Як і обіцяли в минулому випуску «Галичини», інформуємо читачів про особливості решти звернень, прийнятих обласною радою на своєму десятому сесійному засіданні, що відбулося 12 листопада.

У практиці ухвалення рішень на сесіях обласної ради з’явилася новація: депутатам було запропоновано два альтернативні проєкти рішення з обговореного питання: один подав ініціатор внесення його до порядку денного сесії депутат Ростислав Кукурудз, а другий за дорученням постійної комісії обласної ради з питань комунального майна та житлово-комунального господарства напрацювала група його колег, тож обранці шляхом рейтингового голосування визначили, який проєкт рішення залишити для остаточного розгляду. Обрали другий. І при обговоренні попереднього питання порядку денного сесії так само було два альтернативні проєкти рішення: перший підготувала фракція «Європейська Солідарність» з ініціативи її голови Ростислава Кукурудза – доповідача з цього питання, проте депутати віддали перевагу варіантові проєкту рішення, напрацьованому за рекомендацією постійної комісії облради з питань освіти, науки, спорту та молодіжної політики департаментом освіти, науки та молодіжної політики ОДА.

А йшлося про звернення обласної ради до Кабінету Міністрів України щодо забезпечення прав дітей з особливими освітніми потребами на психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги в інклюзивно-ресурсних центрах. Депутати обласної ради стурбовані тим, що до Положення про інклюзивно-ресурсний центр, затвердженого постановою Кабміну від 12 липня 2017 р., внесено іншою його постановою зміни, що набрали чинності з 21 липня цього року, а саме: виключено із завдань ІРЦ надання вказаних послуг для учнів інклюзивних шкіл та вихованців інклюзивних груп дитсадків. Хоча такий крок не узгоджується з нормами ст. 20 Закону України «Про освіту», відповідно до яких проведення компллексної оцінки та надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг є невід’ємною частиною освітнього процесу та однією із цілей утворення інклюзивно-ресурсних центрів. Мережу таких центрів сформовано і в нашій області, вони забезпечують названими послугами майже 1 200 дітей з особливими освітніми потребами. Через те, що на місцях бракує дефектологів, логопедів, психологів, реабілітологів, реалізація тих змін Положення призведе до позбавлення дітей, охоплених інклюзивним навчанням, права на якісну кваліфіковану допомогу від працівників ІРЦ та до повернення цих дітей на індивідуальну форму навчання. Тож обласна рада звернулася до Кабміну, щоб внести зміни до чинного на сьогодні Положення про інклюзивно-ресурсний центр – передбачити серед переліку його завдань надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних класах (групах) у закладах дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти та в інших закладах освіти, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти.

Усе той же Р. Кукурудз доповідав зі ще одного питання порядку денного сесії – депутати підтримали ініційоване ним звернення обласної ради до Президента В. Зеленського, Верховної Ради та Кабінету Міністрів щодо необхідності підвищення пенсій і виплати додаткової пенсії у 2021 р. Йдеться про те, що люди пенсійного віку в нашому суспільстві становлять найменш соціально захищену верству населення. А нині їхній соціальний стан ще більше погіршився через значне підвищення цін на товари першої необхідності, через те, що, на думку авторів звернення, штучно скоротили категорію осіб, які мають право на отримання субсидій за спожиті житлово-комунальні послуги, зменшили фінансування і самих субсидій. Однак влада у Києві не реагує на це відповідним підвищенням чи індексацією пенсій.

Депутатка Євгенія Бардяк нагадала, що нині в Україні є близько 10 млн. пенсіонерів.

– Не тільки я, – сказала вона, – а й, мабуть, кожен із нас може з певністю стверджувати, що проблема, про яку йдеться у зверненні обласної ради, буде актуальною і 2022-го, і в 2023-го, і наступними роками. Тому мене прикро вразив ось який факт. Лише 214 народних депутатів з’явилося на заплановане на початку жовтня позачергове засідання Верховної Ради, на якому мали розглянути власне блок тих законопроєктів, що безпосередньо стосувалися соціальних питань, зокрема й підвищення розмірів та індексації пенсій. Але воно не відбулося через відсутність кворуму. Як на мій погляд, більшість нардепів свідомо провалили ці життєво важливі для малозабезпечених українців питання…

У прийнятому зверненні обласна рада вимагає від уряду вжити невідкладних заходів заради поліпшення соціального стану пенсіонерів, а саме: провести до кінця 2021 р. додаткові виплати місячної пенсії особам, у яких розмір пенсії нижчий від середнього, тобто менший, ніж 3 855 грн., а вказані витрати здійснити за рахунок коштів, отриманих як безповоротна грошова допомога від міжнародних фінансових інституцій.

