Цю особливість помітили уже досить давно у Великобританії. Коли парламент обговорював величезні витрати на мільйони фунтів, особливої дискусії серед парламентарів не виникало. Коли ж мова йшла про якихось 500 фунтів, приміром, на потреби королівської сім’ї, це викликало палкі суперечки та сварки. Назвали це явище «магією великих чисел». Мовляв, якщо йдеться про великі суми, чимало із членів парламенту не дуже собі й уявляли, що означають ті кошти, бо ніколи не мали справи з такими сумами. Викликають дискусію якраз суми, які кожен тримав у руках.

Не можемо сказати, що всі українські депутати не знають, що означають мільйони та мільярди (а дохідна та витратна частини державної скарбниці перевищують трильйон гривень), озвучені при обговоренні проєкту Держбюджету-2021. Чимало з них мають справу з великими грошами та досвід розпорядження ними. Втім, думається, «магія великих чисел» спрацьовує і у Верховній Раді.

Додамо, що цьогорічне обговорення головного кошторису країни має ще одну особливість. Річ у тому, що відбувається воно на тлі підготовки до виборів. Тому кожна з політсил намагається використати таку розкішну нагоду, аби, з одного боку, покритикувати владу, а з другого – показати свою «турботу про громадян». Хоча, власне, у цьому немає нічого нового. Так було завжди: хто при владі, той розповідав, який потрібний, виважений, збалансований головний фінансовий документ країни. Опозиція ж традиційно каменя на камені не залишала від поданих урядом цифр, пріоритетів та пояснень. Фахового діалогу фактично не було.

Отож і нині оцінки проєкту Держбюджету-2021 радикально протилежні. Чуємо ми і про соціальну спрямованість, підвищення мінімальної заробітної плати, будівництво доріг та інфраструктури, зростання витрат на освіту та охорону здоров’я від провладних політиків. Натомість опозиція розповідає про величезний дефіцит бюджету (перевищення витрат над доходами), про підвищення витрат на утримання органів влади, про проблеми у відносинах з міжнародними фінансовими організаціями, котрі можуть стати і проблемами виконання бюджету.

Втім, спочатку наведемо кілька базових цифр, оскільки без цього говорити про бюджет складно.

Прогноз розвитку економіки на найближчий рік, на якому власне і базується головний кошторис країни, передбачає, що у 2021-му зростання валового внутрішнього продукту України становитиме 4,6%, рівень інфляції в грудні 2021 року становитиме 7,3% порівняно з груднем 2020 р. Середньомісячна зарплата в Україні наступного року має зрости до 13 632 грн. Експорт українських товарів прогнозують на рівні 60,175 млрд доларів США, імпорт – 70,591 млрд дол.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявляв, що в бюджет на наступний рік закладають курс гривні близько 29 грн за долар США і дефіцит на рівні 6% ВВП.

Міністр фінансів Сергій Марченко, який, власне, першим представив проєкт Державного бюджету на 2021 рік, охарактеризував його як цілком реалістичний.

Чимало коментаторів ставлять під сумнів заплановане урядом зростання економіки наступного року. Втім, уже сьогодні видно, що цьогорічне падіння, спричинене коронакризою, не буде таким глибоким, як лякають окремі експерти. Тому можемо припустити, що за умови подолання вірусу та пов’язаних з ним проблем для економіки таке зростання цілком можливе. Дещо насторожує цифра інфляції, запланована на наступний рік, – 7,3 відсотка. При тому, що наразі цей показник все ще перебуває на рівні меншому, ніж запланований орієнтир у 5 плюс/мінус один відсоток. Припускаємо, що в уряді знають щось таке, що може змусити ціни зростати значно швидшими темпами, ніж цього року. Втім, уже минулого тижня Національний банк України погіршив прогноз інфляції в Україні в 2020 році з 4,8% до 6% і підтвердив його на рівні 5% на 2021–2022 рр.

«Інфляція помірно прискориться в наступні місяці й на кінець 2020 року становитиме 6%, тобто залишиться в межах цільового діапазону», – зазначив НБУ в своєму повідомленні.

