Відомий на Прикарпатті й за його межами професор кафедри терапії і сімейної медицини післядипломної освіти Івано-Франківського національного медичного університету Сергій Федоров майже 20 років поспіль лікує та консультує хворих на базі кардіологічного відділення Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні (ЦМКЛ). З березня минулого року у цьому відділенні приймають хворих з підозрою на COVID-19. В інтерв’ю для газети «Галичина» Сергій Федоров розповів про те, чому штам «Дельта», який нині лютує на Прикарпатті, є небезпечнішим від попередніх різновидів коронавірусу, у яких випадках можна говорити про негативний прогноз його перебігу, як себе убезпечити від ймовірного зараження цією недугою, а також спрогнозував, коли повернуться доковідні часи.
– Пане, Сергію, вже майже два роки кардіологічне відділення в ЦМКЛ працює в іншому форматі, його перепрофілювали для хворих на COVID-19. Де тепер надають допомогу пацієнтам із серцевими недугами й чи істотно це впливає на охоплення лікуванням кардіологічних хворих?
– Це питання турбує не тільки наше місто, нашу державу, а й увесь світ, тому що за період пандемії COVID-19 кількість смертей унаслідок серцево-судинних захворювань навіть у високорозвинутих країнах світу, зокрема й в США, де має місце стабільний показник смертності, однозначно зросла порівняно з доковідним періодом.
Існує дуже багато причин цього. Насамперед те, що система охорони здоров’я у багатьох країнах світу завантажена пацієнтами з коронавірусною хворобою, тому люди з хронічними захворюваннями, у тому числі й з серцево-судинними є недообстеженими. Інша причина і проблема пов’язана з тим, що, на жаль, більшість хворих із серцево-судинними захворюваннями, які потребують ретельного пожиттєвого прийому таблеток, не прихильні до такого лікування, сходять з нього, а це, своєю чергою, підвищує ризик декомпенсації і смерті. Також під час першої хвилі ковіду у багатьох хворих на серцево-судинні недуги був певний страх звертатися за медичною допомогою, і теж початок 2020 року характеризувався зростанням випадків смерті унаслідок гострих серцево-судинних захворювань, зокрема інфаркту міокарда, бо такі пацієнти із запізненням зверталися за медичною допомогою, запізно потрапляли в стаціонари для адекватного лікування, що обумовлювало і складний перебіг недуги, й великий відсоток смертності. На нинішній день лікуванням серцево-судинних захворювань у той час, коли в кардіологічному відділенні ЦМКЛ надають допомогу хворим на коронавірус, займається обласний кардіоцентр –там тепер взяли весь тягар на себе. Ургентні коронарні втручання проводять теж на базі ЦМКЛ в іншому, «чистому» відділенні, де не лікують коронавірусних хворих, це відділення інвазивних методів лікування і кардіохірургії. Тому на сьогодні пацієнти з гострими серцево-судинними захворюваннями чи декомпенсацію хронічних мають змогу отримувати високоякісну медичну допомогу.
– Івано-Франківськ уже довго перебуває в «червоній зоні» з огляду на пандемічну ситуацію, про стан справ у ковідних відділеннях лікарень багато близьких знайомих розповідають драматичні й приголомшливі історії… З точки зору медика, якою є нині ситуація з лікуванням хворих на коронавірус у ЦМКЛ? Чому штам «Дельта», який нині лютує на Прикарпатті, є небезпечнішим від попередніх варіантів коронавірусу?
– На нині у ЦМКЛ практично в чотирьох відділеннях займаються лікуванням таких хворих. З огляду на значне поширення штаму «Дельта» очевидним є набагато важчий перебіг коронавірусної хвороби порівняно із попередніми хвилями. Тепер більше пацієнтів, які потребують кисневої підтримки, більше тих, які, на жаль, помирають, також зросло число ускладнень, зокрема венозних і артеріальних тромбозів. Це одні з головних ускладнень, що трапляються на фоні коронавірусної хвороби. Власне, цей штам «Дельта», який сьогодні домінує і в нашій області, і в Україні, й в усьому світі характеризується агресивнішим перебігом, скороченим інкубаційним періодом, вищою, щонайменше, втроє заразністю порівняно з попередніми різновидами коронавірусу.
– На сьогодні неабияку небезперу у медичної спільноти викликає і новий штам коронавірусу – «Омікрон»…
– Наразі, як стверджують експерти ВООЗ, зарано ще говорити про рівень його небезпеки, необхідно тиждень-два для того, щоб виявити, наскільки агресивніше перебігатиме захворювання, спричинене вже цим штамом. На нині експерти, які займаються вивченням цієї ситуації, кажуть, що через велику кількість мутацій – понад 50, і тільки понад 30 із них торкається головного шиповидного білка, за допомогою якого цей коронавірус проникає в клітини організму людини – і легенів, і серця, і підшлункової залози, і печінки, то як він поводитиметься далі й чи будуть ефективними наявні ліки і вакцини стосовно нового штаму, покаже час.