Депутат Андрій Іваськів зачитав звернення обласної ради до прем’єра Д. Шмигаля щодо екологічної ситуації, що склалася в регіоні. За інформацією головного управління статистики області, торік в атмосферне повітря Івано-Франківщини потрапило понад 140 тис. т забруднювальних речовин. Основний забруднювач – ВП «Бурштинська теплова електрична станція» АТ «ДТЕК Західенерго», на яке припадає 78,3 відсотка загальнообласних викидів шкідливих речовин. У зону викидів, здійснюваних цим підприємством, попадають передовсім території Бурштинської, Галицької, Дубовецької, Більшівцівської, Рогатинської та Букачівської територіальних громад. Забруднення повітря, яким дихають люди, видно й неозброєним оком: взимку сніг на тих територіях чорний, а влітку після дощу все в сажі. Тож почастішали скарги жителів населених пунктів перелічених громад на несприятливу екологічну ситуацію до органів місцевого самоврядування. А ті, своєю чергою, звертаються до адміністрації Бурштинської ТЕС, проте впроваджувані нею заходи щодо зменшення шкідливих викидів у повітря малоефективні. Власне, мова не лише про території перелічених ТГ, які зазнають негативного екологічного впливу внаслідок виробничої діяльності станції.

– Чорний смог диму простежується надвечір при заході сонця по лінії від Бурштинської ТЕС до івано-франківського мікрорайону «Пасічна», де я проживаю, а це за 40 км від станції, – сказав депутат Ігор Дебенко.

На його запитання доповідач відповів, що група депутатів обласної ради попередньої каденції, аби глибше вивчити причини наболілої для регіону проблеми забруднення довкілля, побувала на цьому підприємстві, коли його керівником був нинішній прем’єр. Тоді адміністрації ТЕС було прописано для виконання низку заходів екологічної спрямованості, яких вона, однак, і дотепер не виконала, хоча й зобов’язувалася це зробити. Екологічну ж інспекцію вперше допустили на ТЕС влітку нинішнього року.

Депутат Роман Ткач зауважив:

– Попри забруднення електростанцією довкілля, ми, жителі розташованих недалеко від її труб міст і сіл, ще й більшу, ніж у сусідніх країнах, ціну платимо за електричну енергію. Хоча причини цього виходять за рамки обговорюваного на сесії питання, для мене така ситуація незрозуміла...

Обласна рада звернулася до прем’єр-міністра Д. Шмигаля, щоб він доручив відповідним структурам перевірити дотримання ВП «Бурштинська ТЕС» вимог природоохоронного та іншого законодавства, зобов’язав це підприємство щокварталу інформувати жителів довколишніх населених пунктів про стан атмосферного повітря, водних ресурсів та ґрунтів. На думку авторів звернення, порядок сплати підприємством-забруднювачем екологічного податку, який надходить місцевому самоврядному органу, має бути переглянутий залежно від близькості розташування населеного пункту до джерела забруднення. Обранці вважають, що лише здійснення всього комплексу ефективних заходів дасть позитивний результат щодо вирішення екологічної проблеми у Бурштині і на територіях громад у діапазоні 25 км від станції. Втім, як зауважив доповідач, це й одне із найбільших в області бюджетоутворювальних підприємств. На ТЕС працюють майже 1 800 осіб, у бюджет Бурштинської міської ТГ надходить 100 млн. грн. на рік. Неминуче постане питання про потребу в залученні інвесторів для поступового перепрофілювання економіки міста з огляду на те, що станцію в перспективі чекатиме зупинення на тривалий період для реконструкції або й узагалі закриття. Це пов’язано з розробленою урядом програмою трансформації вугільних регіонів України до 2030 р., реалізація якої означатиме, що ТЕС залишиться без поставок цього вітчизняного енергоносія. Але це, як мовлять, тема для окремої розмови.

У контексті обговореної депутатами екологічної проблематики згадаю і затверджену ними на цій сесії Програму державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря зони «Івано-Франківська» на 2021–2025 рр., відповідно до якої в області буде створено 13 пунктів спостережень за станом атмосферного повітря, водних ресурсів та ґрунтів, зокрема на території Галицької, Рогатинської, Долинської, Коломийської, Бурштинської, Калуської, Надвірнянської, Богородчанської, Перегінської, Ямницької і Дубовецької ТГ.

У зверненні обласної ради до Президента В. Зеленського, Верховної Ради, Кабінету Міністрів щодо необхідності належного фінансового забезпечення сфери охорони здоров’я розцінено як катастрофічну нинішню ситуацію з фінансуванням цієї галузі в державі. Хоча медпрацівникам середньої ланки пообіцяли зарплату в розмірі 13,5 тис. грн., а лікарям – 20 тис., у проєкт Держбюджету-2022 заклали обсяг коштів на такі зарплати лише для 200 тис. осіб середнього медичного персоналу та для 90 тис. лікарів, тоді як на кінець минулого року в системі охорони здоров’я було цих працівників відповідно 273,5 тис. і 147,3 тис.

