Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) – інституція скандально відома. Причому з багатьох причин. Відповідно до положень відповідного закону вона: «здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України». Однак, як не раз траплялося в історії цього органу, «баланс інтересів» дуже часто був чомусь зміщений у бік задоволення саме інтересів монополістів. А найменше – у бік споживачів. Саме ця комісія відповідає за формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг. На «сумлінні» цієї інституції і знаменита формула «Роттердам+», через яку, як стверджують експерти, десятки мільярдів гривень перекочували з кишень споживачів до енергетичних монополістів. Найперше до ДТЕК Ріната Ахметова, через визначення ціни на вугілля за ціною купівлі у портах Роттердама та Антверпена плюс доставка його до України. Попри те, що переважна частина вугілля не лише не купувалась у згаданих портах, але й не їздила через усю Європу, а добувалась в Україні, або на непідконтрольних центральній владі територіях Донбасу. Відтак – безпідставно дорожчало виробництво електроенергії в Україні на теплових електростанціях
Не можна не згадати також і про спроби НКРЕКП запровадити абонплату за газові лічильники залежно від встановленої потужності і без огляду на те, скільки ж насправді споживають газу звичайні рядові споживачі.
Були також скандали, пов’язані із першим керівником цього держрегулятора Дмитром Вовком. Зокрема – з відсутністю у нього необхідного досвіду для зайняття цієї посади. Він був у грудні 2014 року призначений на посаду тимчасово виконуючого обов’язки голови НКРЕКП, а в червні 2015 року - головою Національної комісії. До призначення в НКРЕКП працював у Національному банку України керівником проектів і програм департаменту з корпоративних питань. Це що стосується офіційної біографії на інтернет-сторінці нацкомісії. Разом з тим, за інформацією ЗМІ, у 2009-2013 роках він працював в інвестиційній компанії ICU (з цією компанією пов’язують тепер уже колишню голову Національного банку Валерію Гонтарєву). А з березня 2013 року до грудня 2014-го працював у Москві торговельним представником корпорації «Roshen» колишнього президента Петра Порошенка.
Отже, як повідомило видання «Дзеркало тижня», Конституційний суд визнав неконституційними низку положень Закону «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг». У справі, яка розглядалася за поданням 46 народних депутатів, КС вирішив, що НКРЕКП була створена у неконституційний спосіб, а її статус і спосіб формування не відповідають Конституції.
Нагадаємо, що свого часу НКРЕКП утворив президент П. Порошенко указом від 27 серпня 2014 року № 694. Лише згодом, 22 вересня 2016 року, Верховна Рада прийняла Закон «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», яким було передбачено, що НКРЕКП є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, членів якого призначає та звільняє президент.
КС визнав, що утворивши НКРЕКП своїм указом, президент вийшов за межі своїх конституційних повноважень, оскільки повноваження президента вичерпно визначені Конституцією, яка не передбачає його права утворювати такі органи. Так само Конституція не наділяє президента правом призначати та звільняти членів НКРЕКП.
Крім того, КС вирішив, що визначений законом статус НКРЕКП не відповідає Конституції.
За своїми функціями, завданнями і повноваженням НКРЕКП по суті є центральним органом виконавчої влади, а тому відповідно до Конституції закон мав визначити саме такий її статус, який передбачає входження НКРЕКП в систему органів виконавчої влади і спрямування її роботи Кабінетом Міністрів. З цього питання КС висловлював свою позицію ще у 2000 році у справі щодо конституційності Закону «Про природні монополії».
Видання також підкреслює, що справа про неконституційність Закону «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» перебувала на розгляді Конституційного суду з 2017 року. Упродовж усіх цих років, коли головою КС був Станіслав Шевчук, розгляд цієї справи було фактично заблоковано. Багато хто вважав, що у такий спосіб голова КС підігрує президенту Порошенку. Розгляд цієї справи понад рік не відбувався попри те, що суддею-доповідачем у цій справі ще 23 лютого 2018 р. було підготовлено доопрацьований проект рішення, який було роздано суддям. Однак справу голова КС не включав до порядку денного засідань, або включав і знімав з розгляду за його ж пропозицією чи з інших з надуманих підстав. Це дало підстави суддям М. Мельнику, С. Сасу та І. Сліденку зробити висновок про штучне гальмування розгляду вказаної справи, а також для обґрунтованого припущення щодо наявності у голови КС Шевчука особистої заінтересованості у такому гальмуванні.
Відтак, після згаданого рішення Конституційного суду виникає низка запитань як щодо подальшої діяльності державного регулятора у таких соціально чутливих сферах, як тарифи на комунальні послуги та енергетику, так і щодо ухвалених раніше цим наразі неконституційним органом рішень.
P. S. Уже після того, як цей матеріал був готовий до друку, на інтернет сторінці Конституційного суду з’явився сам текст рішення щодо НКРЕКП. Зауважимо, що звертає на себе увагу ґрунтовність та аргументованість цього рішення. Це, принаймні, дає надію, що і в подальшому від цього органу ми зможемо отримувати такі ж грунтовні та аргументовані документи. Хоча, тут таки варто додати, що сама практика виносити рішення щодо дражливих питань уже після того, як один із суб’єктів владних повноважень, якого це рішення безпосередньо стосується, залишив свою посаду, нагадує про не кращі часи Конституційного суду.
Крім того, варто зауважити, що як визначив Конституційний суд, не лише президент вийшов за рамки Конституції, приймаючи рішення про створення Нацкомісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. «Відзначилась» цим і Верховна рада. Зокрема, як вказано у рішенні: «Повноваження глави держави та єдиного органу законодавчої влади в Україні щодо формування конкурсної комісії, як і право Президента України призначати членів комісії та достроково припиняти їхні повноваження Конституцією України не передбачені. Вказані повноваження закріплені Законом № 1540, виходять за межі конституційної компетенції парламенту і глави держави».
Дав Конституційний суд також і часткову відповідь на задане нами питання щодо подальшої долі держрегулятора. Як зазначено у рішення, хоча визнані неконституційними закони втрачають чинність як правило з моменту ухвалення такого рішення, якщо іншого не передбачено у самому рішенні, цього разу КС дав час на виправлення ситуації. Зважаючи на те, що визнання неконституційними відповідних положень закону створить прогалини у законодавстві стосовно порядку діяльності Комісії та унеможливить виконання нею покладених завдань, КС вирішив відтермінувати втрату чинності цими положеннями до приведення їх у відповідність до законодавства. Час визначений для цього – до 31 грудня цього року.
