В Івано-Франківську із самих початків незалежности ставлення до Збройних сил України було справді державницьким. Теперішня повномасштабна війна московитів проти України тільки посилила увагу міської громади до потреб війська та тих, хто нині зі зброєю захищає суверенітет держави. Традиційно ближче до свята Покрови (а ми пам’ятаємо, що понад десять років тому ієрархи трьох українських Церков віддали наше місто під захист Покрови Пресвятої Богородиці), а з ним – і до Дня захисників і захисниць України та Дня українського козацтва акценти в житті міської громади набувають більше мілітарного характеру. Щоправда, цьогорічні зміни в церковному календарі пришвидшили на два тижні вшанування українських військовиків давніх і нинішніх часів, живих і загиблих у боротьбі за незалежність України франківців.
Отож 1 жовтня в Івано-Франківську відзначення Дня захисників та захисниць України розпочали загальнонаціональною хвилиною мовчання та масовою ходою. У меморіальному сквері ветерани російсько-української війни, учасники АТО/ООС, нинішні військовослужбовці, рідні полеглих воїнів та жителі міської громади вшанували пам’ять загиблих земляків, які в різні часи боролися з ворогами України за те, аби ми нині мали незалежну державу.
А далі франківці пішим походом вирушили від Меморіального скверу через центр міста, попри Алею героїв, на якій виставлено сотні світлин полеглих за Україну франківців, до гарнізонного храму Різдва Христового на вулиці Довженка, де відбувся екуменічний молебень за українське військо та перемогу. Тут чільник Івано-Франківської громади Руслан Марцінків нагородив (посмертно) відзнаками міського голови «За честь і звитягу» героїв, які віддали життя за свій народ: Остапа Бринського, Андрія Ванзіляка, Євгена Веляника, Ігоря Вознюка, Андрія Голуба, Ігоря Іваськевича, Дмитра Коляду, Олександра Корпана, Дмитра Лашту, Романа Мацука, Олександра Негрича, Ігоря Остроушка, Ігоря Пащенюка, Олександра Радіонова, Василя Cворака, Володимира Семчука, Володимира Сівова, Ігоря Струмінського, Гната Тарасюка, Тараса Тимура, Миколу Федика, В’ячеслава Чупака. «Ми в неоплатному боргу перед героями та їхніми рідними, – наголосив під час нагородження Руслан Марцінків. – У своїх серцях ми повинні бути вдячними тим поколінням захисників і захисниць, які забезпечили нам сьогодення, і продовжити їхню боротьбу за незалежну Україну».
Опісля військовиків, родичів загиблих героїв та всіх охочих франківців місто забезпечило транспортом до Алеї героїв у Чукалівці, де священники відслужили панахиду.
Про загиблих героїв жителям і гостям міста нагадують й меморіяльні таблиці на його вулицях. Як відомо, в обласному центрі задля увіковічення пам’яти про франківців, які зробили значний внесок у життя міста та країни, вже десятий рік діє програма «Івано-Франківськ – місто героїв». У її рамках на будинках встановлено понад 200 пам’яток, присвячених визначним жителям міста, у т. ч. захисникам України від московитської навали. Останні пам’ятні таблиці героям війни було відкрито на фасаді професійного будівельного ліцею – Героєві України Дмитру Коцюбайлу – «Да Вінчі», який загинув під Бахмутом у березні цього року, та на стіні Центру патріотичного виховання ім. С. Бандери – 47-річному бійцю 102-го батальйону тероборони Павлові Підлужному – «Апостолу», який після 15 років проживання із сім’єю в Польщі повернувся на Батьківщину, пішов добровольцем на фронт й поліг у боях на Донеччині у травні цього року.
Культурним заходом на підтримку ЗСУ на свято Покрови Пресвятої Богородиці стало завершення фестивалю «Мелодії парку», під час якого пролунали патріотичні пісні. Від весни до осені щонеділі на літній сцені парку відбувалися концерти колективів громади. На них франківці наближали перемогу не лише музикою, а й благодійними коштами на потреби захисників України. Варто зазначити, що в цій патріотичній справі франківці виявляють неабияку ініціативу. Скажімо, одна з каварень у середмісті Івано-Франківська взялася весь свій денний заробіток надіслати для потреб батальйону «Госпітальєри», де нині служить працівник цієї каварні, і недавно зробила це вже вчетвертє. Суми денного виторгу разом із пожертвами «кавунів» становили від 7 до 12 тисяч гривень.
Але Івано-Франківськ пам’ятає та дбає й про рідних наших героїв. Як відомо, щотижня на засіданні виконкому міської ради затверджують виплати з міського бюджету для захисників та їхніх рідних. Із початку 2023 року на такі виплати з міського бюджету вже виділили для 212 осіб із сімей загиблих військових та зниклих безвісти на загальну суму 16,25 млн гривень, а 330 осіб із сімей загиблих військових отримують щомісячні виплати і т. ін.
Місто для підтримки рідних загиблих на фронті франківців використовує й свої міжнародні зв’язки, зокрема з містами-побратимами. Протягом цьогорічного літа в партнерських містах Івано-Франківська відпочило понад дві сотні дітей захисників України з міської громади: майже 90 – в польському Рибніку, стільки ж – у варшавській дільниці Охота, 25 – в угорському Ніредьгаза й 10 – у литовському Тракаї. А останнього дня вересня на 7-денний відпочинок до Польщі – до міста Хшанова вирушили матері та дружини загиблих захисників з міської громади. Серед цих згорьованих жінок, котрі вирішили поїхати на відпочинок, – і мати відомого громадського активіста й спортсмена Віталія Мерінова, що загинув на війні у березні цього року. Вона каже, що востаннє за кордоном була три десятки років тому. Після трагедії пані Надія сподівається, що подорож бодай на тиждень зможе відволікти її від переживань. Чільник міської громади Руслан Марцінків впевнений, що у такий скрутний час після втрати рідних цим вдовам і матерям необхідно об’єднуватися й жити далі.
«За незалежність України заплачено великою кров’ю – і ворожою, й українською, – зазначив міський голова Руслан Марцінків. – Галичани завжди були в перших рядах борців за незалежність. Лише той народ вартий власної держави, який береже пам’ять про своїх синів і дочок, котрі заплатили життям за свободу України. Тому маємо бути гідними них».