Ну і нарешті те, про що не говорив під час обговорення бюджету країни на наступний рік лише лінивий. Дефіцит бюджету у 270 мільярдів гривень. За нинішнього курсу це трохи менше за 10 мільярдів доларів. І їх потрібно звідкись взяти. Міністр фінансів стверджує, що не бачить причин для того, аби не змогти на внутрішньому та зовнішньому ринках знайти ці кошти. Це, безумовно, означатиме і зростання державного боргу. Однак проєкт бюджету, навпаки, передбачає його скорочення на 3,4 відсотка. Що виглядає не надто реалістичним.

І тут ми стикаємось зі ще однією проблемою, котра матиме вплив на можливість запозичень. Йдеться про співпрацю з Міжнародним валютним фондом. І річ навіть не в тому, щоб усі необхідні кошти позичити у МВФ, а в тому, що вона є певним маяком на фінансовому ринку, котрий значною мірою впливає на бажання позичальників віддати свої кошти певній країні, а також на вартість цих запозичень.

Нагадаємо, що останнім часом від зовнішніх кредиторів України ми часто чули не так економічні застереження, як нагадування про потребу збереження інституційної самостійності НБУ та прозорого призначення керівників антикорупційних органів. І якщо з першим наразі начебто все гаразд, то друге викликає чимало запитань.

Ще однією проблемою, про котру не раз говорили експерти, аналізуючи бюджет-2021, є наповнення дохідної частини. Вона передбачає значне зростання від надходжень внутрішнього податку на додану вартість. Останнім часом ми часто чули дискусії на цю тему. Представники бізнесу скаржаться, що їм ускладнили відшкодування ПДВ, на що чиновники Мінфіну відповідають, що зростання надходжень цього податку пов’язане із ліквідацією так званих «скруток», через які великі платники зменшували суми сплати податку.

Також певним чином на збільшення доходів скарбниці впливатиме і заплановане підвищення мінімальної заробітної плати, і зростання курсу долара (митні платежі прямо залежать від цього показника. І саме зростання курсу гривні в 2019 році називали однією з основних причин невиконання планів із доходів митницею).

З другого боку, песимісти вважають, що зростання навантажень на ФОПи через зростання мінімальної зарплати може стати причиною для багатьох із них піти у «тінь».

Уряд також планує наступного року отримати 6 млрд гривень від приватизації. Останніми роками заяви про ці доходи викликали скепсис та давали підстави говорити про прихований дефіцит бюджету. Втім, припускаємо, що зрушення у цій сфері також можливі.

Видаткова частина у проєкті бюджету має зрости на 5% – до 1,35 трлн грн. Уряд планує надати більший пріоритет сфері освіти та медицини. Зокрема, згідно з попередніми даними, видатки зведеного бюджету на освіту мають збільшити на 34 млрд грн (+12%), а медицини – на 27,5 млрд грн (або ж майже на 17%). Окремого фонду для боротьби з COVID-19 не передбачено.

Зауважимо, що міністр охорони здоров’я утримався при голосуванні уряду за проєкт бюджету, оскільки вважав, що нині медицині потрібно дати близько 300 млрд грн. Натомість галузь отримає лише половину названої міністром суми.

На зростання власних доходів можуть сміливо розраховувати бюджетники. Насамперед через зростання мінімальної зарплати з 5 тис. до 6 тис. грн – з 1 січня 2021 року і до 6,5 тис. грн – з 1 липня 2021-го. Також заплановано збільшення на 30% посадового окладу першого розряду єдиної тарифної сітки, який є визначальним параметром для розрахунку окладів у бюджетній сфері.

Крім того, у держкошторисі передбачено зростання доходів військовослужбовців та поліції, пенсіонерів, котрим уже сповнилось 75 років.

Запланував уряд і підвищення видатків на державні органи влади – Верховну Раду, Кабмін та Офіс Президента. Це викликало шквал критики, на яку у ОП зреагували нервово та пообіцяли скоротити до 10 відсотків персоналу.

Цікаво, що видатки на дорожнє будівництво значною мірою мають зрости за рахунок державних гарантій (70,9 млрд грн), натомість бюджетні видатки зведеного бюджету наступного року на дорожнє господарство буде скорочено зі 135 млрд грн до 99 млрд грн.

Заплановано підвищити держпідтримку для сільського господарства до 15,6 млрд грн (+12%, або 1,7 млрд грн).

Цікавими є плани щодо фінансування видатків на оновлення залізничного транспорту в 4,5 млрд грн на закупівлю вагонів. Залишається підтримка вугільної галузі в розмірі 4 млрд грн.

