111-у річницю від дня народження одного з видатних ідеологів та організаторів українського націоналістичного руху XX ст., голови Проводу ОУН(б) Степана Бандери в багатьох українських містах — Києві, Львові, Дніпрі, Житомирі, Рівному, Луцьку, Кропивницькому, Сумах, Кривому Розі, Полтаві, Херсоні, Чернігові, навіть у Слов’янську Донецької та Білокуракиному Луганської областей та ін., патріотична громадськість відзначила вічами і смолоскиповою ходою.

Івано-Франківськ і вся наша область у вшануванні національного героя не були винятком. Якщо акцію на батьківщині Степана Бандери — Старому Угринові очолив голова обласної ради Олександр Сич, то в Івано-Франківську ходу від Вічевого майдану до Європейської площі, покладання квітів до барельєфа і пам’ятника Почесному громадянинові нашого міста Степану Бандері та віче за участи громадськости, духовенства, представників місцевої влади очолював міський голова Руслан Марцінків. По завершенні віча відбулися загальноміські урочистості «Зійшла зоря Бандерівської ери» в Центрі патріотичного виховання учнівської молоді ім. С. Бандери, що на Європейській площі.

У вітальному слові до учасників патріотичної акції 1 січня чільник Франківська Р. Марцінків наголосив, що С. Бандера для українців залишається політичним знаменом: «Для України Бандера — символ незламної боротьби за незалежність... Бандери досі, як у страшному сні, боїться Москва. Хоч його вже давно вбили вороги, але Бандера й далі воює за Українську державу... Він сьогодні справді допомагає нам боротися за те, якою буде наша держава і чи буде наповнена українським змістом».

Але цього року Івано-Франківськ пішов далі за всі інші міста у вшануванні національного героя України — патріотичну риторику наповнив реальним соборницьким змістом. Чільник міста Руслан Марцінків виступив з цікавою ідеєю допомогти містові Конотопу на Сумщині:

«Це місто за 40 км від кордону з Московщиною. Артем Семеніхін є найсхідніший мер-націоналіст, він домігся, що в Конотопі є вулиця Романа Шухевича та Степана Бандери. Я висловив бажання, щоб ми цього року подарували і встановили пам’ятник Степану Бандері в Конотопі на вулиці Бандери. Бо я розумію, що конотопські депутати не проголосують за те, щоб профінансувати виготовлення такого пам’ятника. Але це зробити можемо ми і цим покажемо, що сьогодні Україна, як ніколи, єдина у своїй українській ідентичності. Пам'ятник – це своєрідне послання в майбутнє, в якому закарбовано щось важливе для нащадків. Таким пам’ятником у Конотопі ми розповімо нащадкам про героїзм і жертовність нашого великого попередника Степана Бандери, який присвятив усе своє життя справі самостійної України».

Також Р. Марцінків повідомив, що домовився з мером Києва Віталієм Кличком спільно поставити в столиці пам’ятник видатному українському діячеві Івану Франку на вулиці Івана Франка, яку нині реконструюють.

«І це буде куточок Івано-Франківська в Києві. Я думаю, ми це громадою зробимо — і в Києві, і в Конотопі. Патріотизм важливо не лише декларувати, а й підтримувати реальними справами», — каже галичанський мер.

«Мені важливо, під яким пам’ятником зустрічатись! Він має бути українським», — вважає на відміну від космополіта-президента держави чільник міста Р. Марцінків.

Не випадково, Україна почала ставати справді українською аж тоді, коли попадали пам’ятники доби російської колонізації і тоталітарно-комуністичного минулого. Це сталося, як пам’ятаємо, лише кілька років тому — після Революції Гідности.