В інтерв’ю для газети «Галичина» міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків розповів про впроваджені за час його каденції проєкти, якими пишається найбільше, зміну культури житлової політики, очікування від утворення Івано-Франківської ОТГ, пояснив, чому подорожчало будівництво моста на «Пасічну», і поінформував, коли його введуть у дію, а також наголосив, що «Свобода» на наступних виборах ще здивує багатьох.
– Пане Руслане, вже чотири роки Ви є міським головою Івано-Франківська. Й з огляду на те, що дочасні місцеві вибори, схоже, відбудуться у квітні-травні, Ваша каденція на цій посаді наближається до завершення. Чим, на Вашу думку, мер Івано-Франківська запам’ятається його жителям? Якими з реалізованих проєктів пишаєтеся найбільше?
– Найперше, влада в Івано-Франківську дуже відкрита, і це всі визнають. Жителі міста мають можливість спілкуватися з її представниками та вирішувати проблеми.
Наступне, чим я горджуся, – це те, що ми почали розвивати комунальний транспорт. І в принципі маємо тут чималі здобутки. Це 42 нові автобуси, ще 10 до кінця цього року має приїхати. А це щонайменше ще один новий автобусний маршрут у місті. Також розвиваємо тролейбусне депо. Маємо уже 17 нових тролейбусів, а до кінця грудня буде ще 12. Крім цього, купили 18 тролейбусів, які були в користуванні, проте вони непогано себе зарекомендували в Івано-Франківську. Фактично до кінця року буде цілковито оновлено транспорт нашого тролейбусного депо. Найближча перспектива – це запровадження з 1 січня електронного квитка. У нас для цього уже все готове, та наразі бракує 8 млн грн, які потрібно витратити на додаткові валідатори у всіх нових комунальних автобусах і тролейбусах. Але сподіваюся, що все ж вдасться реалізувати цю ініціативу з 1 січня. Реформу комунального транспорту в Івано-Франківську вважаю успішною.
Також нам вдається втілювати в життя інфраструктурні проєкти. Я підрахував, що за 4 роки ми відремонтували 136 дворів в Івано-Франківську. Це значне число, тим паче, що на нині ще в 30 дворах триває робота. Правда, ще не всі двори стали такими, якими мали би бути, проте ми активно над цим працюємо.
Я задоволений, що нам вдалося відкрити шість дитячих садків і школу в Хриплині. Ми продовжуємо цю роботу, оскільки невдовзі запрацюють ще чотири дитячі садки і дві школи. На завершальному етапі – дитсадок на вулиці Хоткевича. Якщо розглядати освітню царину, то до позитивів також можна зачислити залучення коштів програми НЕФКО на утеплення, заміну вікон, дверей, систем опалення у 7 дитячих садках. У рамках програми робота нині йде ще в чотирьох дитсадках і у двох школах. Загалом нам погодили проведення таких робіт у 70 відсотках освітніх закладів міста.
До позитивів зачисляю й те, що ми не оминули медицину. У нас сьогодні надзвичайно потужна центральна міська клінічна лікарня. За моєї каденції нам вдалося облаштувати п’ять відділень. Зокрема запрацювали два терапевтичні і кардіологічне відділення, на Миколая буде відкрито урологічне, на завершальній стадії – приймальне відділення, у роботі – ревматологічне. Також закуплено необхідне обладнання. У принципі всі медичні заклади отримали нове обладнання. 3 поліклініки отримали нові рентген-апарати, у 5-й поліклініці віднедавна працює мамограф, а в дитячій лікарні – новий рентген-апарат, УЗД-апарат – у пологовому будинку, в лікарні на вул. Матейки – рентген-апарат і віднедавна – УЗД-апарат… Попри те, що є значне недофінансування охорони здоров’я, як загалом і всіх бюджетних галузей, ми все ж намагаємося проводити ремонти закладів. У дитячій лікарні вдалося відремонтували соматичне, інфекційне відділення, у пологовому – приймальне відділення, купили сюди нові ліжка і тумбочки, у поліклініках на вулицях Стуса і Молодіжній відкрили оновлені відділення, домовилися із забудовником на вул. Сорохтея про приміщення з ремонтом для поліклініки. Також виділили приміщення на вул. Тролейбусній під поліклініку для мікрорайону «Пасічна», шукаємо партнера, який погодився би відремонтувати його. Тобто намагаємося комплексно підійти до медицини.