Між іншим, останній пункт уже викликав певну критику з боку міжнародних партнерів, котрі висловлюють нерозуміння такого підходу в головному кошторисі України.

Назвемо ще кільки статей видатків. Зокрема субсидію для Пенсійного фонду заплановано у розмірі 203,8 млрд грн, що лише на 1,5 млрд більше, ніж цього року. Разом з тим експерти прогнозують, що на кінець 2020-го ПФУ матиме близько 13 млрд грн боргів.

Прикметно також і те, що видатки на субсидії планують зменшити з нинішніх 39,3 млрд грн до 36,6. З одного боку, це можна пояснити зростанням зарплат, насамперед мінімальних. Хоча, з другого боку, загальне гальмування економіки цього року уже стало причиною зменшення кількості зайнятих в економіці. Всі вони матимуть можливість претендувати на підтримку з бюджету на сплату комунальних послуг.

Видатки на всі силові структури значно зростуть. А на Міністерство оборони, чи не вперше за останній час, їх планують знизити, хоча й незначно – зі 117,63 млрд грн у 2020 році до 117,5 мільярда.

Передбачено на наступний рік й видатки на вакцинацію від коронавірусу – 2,6 мільярда гривень. Цих грошей має вистачити для того, аби закупити 7,5 мільйона доз вакцин для проведення щеплення людей у групах ризику.

2021-го в Україні має повноцінно запрацювати комісія з регулювання азартних ігор. Вона видаватиме ліцензії на роботу гральних залів у готелях. На її діяльність планують загалом витратити 56 млн грн.

Передбачено також видатки на новостворене Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості – 162 млн грн, а також на Бюро економічної безпеки – 1 млрд грн.

У 2021 році у бюджеті з’явиться нова стаття – виплата за державними деривативами. Йдеться про виплати за варантами, які Україна випустила в межах реструктуризації 2015 року. Розмір такої виплати буде незначним – 1,15 млрд грн.

І, нарешті, «вишенька на торті»: кредиторам наступного року доведеться виплатити майже 600 мільярдів гривень. Зовнішні виплати при цьому становитимуть понад 160 мільярдів гривень (або близько 5,5 мільярда доларів). За облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП) заплатимо власникам українських цінних паперів майже 440 мільярдів.

Кілька слів про різні бачення головного фінансового документа країни на наступний рік. Міністр фінансів Сергій Марченко, представляючи проєкт закону про Держбюджет-2021 у Верховній Раді, заявив, що його можна назвати бюджетом можливостей для наступного розвитку. Документ, за його словами, збалансований та справді є реальним до виконання.

За словами радника Президента з економічних питань Олега Устенка, це досить типовий бюджет для країни, яка виходить з кризи. Для після кризових бюджетів завжди характерні вищі обсяги дефіцитів. Як бачимо, у нас цей обсяг – понад 6% до ВВП. Зрозуміло, що було б непогано тримати його в межах 2,5%, як було передбачено на 2020 рік. Але завжди є якісь обставини, і в цьому разі це падіння економіки… При дефіциті треба бути вкрай обережними зі збільшенням зарплат. Але ось у чому логіка. За останні роки 5 млн осіб виїхало з країни. Щоб зупинити міграційний потік, потрібно виплачувати приблизно таку ж зарплату, як, скажімо, в Польщі.

Втім, цю позицію не поділяли депутати, називаючи проєкт бюджету «провальним», бюджетом фінансових спекулянтів, «можливістю розвитку силовиків і влади, а не бізнесу і громадян» і т. ін. А депутат від ЄС Олексій Гончаренко, говорячи про збільшення видатків на Державне управління справами на тлі зменшення субсидій, взагалі вдався до неекономічних категорій: «Це жах, це катастрофа. Це бюджет епохи хамства щодо власних громадян», – заявив він.

Цікаво, що не надто сподобався документ і провладній фракції. Зокрема голова фінкомітету ВР Данило Гетманцев зазначив: «Жоден бюджет ВР ніколи не зустрічала оплесками. Але так сумно було рідко…».

Втім, парламент таки прийняв документ до розгляду. І тут варто нагадати, що для його схвалення монобільшості, якщо вона ще існує, цілком вистачить власних голосів. Зрозуміло, що потім за нього вона також і нестиме повну політичну відповідальність.