагогам – втілювати креативні та творчі ідеї.

«Ми дуже вдячні, що в такий складний час війни, коли кожна гривня на вагу золота, вдалося реалізувати проєкт з реконструкції нашої школи», – наголошує педагогиня та додає, що це стало додатковою мотивацією для учнів із радістю ходити до школи щодня.

Сьогодні у закладі навчаються 45 учнів у чотирьох класах, працюють дев’ять педагогів. Крім того, функціонує група короткотривалого перебування – своєрідна старша група дитячого садка, у якій дошкільнят готують до школи. Загалом кількість дітей у закладі зменшується. Причини прості: складна демографічна ситуація та виїзд сімей за кордон через війну. Втім, керівниця закладу не втрачає надії, що з часом кількість учнів зростатиме.

Освітня мережа Пасічнянської громади налічує чотири ліцеї, три гімназії та шість початкових шкіл. З моменту створення громади у 2020 році це вже четвертий відновлений заклад освіти.

«Першою реконструювали гімназію у Максимці, другою – гімназію у Білозорині, третім – Битківський ліцей, який до війни будували 15 років і не могли закінчити, а ми завершили це навіть у складних умовах воєнного часу, – коментує голова Пасічнянської ТГ Андрій Гунда. – Моя позиція така: держава не має закривати початкові школи, а навпаки – відкривати їх. Якщо в селі не буде школи з належними умовами, то не буде і самого села. Незалежно від розміру населеного пункту потрібно створювати комфортні умови для дітей, такі ж, як у великих містах, щоб усі учні мали рівні можливості. У нашій громаді всі діти рівні – вони мають мати їдальню, актову і спортивну зали, а також якісну освіту».

Андрій Гунда додав, що надалі планують реконструювати й інші початкові школи громади.

«Наша мета – щороку відкривати школу після реконструкції. На черзі ще п’ять закладів освіти, які потребують оновлення», – підсумував очільник громади.

Редактор відділу газети “Галичина”