Найбільший будівельний проект Івано-Франківська знову активно обговорюють у соціальних мережах. Мова – про міст через Бистрицю Солотвинську в мікрорайоні «Пасічна». Цього разу приводом стала інформація про збільшення вартості будівництва моста на 58 мільйонів гривень. Щоправда, у міській владі подорожчання спростовують і наполягають, що все іде за планом.
На початку жовтня в електронній системі державних закупівель «Прозорро» з’явилась інформація про додаткові роботи на будівництві моста, які замовило Управління капітального будівництва Івано-Франківського міськвиконкому (далі УКБ). Нагадаємо, що у 2017 році підрядником ІІІ черги будівництва обрали компанію з Київщини – ТОВ «Мостобудівельний загін №112», яка перемогла в тендері і обіцяла збудувати міст за 120 мільйонів гривень. Однак у можливості будівництва моста за таку ціну засумнівались як конкуренти фірми-переможця, так і експерти. У лютому нинішнього року чиновники напівофіційно озвучили вже нову вартість моста – 212 млн. грн. А тепер стало відомо, що до 120 мільйонів, які визначили на тендері, компанія-переможець отримає ще 58,34 млн. гривень. У цьому разі використали так звану «переговорну процедуру», коли новий тендер не проводили, а грошей додали попередньому підрядникові.
Законодавство дозволяє так робити, якщо вартість додаткових робіт не перевищує 50% первинного договору. Щоправда, в такому разі замовнику потрібно обґрунтувати доцільність саме такого варіанта. УКБ пояснило необхідність додаткових робіт «непередбачуваними обставинами»: «Додаткові роботи по проекту зумовлені необхідністю заміни сталезалізобетонної балки на сталеву, з ортотропною сталевою плитою проїзду, що приведе до зменшення інерційної сейсмічної сили, із забезпеченням надійності та довговічності споруди».
Також означили ще один аргумент: «потребу врахувати габарити проходу на дамбі лівого берега річки Бистриці Солотвинської в районі вул. Хіміків–Надрічної, що, як наслідок, зумовило необхідність застосувати більш легку конструкцію прогонової будови, що дасть можливість зменшити реакції на опори. При цьому планове положення мосту та його схема, включаючи орієнтацію опор в плані, порівняно з попереднім проектом не змінились, змін зазнали профіль та конструкції мосту. При даній зміні несучих конструкцій моста відпадає необхідність укладання 1690 кубометрів залізобетонної плити проїзду та облаштування риштувань для бетонування плити. У зміненому проекті сталеву балку, не важчу, ніж в сталезалізобетонному варіанті, збирають на стапелі і за допомогою насування без допомоги проміжних опор монтують в проектне положення. Змінені конструкції фундаментів і опор та можливість застосування технологій насування балки приведуть до зменшення трудовитрат, що, в свою чергу, зменшить терміни будівництва». Крім того, все підтверджують експертні висновки, видані ДП «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІпроектреконструкція».
Поява інформації про подорожчання мосту викликала хвилю обурення у соціальних мережах. Начальник УКБ Роман Галіпчак у коментарі одному з інтернет-видань спростував її: «Згідно з проектом вартість мосту – 212 мільйонів. І сума не змінюється. Просто у першому проекті були забивні палі, але коли ми почали їх бити, то побачили, що не можемо вийти на відмітку посадки паль через тугий грунт. Тож перейшли на бурозабивні палі. Це і є додаткові роботи, про які йдеться в угоді. Ми не виходимо за межі кошторисної вартості». За словами керівника УКБ, сама конструкція мосту сталезалізобетонна із залізобетонними опорами та сталевою конструкцією балок. Замінили тільки покриття. «Довелося перейти на бурозабивні палі й з огляду на те, що район сейсмічно активний. Сталеві конструкції мосту так і залишились, тільки ми зверху кидаємо металеву ортотропну плиту замість бетонної армованої. Така конструкція буде краще поводитися в наших умовах». Що ж стосується самих робіт, то начальник УКБ заявив, що вони тривають згідно з планом.
Варто нагадати, що, як відомо, Івано-Франківщина справді підпадає під вплив сейсмічно активної «зони Вранча» у Румунії. Лише з 1977 по 1990 р. на Прикарпатті сталося три відчутні землетруси. У державних будівельних нормах є цілий розділ 8.4 («Мости»), в якому детально описано вимоги до будівництва мостів у сейсмічних районах. Спеціалісти, які проектують об’єкти такої складності, не могли не знати про ці вимоги. Виникає запитання: чому фактор сейсмічності став актуальним уже на етапі будівництва, а не під час проектування? До речі, розробляли проект цього моста фахівці ТОВ «Львівський будівельний холдинг». У процесі проектування мали би проводити і геологічні дослідження, щоб «тугий грунт», який не дає забити палі, не став «сюрпризом» під час будівництва. Як бачимо, запитань поки що більше, ніж відповідей...
До речі, паралельно з будівництвом нового моста в Івано-Франківську триває процедура громадських слухань щодо внесення змін до генплану міста. Крім існуючого моста на вулиці Галицькій, а також моста, який будують, у межах Івано-Франківська планують збудувати ще два мости через Бистрицю Солотвинську. Перший мали б звести неподалік нинішнього пішохідного –поблизу «Німецького озера». Він мав би з’єднати вулицю Берегову з виходом у район обласної клінічної лікарні. Як і попередній міст, що нині будують, новий проляже під гострим кутом до русла річки. Тобто цей міст буде щонайменше на 20% довшим, ніж той, який проліг би під прямим кутом.
До речі, у попередній версії генплану міст запланували під прямим кутом і він мав пролягти берегом «Німецького озера». Цей маршрут мав низку значних переваг: менша довжина моста, зручніша траса (берег озера набагато краще підготовлений до будівництва в інженерному плані), відсутність перешкод у вигляді дамб, краща транспортна перспектива. Однак громадські активісти наполягли на необхідності збереження екології озера, і відтак трасу проходження вирішили підкорегувати. У підсумку міст має пройти через дамбу в районі металобази з виходом на перехрестя вулиць Федьковича–Пасічної.
У чому недоліки цього варіанта? По-перше, це збільшить довжину моста. Якщо ж врахувати, що метр моста коштує приблизно мільйон гривень, фінансові втрати очевидні. По-друге, такий шлях складніший в інженерному плані. По-третє, в цьому разі потрібно викуповувати земельні ділянки не лише в районі металобази, а й у масиві одноповерхової забудови на вулиці Горбачевського. По-четверте, новий маршрут приведе дорогу, а отже, велику кількість транспорту з шумом і викидами, у густонаселений мікрорайон «Пасічної». По-п’яте, будівництво траси фактично знищить паркову зону вздовж дамби, що погіршить екологічну ситуацію у мікрорайоні.
Ще один міст заплановано у межах повороту вулиці Набережної імені Василя Стефаника в напрямку села Загвіздя. Цей міст дуже потрібний, адже потенційно дозволить зменшити рух транзитного транспорту через центр міста. Однак у цьому разі проти будівництва моста виступає керівництво Загвіздянської ОТГ. Адже під трасу будівництва потрапляють дачні ділянки жителів села, і цей аргумент для сільської влади важливіший, ніж інтереси 250-тисячного мегаполісу.