Ми запровадили нові програми, які дають можливість людям активно брати участь у розподілі коштів. Зокрема це бюджет участі, який з кожним роком дедалі більше має охочих долучитися. За проєкти останнього бюджету участі голосувало понад 30 тисяч іванофранківців, оскільки фактично кожна п’ята доросла людина проголосувала. Це вже належний показник, адже стартували ми із 3 тисяч. Нині є дуже багато гарних проєктів, які подають люди, вони мають можливість впливати на розподіл коштів. Також діє не один рік програма розвитку місцевого самоврядування, яка дає людям можливість реалізовувати свої проєкти.
Якщо розглядати житлову політику, то найбільший прорив стався завдяки програмі «Теплий дім», у рамках якої ми замінили вікна у 320 під’їздах і де потрібно – двері. Фактично у кожному мікрорайоні є будинки, охоплені цією програмою. Нині вона дуже популярна, маємо ще щонайменше 140 заяв на реалізацію проєктів. І великий позитив якраз у тому, що люди звикли до співфінансування. І вже не ставлять запитань на кшталт: чому це не безплатно? Нині змінюється культура житлової політики, люди активно створюють ОСББ з огляду на те, що є програми підтримки міською владою. Це стимулює громаду до самоорганізації.
– Навколо моста на «Пасічну», який нині будують, триває чимало дискусій. Подейкують, що він невиправдано дорогий, тобто в рази перевищує реальну вартість. Яка ж насправді загальна вартість будівництва моста, скільки коштів бракує, щоб завершити його? І коли, за Вашими прогнозами, він запрацює?
– Найперше, маємо величезну проблему зі старим мостом на «Пасічну». Термін його експлуатації завершується у 2021 році. Хто ходить по мосту, той бачить, що ми латаємо його часто бетонними плитами, проте в інших місцях він начебто провалюється, стає небезпечним. Термін експлуатації бетонних мостів – 50 років, а його споруджено у 1971-му. Тобто у 2021 році міст потрібно капітально ремонтувати.
Тому питання будівництва нового моста не те що на часі, його потрібно було починати будувати вже давно. Новий міст на «Пасічну», який ми будуємо, складається з трьох частин, тобто це сам міст, розв’язка моста і під’їзна дорога на вулиці Хіміків, оскільки її не існувало, попри те, що там нині зростає цілий мікрорайон. Ми збудуємо сам міст, оголосили повторний тендер на будівництво розв’язки, щодо третьої частини тендеру не оголошували, але це найлегша ділянка роботи.
Проектна вартість першої частини – самого моста – 4 роки тому становила 202 млн грн. На тендер зголосилося 4 компанії, було допущено 2 – «Мостобудівельний загін №112» і ПБС. Виграв «Мостобудівельний загін №112», який знизив ціну до 120 млн грн. Але у процесі роботи виникло декілька проблем. Коли почали забивати бетонні палі, вони просто ламалися, оскільки при проєктуванні не врахували, що там дуже важка глина. Тому довелося перейти на інший, надійніший метод: 8 метрів внизу і 7 вгорі опори, що дає змогу витримувати землетруси і величезні навантаження. Вартість металу від початку будівництва моста зросла майже вчетверо. Тобто відповідно до проєкту було передбачено 38 тис. грн, а стало нині 120 тис. грн. Також зросла мінімальна зарплата, до якої прив’язана оплата праці будівельників. Але зростання вартості моста передовсім пов’язано зі здорожчанням металу.
– А чому все ж таки метал, а не бетон, як було заплановано?
– Для бетонних мостів, як уже казав, термін експлуатації – 50 років, для металевих – усі 100. Тим паче, новий міст, який ми будуємо, подібний за технологією до Нижнівського на Тлумаччині, який уже стоїть понад 100 років. Ми використовуємо спеціалізований метал, який не боїться корозії, має належну міцність.
