Уже шість років українські школярі не знають, що таке іспити. Їхнє перше знайомство з ними часто відбувається вже в 11-му класі у тимчасовому екзаменаційному центрі НМТ (національного мультипредметного тесту). І це, як не крути, має свої наслідки. Наступного року учні також не складатимуть державну підсумкову атестацію (ДПА). Верховна Рада її скасувала. Причина зрозуміла й проста – війна. Можна написати й інші логічні, зрозумілі причини скасування ДПА. Отже, згідно з ухваленим законом, учні, які завершують 4, 9 та 11 класи у 2025/2026 навчальному році, звільняються від ДПА для отримання відповідного свідоцтва про освіту. Тобто, державні іспити у формі підсумкової атестації не проводитимуть.
Без підсумкової атестації
Заступник директора Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти (ІФРЦОЯО) Іван Любінець інформує, що ДПА в школах скасовують, починаючи із 2020-го року. Спочатку причиною стала пандемія коронавірусу, а потім – повномасштабне російське вторгнення.
«Якщо говорити про закон, ухвалений Верховною Радою, то, звичайно, він – у межах її компетенції, – коментує освітянин. – Втім, будь-яке державне рішення ми маємо оцінювати з точки зору ефективності, доцільності й можливості його реалізації. Якщо подивимося на останні рішення в нашій державі, то складається враження, що в нас ефективність і доцільність замінюються ефектністю у медіа. Дуже багато державних органів вирішують певні проблеми найпростішим способом, щоб сподобатися народові в соцмережах та потенційному електорату. Звичайно, є об’єктивні причини, які ускладнюють проведення ДПА у державному масштабі, але з іншого боку, якщо діти навчаються, якщо ми видаємо свідоцтва про базову чи повну загальну середню освіту, то логічно, що свідоцтво зразка 2025 року мало б мати таку ж цінність, як і свідоцтво 2019 року. Але випускники 2019-го складали ДПА, а інші – ні».
І. Любінець припускає, що рішення про скасування ДПА виходить із бажання сподобатися виборцям. І воно, справді, до вподоби більшості батьків учнів та вчителів, адже, на його думку, люди завжди схильні до лінощів і хочуть менше працювати. Скасувати завжди легше, ніж шукати шляхи вирішення проблеми. Він додає, що вбачає в ньому не розв’язання проблеми, а втечу від неї.
Насправді наслідки того, що учні українських шкіл уже шість років не знають, що таке іспити дуже чітко видно у тимчасових екзаменаційних центрах НМТ. Зокрема, відсутність ДПА у шкільному процесі породжує покоління молоді, яке не знає, що таке іспити і не готове до них.
«2027-го вперше підуть складати НМТ ті, хто не проходив ДПА ні в четвертому, ні в дев’ятому класах. Для них НМТ буде першим важливим іспитом у житті, а їх ніхто до нього не готував, – констатує пан Іван. – Ми забезпечили їм комфортне життя. Стреси, нерозуміння процесу, нестача часу – це все відбувається тому, що в аудиторіях бачимо непідготовлених до випробувань учнів як психологічно, так і змістовно. Будь-яка ДПА вимагає від школяра вміння сконцентруватися, виконати задачу, часом нестандартну й не ту, що проходили на уроках. Фактично сьогодні для багатьох учасників НМТ великою проблемою є виконувати сконцентровану роботу протягом чотирьох годин, причому з перервою. Тобто виросло покоління, яке не готове до інтелектуальної роботи. Це не лише вплив скасування ДПА, це комплекс чинників. За відчуттями, це покоління не вміє концентруватися, працювати над великими текстами й довго зосереджуватися».
У новому форматі
Іван Любінець переконаний, що сьогодні на часі – адаптація ДПА до сучасних умов. За його словами, цей іспит проводять у невеликий проміжок часу, тож за бажання його можна організувати в звичайних умовах шкільного навчального процесу. Саме тому триває підготовка до повернення ДПА в українські школи, починаючи, що логічно, з четвертого класу.
«Ще 2018 року в Україні ухвалили документ під назвою «Стратегія розвитку освітніх оцінювань у сфері загальної середньої освіти України до 2030 року», – розповідає І. Любінець. – Це сталося якраз перед пандемією COVID-19, ніхто не думав про повномасштабне вторгнення, і такий крок був запланований заздалегідь. Передбачалося, що з введенням Нової української школи (НУШ) на рівні четвертого класу, а згодом і дев’ятого, вводитимуть ДПА. Але треба було зачекати, доки учні НУШ дійдуть до четвертого класу, щоб апробувати систему. Та втрутилися COVID-19 і повномасштабна війна, тому апробація ДПА у 4-му класі тривала два роки – 2024-й і 2025-й».
Йдеться про ДПА у форматі зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), тож важливо не підміняти поняття, адже це не означає, що учні складатимуть іспит за межами рідної школи чи за комп’ютерами.
