Така недуга, як сечокам'яна хвороба, розвивається повільно і нишком, абсолютно ніяк не порушуючи самопочуття людини протягом тривалого часу. Саме в цьому і полягає її підступність. Уролітіаз, як ще називають таку хворобу, може розвинутися абсолютно у всіх, хоча вчені впевнені, що схильність до його виникнення передається на генетичному рівні. Спробуймо розібратися в причинах його появи трохи детальніше, а також розглянемо симптоми сечокам'яної хвороби в жінок.
Що таке сечокам'яна хвороба: основні причини розвитку
Уролітіаз є однією з найпоширеніших урологічних хвороб, згідно з даними статистики на нього хворіє 1-3% усього населення. Поширеність патології залежить від клімату, складу ґрунту і води, дієтичних уподобань та інших чинників. Серед причин, які сприяють утворенню піску і каменів у нирках:
- особливості дієти;
- склад питної води;
- погані умови праці;
- знижена фізична активність;
- дефіцит деяких вітамінів і травних ферментів;
- хвороби сечостатевої системи, травного тракту, ендокринної системи;
- прийом деяких медикаментів.
Як проявляється сечокам'яна хвороба у жінок?
Як у чоловіків, так і в жінок поява каменів в органах сечовивідної системи найчастіше відбувається безсимптомно. Лише зрідка (наприклад, під час інтенсивного трясіння або активних навантажень) конкременти можуть дряпати слизові оболонки, спричиняючи дискомфорт і болі в поперековій ділянці.
Основний і типовий симптом уролітіазу - ниркова колька. Це стан найсильнішого болю в поперековій ділянці, який ніяк не вщухає при зміні положення тіла. Біль може спровокувати нудоту, блювоту, запаморочення, інтенсивні позиви до сечовипускання. У жінок він нерідко віддається у вульву, лобок і промежину загалом.
Ниркові коліки виникають, якщо конкремент просувається з нирки в сечовий міхур через сечовід через сечовід. Якщо камінь є відносно невеликим (до 0,5-0,6 мм), він поступово просувається сечоводом і з часом проходить крізь нього, а потім і зовсім залишає організм із сечею. Але більші конкременти можуть заблокувати потік сечі повністю, у цьому разі пацієнту необхідна негайна хірургічна допомога.
Лікування сечокам'яної хвороби
Терапія сечокам'яної хвороби підбирається лікарем після діагностики, спрямованої на визначення типу конкрементів та їх локалізацію. Лікар може призначити як консервативне, так і оперативне лікування. Перше проводиться в тому разі, якщо камені мають невеликий розмір і/або можуть розчинятися під впливом медикаментів. Оперативне лікування потрібне за великих розмірів конкрементів, які не можуть покинути організм природним шляхом.
Сучасні лікарі надають перевагу малотравматичному лікуванню захворювання, тому дроблення каменів здійснюють, як правило, дистанційно - без розрізів і болісних маніпуляцій.
