Завершилися парламентські вибори, в Україні змінилися партійні декорації, суспільство продовжує активно обговорювати нові політичні реалії. А як оцінює результати виборів і, головне, як збирається співпрацювати з новою владою міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків? – про це мова піде в інтерв’ю з ним.
– Отже, сумнівні з правового боку дострокові парламентські вибори закінчилися. Івано-Франківськ на противагу майже всій області не проголосував за представника партії «Слуга народу» й обрав народним депутатом «свободівку» Оксану Савчук, яка буде чи не єдиним представником від націоналістичних сил України у Верховній Раді. А по-друге, маємо перший випадок в історії незалежної України, коли виборці виявили фантастичний вотум довір’я до віртуальної партії, яка матиме у ВРУ однопартійну більшість і фактично монополізує владу в Україні. Як ви, досвідчений політик, котрий пройшов школу парламентаризму і провів не одні вибори, оцінюєте наслідки цих виборів?
– Уперше за роки незалежности України переможець виборів має таку безпрецедентну більшість, що відпадає навіть потреба створювати парламентську коаліцію. Цього свого часу не мала навіть Партія регіонів, яка для створення коаліції добирала позафракційних депутатів. Партія «Слуга народу», у фракції якої буде близько 260 депутатів, може хіба що для зміни Конституції України добирати собі союзників. З одного боку, це велика довіра народу і можливість щось позитивне зробити для нього. А з другого, в цьому є небезпека диктатури, тому що всі силові структури будуть у підпорядкуванні однієї політичної сили. Тож аби в її чільників часом не появилося бажання щось диктувати країні в недемократичний спосіб…
З іншого боку, парламентські вибори відбувалися в літній час, і це зіграло на користь «Слуги народу», тому що Західна Україна мала найнижчу явку виборців. Літо в нас – це пора не лише відпусток, багато наших земляків у ці місяці їде на заробітки за кордон. У дуже багатьох місцевостях це вплинуло на явку виборців, і відповідно національно-демократичні сили отримали меншу підтримку виборців, ніж могли б отримати, на мою думку, в жовтні. І третя річ – все-таки Івано-Франківськ на виборах показав, що, не зважаючи на нинішню політичну моду в Україні, жителі міста довірили саме представникові націоналістичних сил представляти їхні інтереси у Верховній Раді. А це тому, що в Івано-Франківську належно працює команда ВО «Свобода».
Для нас це є, з одного боку, досить почесно, а з другого, розуміємо велику відповідальність. Адже єдина депутатка від націоналістичних сил Оксана Савчук представлятиме не лише Івано-Франківськ, а й відомі націоналістичні сили в Україні. Ми працюватимемо над тим, щоб депутатка була публічною, могла доносити позицію націоналістичних сил як на місцевому, так і на всеукраїнському рівні. Cподіваємося, що Оксані Савчук як жінці буде трохи легше, ніж чоловікам, реалізувати на депутатській посаді важливі суспільні завдання, особливо в гуманітарній сфері – зміцнення позицій української мови, інші національні цінності, засади виховання дітей і т. і.
– Міське самоврядування, до якого маєте причетність як чільник Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України, від нової влади має, з одного боку, обіцянки поглиблювати децентралізацію, а з другого, на прикладі Києва, в якому президент України хоче призначати голову міської держадміністрації всупереч рішенню Конституційного суду України, бачимо протилежну тенденцію – наступ на міське самоврядування. Крім того, в Зеленського згадують і про можливі дострокові місцеві вибори. Що ви про все це думаєте?
– Логічно було б все-таки спочатку завершити децентралізаційну реформу в Україні і вже за нового адміністративно-територіяльного устрою проводити місцеві вибори. Бо наразі вже постворювано немало об’єднаних територіяльних громад, які значною мірою перекроїли адміністративну мапу на районному рівні, і в той же час ще діють старі районні ради. Але в таборі «Слуги народу» на логіку, здається, не дуже зважають і нині не проти негайно поставити своїх людей і на місцевому рівні. А Київ, де є і міський голова, і голова міської держадміністрації, — це як майданчик для всієї України, який центральна влада хоче підпорядкувати собі. Пригадаймо, як у часи Партії регіонів усунули Черновецького і в Києві керував Попов. Така ж спроба була і за Кучми, але тоді якось домовилися. Нині – черговий виток у боротьбі за українську столицю. Мені здається, цю проблему управління треба вирішувати передусім у змінах до Конституції України: запровадити або міське самоврядування, або держадміністрацію, бо двовладдя спричиняє конфлікти.
