Як людина, котра мусить дивитися не лише собі під ноги, а й у далечінь, щоб бачити, чи в потрібному напрямі вона рухається, так і місто в своєму розвитку мусить заглядати в перспективу й наперед визначати свою стратегію. Яким буде Івано-Франківськ у 2030 році, минулого тижня обговорювали під час дискусійної зустрічі в Університеті Короля Данила фахівці міського департаменту інфраструктури та житлово-комунальної політики та його організацій з участю громадських активістів.
Але старт цієї дискусії щодо стратегії розвитку Івано-Франківська в частині інфраструктури, мобільности й транспорту, які значною мірою визначають якість життя жителів міста, не є першим за останні роки. Ще 2017-го спільно з канадським проєктом міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст» (Проєкт ПРОМІС) було напрацьовано «Стратегію розвитку міста Івано-Франківська на період до 2028 року», але тоді цю програму міський голова Руслан Марцінків охарактеризував як «недієву». А після того аж у лютому 2020 року відбулася робоча зустріч з розробки планів стратегії розвитку міської ОТГ на 2021–2023 роки і до 2030 року з представниками Проєкту ПРОМІС, на якій сторони обговорили стратегічні напрями розвитку в сферах інвестицій, енергоефективности, управління, освіти й т. ін., якій, щоправда, передувало багато місяців підготовчої роботи. Наступний спалах зацікавлення виробленням стратегії міста був спричинений появою Державної стратегії регіонального розвитку на 2021–2027 роки та Національної економічної стратегії на період до 2030 року, які Кабінет Міністрів України затвердив відповідно в серпні 2020-го і в березні 2021-го. Під кінець 2021 року в Івано-Франківську знову стартувала робота зі створення стратегії розвитку міста до 2030 року з ініціативи керівництва міста, платформи «Тепле місто» та низки інших організацій. Робоча група з числа представників міської влади, експертів, бізнесу та представників громадськости обговорила в інноваційному центрі «Промприлад. Реновація» підходи до створення стратегічного плану розвитку Івано-Франківська на наступні 8 років.
Отож майже через півтора року з того часу в дискусії про майбуття Франківська, що відбулася минулого тижня, зійшлися його чільні комунальники, архітектори, активісти та просто зацікавлені жителі, які хочуть бачити розвиток свого міста продуманим на перспективу й динамічним. Обговорення стратегії розвитку Івано-Франківська розпочали з комунальної сфери, а саме з питання мобільности та транспорту, сподіваючись сформувати конкретизований експертний висновок про те, що вже тепер можна поліпшити, а що – тільки по закінченні воєнного стану, а що доведеться робити у більш віддаленій перспективі.
Потреба в цьому стала вельми актуальною для Івано-Франківська, як наголосив міський голова Руслан Марцінків, не лише тому, що війна внесла свої корективи, а й тому, що Івано-Франківська міська громада стала більшою у шість з половиною разів, ніж була три роки тому, поповнилася майже 19 тисячами українців зі сходу, які вимушено переїхали до нашого міста, а її шляхова мережа зросла з 292 кілометрів до 800, у мікрорайонах міста та в приміських селах розростається багатоквартирна забудова, а відповідно збільшується потреба в нових маршрутах, у розвитку громадського транспорту й т. ін.
«Перехід на більш сучасний автотранспорт типу дуобусів, які планували закупити ще до війни, треба реалізувати для того, щоб Івано-Франківськ став екологічно чистим містом, – вважає міський голова Руслан Марцінків. – А якщо говорити про стратегію Франківська загалом, то від того, наскільки правильно визначимо пріоритети розвитку міста, залежить те, наскільки швидко та якісно воно розвиватиметься вже в найближчій перспективі. Бо є очевидним те, що коли допускати помилки, то це обернеться втратами часу і можливостей. План дій на наступне десятиріччя має стати інструментом для розв’язання нинішніх проблем міста. Наше головне завдання – щоб люди хотіли жити в Франківську й не хотіли звідси виїжджати».
Наступні дискусії щодо розвитку Івано-Франківська будуть на теми культури, бізнесу, громадського сектора та інших сфер життєдіяльности міської громади.