– Чи можна нині говорити, що попри мутації коронавірусу, українська медицина досягла прогресу в його лікуванні?
– Однозначно має, оскільки вітчизняні протоколи цілком відповідають національним протоколам і країн Європейського Союзу, і США. Наша держава і лікарі, які займаються лікуванням коронавірусної хвороби, чітко дотримуються цих протоколів. Нещодавно дві великі фармацевтичні компанії завершили дослідження і заявили про їхні успішні результати щодо використання певних таблетованих противірусних препаратів, високоефективних проти коронавірусу вже на амбулаторному етапі, з перших днів зараження. Є інформація, що ці фармацевтичні гіганти безкоштовно нададуть формулу цих препаратів багатьом країнам світу, де національні фармацевтичні компанії вже зможуть виробляти ці ліки, щоб мати більший арсенал медикаментозних засобів.
Щодо інших позицій, які є в протоколах, то наша держава має препарати, передбачені в них, і отже, наші співгромадяни теж отримують доступ до відповідних протокольних методів лікування.
– Чому ж тоді така висока смертність?
– Найперше тому, що рівень охоплення вакцинацією населення нашої країни є дуже низьким. На сьогодні підтверджено, що вакцини найкраще захищають від важкого перебігу коронавірусної хвороби, а вакциновані люди мають у десятки разів менший ризик померти від її наслідків. Інша проблема пов’язана з тим, що чимало людей нехтують простими карантинними правилами. Це соціальне дистанціювання, це носіння масок у громадських місцях, це відповідна гігієна рук. Власне, такі елементарні речі різко зменшують ймовірність зараження на коронавірусну хворобу.
– Щодо масок, то мені доводилося чути навіть від лікарів, що їх потрібно носити тільки хворим…
– Я дотримуюся постулатів, стандартів і порад експертів ВООЗ, зокрема й про те, що маску, крім хворих, повинні носити й здорові, оскільки ризик ймовірного зараження здорової людини від хворої, якщо обидвоє в масках, знижується в десятки разів. Я не прихильник носіння масок у парках, лісі, на вулиці, якщо є соціальна дистанція. Але якщо йдеться про громадські місця, то маску потрібно носити обов’язково, вона має закривати рот і ніс, а також тісно прилягати до обличчя. Отже, люди себе убезпечать від імовірного зараження коронавірусом та іншими респіраторними інфекціями.
– Що впливає на перебіг коронавірусу і які ускладнення від цієї хвороби ви найчастіше спостерігали у своїй практиці?
– Перебіг коронавірусної хвороби доволі часто є непередбачуваним. Може бути у людини легкий перебіг, проте раптово за кілька годин її стан погіршується. Це пов’язують із так званим феноменом гіпервідповіді з боку імунної системи, своєрідним цитокіновим штормом. Під дією великої кількості вірусу клітини, які беруть участь в імунному захисті, починають виділяти біологічні речовини, які називаються цитокіни. Це хороші молекули, які забезпечують багато функціональних процесів в організмі, у тому числі інтенсивність імунної відповіді. Коли їх забагато, то відбувається цитокіновий шторм, який обумовлює і порушення дихання, так званий гострий респіраторний дистрес-синдром. Тоді людина вимагає кисневої підтримки, бо швидко розвивається запалення в легенях.
На жаль, нерідко ускладненням цього захворювання є порушення функцій ендотелію – внутрішньої вистелки судин. Тоді виникають артеріальні й венозні тромбози. Сам по собі вірус через те, що проникає у клітини всіх органів і систем, пошкоджує їх, тому ми бачимо яскраву, різноманітну клінічну симптоматику.
– Чи трапляється, що від ковіду помирають насправді здорові, молоді люди, чи все ж вони були недообстеженими? У яких випадках можна говорити про негативний прогноз перебігу недуги?
– Дуже часто в молодих людей можуть знаходити якісь супутні патології, які не проявлялися, і тому буде важчим перебіг ковіду. Проте інколи в людей із надмірним імунітетом теж можуть з’являтися надмірні імунні відповіді й перебіг коронавірусної хвороби може закінчитися смертельно. Хоча все ж головним чинником ризику для негативного прогнозу, зокрема смертельних випадків, кисневої терапії, механічної вентиляції легенів, без сумніву, є вік. Старші люди – це основна когорта, що має гірший прогноз при ковіді. Люди із серцево-судинними, нирковими захворюваннями, цукровим діабетом, астмою, ожирінням перебувають у ризику важкого перебігу і смерті від цієї хвороби.
– Чи можна вакцинацію вважати перемогою над ковідом?
– Вакцинація – це не абсолютна перемога над ковідом, вона захищає з великим відсотком від смерті, від важкого перебігу недуги. Хочу наголосити, що вакцинація не захищає від повторного зараження, Вакциновані люди можуть бути поширювачами вірусу, у тому числі не відчуваючи жодної симптоматики. Отже, вони створюють ще більшу небезпеку для населення, тому ще раз хочу підкреслити, що, крім вакцинації, в умовах пандемії COVID-19 дуже важливими є заходи дистанціювання і носіння масок.
