Наперед зазначимо, це не була якась акція протесту. Просто рятувальникам, щоби дістатися до місця пожежі в одній із багатоповерхівок Надвірної, довелося попередньо зрізати стовпчики, самовільно встановлені на в’їзді у двір. Що, звісно, забрало певний час. На щастя, пожежа була не в квартирі, а горіли речі на балконі, тож обійшлося без жертв. Але проблема в тому, що такі випадки не поодинокі.

– У нашій роботі важливі навіть хвилини. Чим швидше прийдеш на допомогу людині, тим більше шансів у неї залишитися живою чи зберегти здоров’я, – зазначає начальник управління ДСНС в області, полковник служби цивільного захисту Володимир Чернецький. – Тому такі моменти серйозно заважають. І вони, на жаль, не поодинокі. Державні і будівельні норми передбачають відповідні заїзди, в тому числі й для екстрених служб. Та їх не завжди дотримуються. Ще на стадії здачі об’єкта мусять. Але потім якийсь газда, наприклад, поставив гараж, з’явилася мала архітектурна форма, де продають випічку тощо. Все це, звісно, створює проблеми для пожежників. Або така ситуація: основна дорога розбита. Та можна знайти інший шлях, у тому числі через проїзні двори. Першими його виявляють, як правило, таксисти, а за ними їдуть усі інші. Мешканців будинків, попри які з’явилася така своєрідна траса, звісно, це обурює. Тут гуляють діти, відпочивають літні люди, тож вони і встановлюють стовпчики чи іншими засобами намагаються перекрити рух. Є ще випадки, коли виникають земельні спори між сусідами, зокрема за користування дорогою, яка має бути спільною. Тоді один вирішує, що тільки він може користуватися нею, ставить на в’їзді металеві ворота на замку. Опонент пише скаргу, в тому числі й до нас. Хоча це не наша компетенція, але виїжджаємо на місце, пояснюємо власникові воріт, що в разі пожежі не зможе машина заїхати… Маєте інструменти, зріжете, відповідає. Зріжемо, та на це витратимо час, а вогонь не чекає.

– У громадян постійно збільшується кількість автомобілів. Парковок не вистачає. Буває, що навіть у білий день двори забиті машинами, у разі пожежі вам нема де поставити свої автомобілі для її гасіння та евакуації людей.

– Конкретно така ситуація ще не виникала, але вона цілком можлива. Невеликий автомобіль ще може заїхати. А коли йдеться про рятування людей з верхніх поверхів, то це вже серйозна проблема. Скажімо, у нас на озброєнні є 50-метрова драбина, котра дістає до 16-го поверху включно. Базується на шасі «КамАЗ». І для неї потрібно відповідне місце. Бо і сам автомобіль доволі габаритний, ще й потрібно драбину встановити під відповідним кутом.

– А чи пропускають водії ваші машини, коли вони поспішають на виклик? Свого часу була ідея провести журналістський рейд на пожежному автомобілі. Проїхатися Івано-Франківськом і наочно висвітлити цю ситуацію із фіксуванням номерів автомобілів, котрі не пропустили машину екстреної служби. Це, до речі, стосується не лише «надзвичайників», а й, наприклад, «швидкої».

– Хоча в Правилах дорожнього руху передбачено умови пропуску спецавтомобілів, котрі їдуть із ввімкненими спеціальними сигналами, і певні санкції, але це не завжди спрацьовує. В європейських країнах покарання значно серйозніше. У нас потрібно ще зафіксувати порушення. Якби ми цим займалися, то треба було б створювати спеціальний відділ. А причини порушень – як суб’єктивні, так і об’єктивні. Насамперед йдеться про культуру водія. З другого боку – є затори та паркування автомобілів, у тому числі й великогабаритних, на дорозі. Візьмімо, наприклад, вулицю Січових стрільців в Івано-Франківську…

– До речі, вона доволі вузька і попри те, що має односторонній рух, по ній часто виїжджають на виклик як пожежні машини, так і аварійні газової служби, і «швидка».

– Так, і в часи пік наші невеликі машини ще можуть проїхати, а для «МАЗів», котрими ми тепер забезпечені, це вже проблема. Навіть якщо водій і намагається дотриматися відповідних вимог, уступити дорогу, то через припарковані автомобілі не має можливості це зробити. В європейських країнах, до речі, на дорогах передбачено так звану «смугу життя» – саме для проїзду автомобілів екстреної допомоги. Може бути кілометровий затор, скажімо, внаслідок ДТП, але навряд чи хтось наважиться скористатися тією смугою. І тут річ як у ментальності людей, так і в значних штрафах за це порушення.

– А в нашій області є дороги зі «смугою життя»?

– Поки що ні.

– Чи є у нас проблема з гідрантами? Знову ж таки, через велику кількість машин на них просто може хтось припаркуватися…

– Скажімо, в США це є серйозним порушенням, навіть якщо особа поставила автомобіль за метр від гідранта. За це передбачено великий штраф, а пожежники як додаткове покарання розбивають у машині вікна. Почну з того, що в наших машинах вистачає води на 5-10 хвилин гасіння пожежі. Саме з гідрантів її поповнюють. І якщо на гідранті стоїть автомобіль, доводиться шукати інші, що, знову ж таки, забирає час. Що стосується, наприклад, Івано-Франківська, то загалом їх мережа відповідає нашим потребам. При будівництві нових мікрорайонів згідно з вимогами протипожежного водопостачання теж встановлюють гідранти. Але, на жаль, вони є підземними, це, так би мовити, рудимент радянської епохи, весь світ переходить вже на наземні гідранти. Чим погані підземні? По-перше, їх важко знайти. Хоча у нас є відповідні карти, на будинках позначені вказівники, але, наприклад, уночі з пошуками потрібного люка можуть виникнути проблеми, бо, скажімо, на двох квадратних метрах площі їх може бути чотири. Друге: на них ще потрібно накручувати спеціальну колонку, але попередньо зняти кришку. Якщо по ній їздять машини, то вона настільки запресована, що мусиш добряче намучитися, крім того, вона доволі важка. Тоді як наземні гідранти добре видно. Але проблема у вандалах, які з них можуть зривати краники, заглушки. І вони дещо дорожчі. Але наявність таких гідрантів значно спрощує нашу роботу. До речі, їх уже почали встановлювати в області й нині маємо 190 наземних гідрантів. Наприклад, на «Карпатнафтохімі», ТЗоВ «Гудвеллі», в Коломиї, Калуському та Галицькому районах. Там добрий тиск і відповідна водовіддача. Бо питання не лише в наявності гідранта, а й у його справності і відповідному тиску води в мережі. Наприклад, у Яремчі є кілька гідрантів, але водомережа дуже слабенька. Якщо наш автомобіль стає на пожежний гідрант для забору води, якихось 4, максимум 10 кубів, – і місто вже без неї. Аналогічні проблеми у Верховині. Крім того, не всюди воду подають цілодобово. Скажімо, в Косові та Снятині – за певним графіком. Нам потрібно набрати води для гасіння пожежі, а її у мережі нема. Щоправда, у Снятині вже тривають роботи із заміни водомережі, а в Косові це питання не вирішують. Варто згадати і нюанс, пов’язаний з автозаправками. Хтось вирішив побудувати АЗС, причому поряд є гідрант, але він не відповідає нормам. І коли приїде пожежний автомобіль, щоби набрати води, то з того ствола піде цівочка. Якщо, не дай Боже, станеться на заправці пожежа, то вона просто згорить, бо не буде чим гасити. Ну і кого її власник обдурив?...