Тобто виходить, що фактично в лікувальних закладах працівників набагато більше, ніж враховано у проєкті Державного бюджету, і 130 тис. посад медпрацівників доведеться скоротити. Зрештою, таке кадрове скорочення в охороні здоров’я відбувається вже нині. На початок 2021-го кількість зареєстрованих безробітних у цій галузі становила 22 тис. осіб, тоді як вакансій було лише 4,3 тис. Заборгованість із зарплати медикам упродовж року зросла майже вчетверо. У нашій області вона становила на 1 листопада 11 млн. грн. Тим часом місцеві бюджети не спроможні дотувати заклади медицини та освіти, утримання яких віднесено до повноважень уряду, проте їх недофінансовують із Держбюджету, не спроможні й запобігти скороченню тих 130 тис. посад медпрацівників.

Певна річ, в умовах реформування медицини лікувальні заклади самі мали б заробляти кошти на себе, укладаючи з Національною службою здоров’я України контракти на надання різних пакетів медичних послуг. Проте багатьом із цих закладів не вистачає отримуваних від НСЗУ коштів через занижену вартість тих пакетів.

Депутат Олександр Левицький, висловившись на підтримку звернення обласної ради, водночас застеріг, що на нього уряд може відреагувати і в такий спосіб, що просто заборонить скорочувати чисельність працівників закладів, засновниками яких є територіальні громади, але в цьому разі перекладе на їхні бюджети забезпечення зарплатою «зайвих» медиків:

– Так, нині Національній службі здоров’я України виділяють із Державного бюджету більше коштів, але йдуть вони не на поліпшення лікування хворих у медзакладах, а справа обмежується лише збільшенням видатків на зарплату медпрацівникам. Хоча, звісно, це дуже важливо, бо дає можливість лікарям не втрачати залишки гідності й не відчувати себе морально приниженими. Але пацієнтів цікавить інша можливість, якої вони так і не отримали в результаті, як на мій погляд, недолугої за своїм задумом і втіленням медичної реформи, – належно полікуватися в стаціонарі. Якщо на цю статтю видатків не додають ні копійки, то хворий або не отримає в лікарні медичні послуги в необхідному обсязі, або, знову ж таки, змушений буде платити за лікування власні гроші. Риторичне запитання: чи достатньо, як це передбачено пакетом послуг за Програмою медичних гарантій, чотирьох тисяч гривень на курс лікування COVID-19 відповідно до протоколу?

Депутат Володимир Семенюк:

– Я сам лікар за фахом, тож добре знаю, що медики, на жаль, перебувають на межі бідності. 2022-й в Україні уряд хоче проголосити роком охорони здоров’я. Такі декларації, звичайно, приємні на слух, але нинішня ситуація в медичній галузі не дає підстав сподіватися на втілення їх у життя.

Депутат Любомир Слободян:

– Назріла потреба в тому, щоб Кабмін переглянув у бік збільшення вартість пакетів медичних послуг відповідно до їх реальної вартості. Крім того, вважаю, із Державного бюджету мали б виділити місцевим субвенцію на придбання для лікарень сучасного медобладнання, без якого вони просто не можуть збільшувати кількість таких пакетів для законтрактування з НСЗУ.

– Згоден з тим, що завдання медичної реформи ми ще будемо вирішувати довго і нудно, долаючи різні перешкоди на цьому шляху, – наголосив голова постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики Андрій Яворський (депутатська фракція «Слуга народу»). – Але ж гляньмо на речі реально: вітчизняна система охорони здоров’я не зламалася, а нині бореться вже з четвертою хвилею ковіду. В державі роблять усе можливе й неможливе для збереження здоров’я населення. Тож я принагідно хотів би подякувати медпрацівникам за їхню самовіддану працю, розуміння ситуації, витримку. У пропонованому ж депутатам для схвалення зверненні обласної ради, на мій погляд, подано проблеми без аналізу реального стану справ у медичній галузі, його текст підготовлено не зовсім якісно. Можна дискутувати з низкою аргументів авторів звернення, ставити під сумнів наведені ними цифри. Приміром, хочу одразу заперечити їм: у жодному разі не йтиметься про скорочення в Україні аж 130 тисяч медпрацівників…

Та, попри зауваження голови профільної депутатської комісії, обранці проголосували і за це звернення до найвищих державних інституцій. Обласна рада просить уряд у найкоротші терміни забезпечити погашення зарплатних боргів перед медиками, враховувати необхідність доплати до зарплати працівникам закладів, розташованих у гірських місцевостях, вжити невідкладних заходів для недопущення скорочення посад лікарів та середнього медичного персоналу і в проєкті Державного бюджету на 2022 р передбачити у повному обсязі видатки на фінансування сфери охорони здоров’я.