Наразі важко щось прогнозувати, бо навіть виробники вакцин проти коронавірусу ще не можуть ствердно сказати, чи будуть вони ефективними проти новітнього штаму «Омікрон». Вакцинація – це не цілковитий захист, проте вона потрібна, бо все ж відносно захищає і рятує життя.
– Яку б вакцину Ви як кардіолог порадили для хворих на серцево-судинні недуги?
– Це доволі дискусійне на сьогодні питання. Скажімо, описано випадки пошкодження серцевого м’яза при використанні окремих мРНК-вакцин. Це стосується, як правило, молодих чоловіків віком до 30-ти років. Проте частота появи таких ускладнень незначна – один випадок на 100 тисяч вакцинованих. І перебіг запалення серцевого м’яза, міокардиту, зазвичай, легкий або середньої тяжкості. Днями Європейське кардіологічне товариство видало документ, у якому йдеться, що всі пацієнти із серцево-судинними захворюваннями мають бути вакцинованими. Перед вакцинацією вони повинні отримувати адекватну терапію серцево-судинних захворювань, а відтак проходити вакцинацію. До речі, в усіх кардіологічних настановах, які ще існували до пандемії COVID-19, щодо пацієнтів, котрі перенесли інфаркт міокарда чи мають серцеву недостатність, чітко прописано, що вони перебувають у групі високого ризику повторних, гострих, серцево-судинних захворювань, тому їм рекомендують щорічні вакцинації від грипу. Очевидно, вакцинація від коронавірусу стане теж обов’язковим критерієм у наступних кардіологічних настановах для тяжких кардіологічних хворих.
– Вакцинованих пацієнтів нині багато лікується у кардіологічному відділенні?
– Їх у нас менше двох відсотків. І, зазвичай, вони не потребують кисневої підтримки.
– Як оцінюєте організацію вакцинальної кампанії в Україні, зокрема й просвітницьку її складову? Чи варто робити щеплення на вокзалах, стадіонах, у торгових центрах?
– З урахуванням того, що пандемія COVID-19 спричинила значне обмеження пересування, падіння економіки навіть у високорозвинутих країнах світу, то пункти для вакцинації створюють у найбільш доступних для населення місцях. Нещодавно ми повернулися із конференції з Італії, перед тим побували у країнах Прибалтики. Там теж розгорнуті навіть на вулицях пересувні мобільні пункти вакцинації. Все це робиться для того, аби охопити якомога більшу кількість населення і щоб люди, які зголосилися до вакцинації, менше перебували в чергах. Наскільки мені відомо, пункти вакцинації, організовані в нашому місті, зокрема в центральному корпусі медичного університету, працюють належно. Тут проводять вакцинацію з дотриманням усіх протиепідемічних заходів. На мою думку, на нинішній день це оправдано.
На сьогодні наша держава начебто непогано справляється з просвітницькою кампанією щодо вакцинації. Щоправда, в соціальних мережах, на жаль, поширюють чимало антивакцинальних настроїв, у тому числі з подачі наших ворогів.
– Побутує думка, що люди, які перехворіли на ковід мають кращий захист від цього захворювання, ніж від щеплення? Чи це так?
– З епідеміологічної точки зору природний імунітет завжди дещо кращий, ніж штучний. Але якщо говорити про коронавірусну хворобу, то американські, британські епідеміологи чітко говорять, що добре мати і природний, і штучний імунітет. На жаль, ковід належить до тих недуг, які не виробляють пожиттєвого імунітету після хвороби. Тому вакциновані люди однозначно краще захищені.
– Нерідко доводиться стикатися з кричущими випадками, коли люди через власну байдужість чи нерозуміння наражають на небезпеку захворіти ковідом інших. Наприклад, недавно моя знайома ходила на роботу попри те, що її чоловік лікував удома підтверджену коронавірусну недугу. Що робити у таких випадках?
– Це питання передовсім стосується самосвідомості людей. Адже якщо людина знає, що вона контактна, то повинна самоізолюватися і не піддавати небезпеці інших. У диктаторських країнах світу, у тому ж Китаї, створено систему чіткого відстеження контактів, і навіть в деяких випадках примусової соціальної ізоляції людей, котрі порушують карантин. У нашій державі, як і в більшості країн західної демократії, такого немає. Тому це повинно бути відповідальністю кожного окремого громадянина нашої держави.
– Чи можна сподіватися, що все ж доковідні часи повернуться?
– Думаю, що так. За найбільш оптимістичними прогнозами американських епідеміологів, якщо у більшості країн світу вакцинація досягне позначки 70 відсотків і вище, то можна буде говорити про те, що коронавірусна хвороба переходить у ранг сезонних вірусних інфекцій, як грип. І з огляду на зміни кліматичних і погодних умов, тобто навесні й восени, вона буде періодично про себе нагадувати, проте не матиме масового характеру.