– Оксана Савчук, яка немало прислужилася громаді міста, представлятиме Івано-Франківськ у парламенті. Що це означає для міста?
– Сподіваємося, що Оксана Савчук відстоюватиме інтереси нашого міста, бо нам важливо, щоб Івано-Франківськ був почутий у столиці. Нам треба лобіювати інтереси міста в столичних інстанціях. Наше завдання – навести конструктивний діалог із законно обраною владою. Ми і раніше вимагали для Івано-Франківська сприяння в тих чи інших питаннях: скажімо, стосовно державних субвенцій на освіту та охорону здоров’я, яких для нашого міста уряд з кожним роком виділяє все менше і менше. Це і будівництво моста через Бистрицю, і питання інших інфраструктурних об’єктів. Тим паче невдовзі і самі створимо об’єднану територіяльну громаду – днями бажання приєднатися до Івано-Франківська висловило село Черніїв, і, мабуть, у вересні-жовтні така Івано-Франківська ОТГ буде створена. В контексті цього ми розраховуємо і на зменшення реверсної дотації, коли держава забирає від нас кошти, і на інфраструктурну субвенцію. Отож Оксана Савчук матиме багато обов’язків у Києві від нашого міста.
А в своїй законодавчій роботі, якщо законопроекти будуть корисні для України та Івано-Франківська, Оксана Савчук їх, безумовно, підтримуватиме. Щодо цього не може бути жодних сумнівів.
– І на завершення – знову про місцеві справи. Чи відбилася на цьогорічних здобутках міста політична турбулентність в Україні? З чим Івано-Франківськ підходить до 28-ї річниці незалежности України?
– Політична нестабільність відбивається, звичайно, і на справах у нашому місті. Ось був зірваний тендер з будівництва транспортної розв’язки на новому мості, а також нової дороги між Північним і Південним бульварами. Сподіваюся, що після проведення тендеру на початку серпня на останньому об’єкті розпочнемо активні роботи. Принаймні, ще до кінця року цілком реально пустити транспорт по новій дорозі між цими бульварами. Це я говорив про великі інфраструктурні проекти. Що вдається зараз, окрім них? Активно продовжуємо реконструкцію парку ім. Т. Шевченка і цього року плануємо завершити реконструкцію навколо озера, де ми врахували помилки і виправляємо їх. Отож до Дня міста наступного року постане красива, гармонійна відпочинкова зона для іванофранківців. Продовжиться реконструкція вулиць, прилеглих до капітально впорядкованих торік площі Міцкевича і вулиці Лесі Українки. 21 серпня має прибути перша партія нових тролейбусів білоруського виробництва. Плануємо відновити п’ятий маршрут від тролейбусного депо до центру якраз завдяки цим тролейбусам. До 1 грудня Івано-Франківськ має отримати всі 29 тролейбусів.
До Дня незалежности плануємо капітально відремонтувати вулицю Автоливмашівську. Нині там тривають активні роботи. Лічені тижні залишилися до відкриття нової школи в приміському Хриплині. До цього всього можна згадати і про ремонт десятків дворів: одні вже завершуємо, другі починаємо, а в третіх робота ще в розпалі. Приводимо до порядку до 1 вересня майже шість десятків шкіл. Серед них є і великі проекти, наприклад, ремонт школи №7, пам’ятки архітектури місцевого значення. Тут ремонтуємо не лише фасад, а й підсилюємо фундамент через появу в ньому тріщин. Це фактично комплексна реконструкція великого будинку зі збереженням автентики австро-угорських часів.
Тож в Івано-Франківську і в ці літні спекотні дні не припиняється впорядкування, аби його жителі відчували, що їхнє місто є простором комфортного для них життя.