«Формат ЗНО полягає в тому, що Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) розробляє єдині завдання для всіх учасників, встановлює єдині критерії оцінювання та акумулює результати, щоб отримати об’єктивну статистику про стан освіти, – роз’яснює заступник директора ІФРЦОЯО. – Четвертокласники будуть складати іспит у школі, зі своїм учителем, просто отримають завдання у день проведення ДПА у визначений УЦОЯО спосіб. Жодних переїздів чи комп’ютерного тестування не передбачено. Наголошую, учитель організовує, проводить і оцінює атестацію, але самі завдання та критерії оцінювання формують не він і не адміністрація школи, а фахівці Українського центру».
І. Любінець зауважує, що сучасна ДПА у 4-му класі істотно відрізняється від класичних іспитів, які ми пам’ятаємо з власного шкільного досвіду. Учні будуть працювати в красиво оформлених зошитах з літературними героями. Щодо завдань, то їх побудовано на компетентностях і вони є цікавими, але водночас складними для деяких учнів. Наприклад, на іспиті з мовно-літературної галузі діти працюють з текстами: аналізують їх, демонструють розуміння і створюють структуровані, грамотні повідомлення на основі прочитаного. Додаються завдання на слухання, говоріння, уміння висловити думку, почути співрозмовника й проаналізувати – усе це далеко від традиційного диктанту чи граматичних вправ.
Так само змінилася й математика: учні не просто розв’язують абстрактні приклади, а працюють із практичними ситуаціями, наприклад, купують продукти чи речі на певну суму, вкладаються в заданий бюджет, розраховують рецепт страви, вимірюють об’єкти або прогнозують результати. Це розвиває передусім практичне мислення, а не лише навичку механічних обчислень.
«Це і є компетентність, – наголошує пан Іван. – Водночас це є викликом для нашої початкової освіти».
Пілотне тестування нової моделі державної підсумкової атестації (ДПА) у форматі ЗНО для учнів 4-х класів уже пройшли по 2,5 тисячі школярів у 2024 та 2025 роках. Відгуки учасників та організаторів пілотного проєкту ДПА-4 є надзвичайно позитивними. 2026-го буде наступний етап пілотування, який охопить вже 10 тисяч учасників. Тоді ж планують розпочати пілотування ДПА у 9-х класах. Освітянин наголошує, що завдання пілотування – не оцінка учнів, а перевірка критеріїв та інструментів вимірювання.
«Пілотування для 9-го класу планують розпочати 2026 року. Воно на етапі розробки рішень, нормативно-правових документів тощо. Причому пілотування буде невелике, для мовно-літературної та математичної освітніх галузей. У нашій державі до кінця не вирішено питання філософії використання результатів ДПА 9-го класу: чи це просто рівень, чи це пропуск на навчання в 10-ий клас наукових та академічних ліцеїв, як це є у багатьох європейських державах», – каже І. Любінець.
Загалом повернення іспитів, поки що лише для четвертих класів, заплановане на наступний, 2026-2027-ий навчальний рік, проте, за словами пана Івана, це потребує відповідної безпекової ситуації та відваги ухвалити політичне рішення.
«Коли держава скасовує ДПА, то є таке відчуття, що вона не готова сприйняти результати, боїться їх або не може прогнозувати те, що побачить. Тобто ми вчимо, вчимо, вчимо, а єдиної загальнодержавної статистики, чого ми навчили «енне» покоління «нушівців», не знаємо, – констатує Іван Любінець. – Система ЗНО привчила всіх, що 10 років можна не працювати, а на 11-му бігати по репетиторах, які тебе «натаскають». Завдання ДПА 4-го класу не передбачають «натаскування». Думаю, що навіть для багатьох учителів ДПА стане певним випробуванням. Але якщо педагог буде знати, що ДПА оцінює компетентності, то впродовж усього періоду навчання готуватиме своїх учнів до них. Бо замало лише щось знати, треба вміти й застосовувати ці знання на практиці».
Отже, шість років без ДПА залишили українську школу без системного контролю знань, виплекавши покоління, яке стикається з першим серйозним іспитом лише на НМТ. Іван Любінець справедливо наголошує: скасування – це не розв’язання проблеми, а втеча від неї, яка підриває цінність шкільного свідоцтва і не дає об’єктивної статистики якості освіти. Водночас підготовка до повернення ДПА з 4-го класу, апробована в пілотних закладах, обіцяє новий стандарт: практичні і цікаві завдання, що стимулюватимуть учителів формувати життєві компетенції, тож риторичне запитання «Для чого мені вивчати той чи інший предмет?» відпаде саме собою. Зрозуміло, що новина про повернення підсумкової атестації може викликати спротив учнів, їхніх батьків та навіть вчителів. Проте саме цей непопулярний крок є важливим, якщо ми хочемо, щоб українська освіта була ефективною, а її випускники – готовими до різних викликів.
Поки тривала робота над цим матеріалом, у Міністерстві освіти і науки видали наказ «Про підготовку до впровадження з 2029-го року державної підсумкової атестації осіб, які завершують здобуття базової середньої освіти, у формі зовнішнього незалежного оцінювання». Отже, в Україні дали старт до проведення ДПА у формі ЗНО для дев’ятикласників, починаючи з 2028–2029-го навчального року. Система ЗНО розпочинає підготовку до цього виклику. А чи до нього готові політики, покаже час.