– А чи вистачає на нього грошей у міській скарбниці?
– Не вистачає, тому ми беремо кредит. Ми не маємо часу чекати на те, чи будуть ті гроші на міст, які обіцяв Зеленський.
– Справді, під час візиту Президента України на Прикарпаття Ви просили у нього 150 млн грн на завершення будівництва моста. Але ж аби не вийшло, як кажуть у народі: казав пан – кожух дам, та слово його тепле. Тому багатьох жителів міста цікавить, чи щось робить міська влада для того, щоб отримати державні гроші?
– Спільно з головою ОДА ми спрямували у Кабінет Міністрів усі потрібні для цього документи. Також на зустрічі з прем’єр-міністром я ще раз озвучив прохання про виділення коштів на завершення будівництва моста. Але від самого початку, коли ми розпочали будувати міст, я розумів, що може бути і найгірший варіант: ніхто грошей не дасть, тому доведеться все робити за кошти міста. На жаль, цього року держава не додала нам 320 млн грн на виплату зарплат. Якщо б ці гроші були в нашому бюджеті, ми побудували б міст за свої кошти. Нам не потрібно було би брати кредит. Але з огляду на те, що 2021-го, повторюю, закінчується термін експлуатації чинного моста, сподіваємось у грудні отримати кошти та продовжимо активно будувати міст. Для нас важливо розпочати будівництво розв’язки, оскільки самого моста залишилося добудувати тільки 80 метрів. А розв’язка – це досить складний об’єкт.
У перспективі потрібно ще один міст на «Пасічну» побудувати – навпроти вулиці Берегової. Тоді ми розв’яжемо проблему зі сполученням до цієї частини міста.
– Чи встигнете до 2021 року ввести в дію міст, який споруджуєте?
– Якщо отримаємо кредитні кошти, то, думаю, що до кінця наступного року чи на початку 2021-го це реально.
– Чинний міст на «Пасічну» іванофранківці називають «фронтовим» з огляду на його стан. Що робить міська влада, щоб уникнути негативних наслідків на потенційно небезпечному мості?
– Ми його обстежили. Плануємо розпочати його капітальний ремонт одразу після введення в дію нового моста. Маємо висновок обстеження, де вказано на його проблемні місця. Тому постійно підремонтовуємо його, ведемо протиаварійні роботи.
– Пане Руслане, недавно було створено Івано-Франківську міську ОТГ. Які Ваші очікування від об’єднання?
– Івано-Франківськ – це родина, а ми просто збільшуємо її. Очікуємо на взаємну вигоду від об’єднання як для міста, так і навколишніх сіл. Місто отримає нові інвестиційні зони, куди ми зможемо запрошувати інвесторів, до чого села готові. Своєю чергою, вони отримають доступ до сучасної інфраструктури, освітніх, медичних, транспортних послуг. Бачу великий позитив у тому, що два села уже приєдналося, щодо шести сіл ми прийняли перше рішення про приєднання, а ще дві громади висловили бажання приєднатися до Івано-Франківської ОТГ.
– Усе ж деякі жителі прилеглих до обласного центру сіл вважають, що місто у результаті утворення ОТГ отримає більше переваг, оскільки матиме нові земельні ділянки для будівництва багатоповерхівок. Натомість окремі іванофранківці вважають, що місто у результаті приєднання більше двох десятків сіл візьме на себе важку ношу, бо доведеться ділитися інфраструктурними та іншими надбаннями. Прокоментуйте це, будь ласка.
– Щоб не виникало таких запитань, ми передбачили статут Івано-Франківської ОТГ і положення про громадські ради. Всі питання, які стосуються сіл, вирішуватимуть передовсім у селах. А відтак їх буде винесено на виконком і сесію. А старости входять у виконком, тому матимуть можливість щотижня висловлювати позицію сіл, які представляють, щодо тих чи інших питань. Думаю, це надійний спосіб страхування.
Щодо містян, то є такі побоювання. Проте хочу відкрити таємницю, що насправді ми вже нині живемо в ОТГ, бо діти з приміських сіл уже давно в наших школах навчаються.
Хочемо ми цього, чи ні, проте йдемо уже не до добровільного, а до примусового об’єднання. Хоча я це категорично не підтримую. Але бачимо, що і Президент, і уряд задекларували, що наступного року завершиться об’єднання територіальних громад. Тому краще пройти цей етап реформи добровільно.
– Також багатьох жителів міста і суміжних сіл цікавить питання, звідки Івано-Франківськ братиме ресурси, щоб розвивати території, які хочуть приєднатися до нього? Бо, як відомо, останнім часом є чимало приміських сіл, які воліють бути у складі Івано-Франківської ОТГ…
– На сьогодні з фінансової точки зору нам вигідне приєднання громад. З огляду на те, що до Івано-Франківська приєдналися Черніїв і Підлужжя, нам зменшили на 7 мільйонів реверсну дотацію, тобто заберуть не 75, а 68 млн. грн. Крім цього, за попередніми підрахунками, отримаємо з огляду на приєднання цих двох сіл 7 млн грн. Це вже 14 млн, які місто акумулює на розвиток територій. Я вже не кажу про медичну, освітню субвенції. Також відкриваються можливості участі у грантових програмах. Крім цього, територіальні громади сплачують податки, які підуть тепер до міського бюджету, зокрема ПДФО. Наприклад, бюджет Братківців – 2,2 млн грн, а ПДФО – приблизно 6 млн. За рахунок цих коштів ми зможемо розвивати інфраструктуру цих сіл, також вони не зашкодять й Івано-Франківську.
– Днями у всеукраїнських ЗМІ, а відтак й у місцевих, з’явилася інформація про те, що швейцарська компанія переміщує завод з виробництва панелей керування побутовою технікою з Польщі в Україну, зокрема в Івано-Франківськ. Розкажіть про це докладніше.
– Це приватна ініціатива, яку мають реалізовувати на базі ДП «ВО «Карпати». Я не можу сказати, що це на сто відсотків уже відбудеться. Але такі переговори тривають, й оскільки для нашого міста це позитивний момент, ми сприяємо реалізації таких проєктів.
Тішимося, що сьогодні в місті створено декілька інвестиційних майданчиків, серед яких ВО «Карпати», арматурний завод, де створено приватний інвестиційний парк «Аркан». Недавно ми остаточно домовилися, що замість «Тайко електронікс» зайде надзвичайно потужна німецька компанія «Претль», що виробляє електроніку для побутової техніки. Тут заплановано створення приблизно 1000 робочих місць. Із 1 січня компанія розпочне роботу.
– Ви належите до ВО «Свобода», яка, як свідчать результати останніх парламентських і президентських виборів, значно втратила прихильність електорату. Як вважаєте, чому так трапилося, що давня, з власною історією ідеологічна партія зійшла до маргінального рівня?
– Я б не сказав, що «Свобода» зійшла до маргінального рівня. Просто на все є свій час. На цих виборах не був час «Свободи». Але час «Свободи» ще настане. Вважаю, що сьогодні пропрезидентська та інші партії роблять дуже багато помилок. А наша партія має велику історію, вона пройшла і злети, і падіння. Тільки сильні ідеологічні організації можуть переживати такі моменти. Думаю, що «Свобода» на наступних виборах ще здивує багатьох.
– Також побутує думка, що з огляду на те, що Ваш особистий рейтинг значно вищий від «свободівського», партійна належність радше є для Вас тягарем, ніж перевагою…
– Немає тягаря. Я в партії із 2007 року. На останніх парламентських виборах Оксана Савчук балотувалася в Івано-Франківську від «Свободи» і отримала перемогу.
У політиці все швидкоплинне. У нашій партії є чимало потужних особистостей. Думаю, і Руслан Кошулинський побореться на місцевих виборах міського голови Львова, Сергій Надал має великі шанси бути переобраним мером Тернополя, як і Олександр Симчишин у Хмельницькому, Андрій Іллєнко буде кандидатом на мера Києва.
