Уже традиційно у Головному управлінні (ГУ) Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області відбулася пресконференція, на якій підсумували роботу за минулий рік. З огляду на те, що наразі у сферу відання служби потрапляє дуже широке коло питань, які стосуються безпеки життя громадян, її начальник Роман ГУРСЬКИЙ завжди має чим поділитися з громадськістю.

Одним із досягнень у 2019 році служби в області, як розповів Роман Йосипович, стало те, що було забезпечено контрольовану епізоотичну ситуацію, що дає можливість нашим виробникам виробляти, переробляти і реалізовувати свою продукцію як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках без обмежень. Підтвердженням цього є 4,355 млн лікувально-профілактичних обробок заразних форм хвороб, 778 тисяч лабораторно-діагностичних та моніторингових досліджень, які підтвердили відсутність в області тих чи інших захворювань, у тому числі спільних для людей і тварин.

– Однією з таких важливих проблем, – підкреслив Р. Гурський, – є захворювання тварин на сказ. Як ви знаєте, навіть в Україні є смертельні випадки від цього. У нас було зареєстровано торік 20 випадків, що на шість менше, як позаторік. Щодо кожного з них було проведено відповідні заходи та здійснено оздоровлення території. А це спільна праця і наших фахівців, і керівників місцевого самоврядування, і простих громадян. Але можу стверджувати, що лише вчасне здійснення таких заходів запобігає поширенню цього захворювання і дає змогу його ліквідувати.

Було виявлено 53 випадки сказу серед диких тварин і 47 серед домашніх. На території області проведено дві пероральні імунізації за допомогою авіаційного транспорту. Як свідчить досвід європейських країн, лише цей вид профілактики дає можливість зменшити рівень захворювання на сказ. Весняну кампанію з імунізації провели в Надвірнянському, Долинському, Рожнятівському районах, на території Болехівської та Яремчанської міськрад за кошти Європейського Союзу, осінню кампанію – за кошти Держбюджету. Отже, з моніторингу м’ясоїдних тварин, а це переважно червоні лисиці, бачимо зменшення вірусу сказу у природі.

Ще одним важливим питанням, яке ми відстежували, був пташиний грип. Торік його реєстрували на території Польщі, Чехії, Румунії, Угорщини, Словацької Республіки. А також на приватному підприємстві «Хутір» на Вінниччині, де задля локалізації інфекції знищили 110 тисяч голів птиці. Звичайно, в масштабах економіки держави це мізерна цифра. Але вся проблема в тому, що при виникненні пташиного грипу обмежується реалізація продукції на зовнішні та внутрішні ринки. Як ви знаєте, протягом останніх років Україна посідає чільні місця з експорту м’яса птиці у країни Європи. Ми становимо для європейських країн дуже серйозну конкуренцію. Були відповідні домовленості і ми погодили при виникненні відповідних випадків у Чехії, Польщі умови зонування. Тобто, якщо в якомусь регіоні тієї чи іншої держави виник пташиний грип, то продукцію звідти ми можемо одержувати лише з місць, віддалених від джерела інфекції орієнтовно на 50 кілометрів. Коли ж зареєстрували пташиний грип в Україні, то, на жаль, європейські країни нам принципово зонування не погодили. І фактично вся країна на нині закрита до завершення проведення необхідних заходів для експорту курячого м’яса в країни ЄС (минулого тижня це обмеження зняли. – О. Б.). Хоча багато країн Близького Сходу погодили з нами принцип зонування. Це розповідаю для кращого розуміння ситуації. Бо вже менше в українському суспільстві ейфорії з приводу того, ніби Європа нам допомагає. Але ще, можливо, до кінця не зрозуміло, що ніхто нам не допоможе, якщо самі собі не поможемо.

На підтвердження того, що у нас не було африканської чуми свиней, ми провели 1958 проб біологічного матеріалу, і цього захворювання не виявили. Завдяки освоєнню нових методик, придбанню серйозного сучасного обладнання наша регіональна лабораторія з-поміж семи в Україні має право проводити відповідні аналізи з виявлення вірусу африканської чуми.

Одне з проблемних питань, актуальних на сьогодні, – це утворення органічних продуктів під час переробки продукції тваринництва. Із 2014 року у нас не працює Коломийська філія Укрветсанзаводу. А лише торік у процесі виробництва в області утворилося 23,9 тисячі тонн побічних продуктів тваринного походження. З яких 5,6 тисячі тонн утилізовано на відповідних заводах інших областей, 5,5 тисячі тонн – на утилізаційних установках, які у нас встановлюють у себе великі підприємства, 12,5 тисячі тонн направлено на біотермічне знезараження.

– Є велика потреба у будівництві такого ветзаводу, – наголосив Р. Гурський. – М’ясо-кісткове борошно має нині надзвичайний попит на світових ринках. І в нашій області маємо достатню кількість сировини для переробки. Найближчий завод – Хмельницький, який фактично не працює. Тож наші підприємства – «Гудвеллі», птахофабрика – утилізовують свою продукцію у Літині Вінницької області.

Коломийська філія донедавна була державним підприємством, а тепер її визнали нестратегічним об’єктом і виключили з переліку тих, які не підлягають приватизації. Тож на тому майданчику такий завод можна збудувати. Але найбільша проблема в тому, що потрібне погодження територіальної громади, на теренах якої зводитимуть відповідний завод. Вивчаючи це питання, я побував як представник від України в Білорусі, де діє п’ять заводів, у яких часка державного майна дуже висока. Вони віддали це питання на відкуп інвесторам і ті будують такі підприємства, де неприємний запах є лише на заводі, а на віддалі кілометра уже не відчувається. І ми стараємось переконати владу, щоб запросити таких інвесторів. Від цього буде велика економічна користь. Один такий завод коштує 16 мільйонів євро, і були вже охочі взятися за його спорудження. Та ми не можемо їм надати майданчик у чотири гектари землі. І над цим потрібно працювати.

На Прикарпатті працює два десятки експортерів тваринницької продукції. Область експортує яйця, яловичину, м’ясо птиці, субпродукти, сухі яєчні продукти, фуражне зерно, суміші. До країн ЄС експортували сухі яєчні продукти «Імпервофудз» і птахофабрика «Снятинська нова» – гусячі м’ясо і печінку.

– На жаль, – як зазначив голова ГУ Держпродспоживслужби в області, – остання припинила виробництво, хоча її продукція була дуже популярна. У зв’язку із набуттям чинності закону про жорстоке поводження з тваринами. У технологічному процесі виробництва там використовували насильне годування гусей, як колись наші бабусі насильно годували качок перед празниками… Тепер європейські цінності переважили і єдине в Україні підприємство, яке забезпечувало потреби європейських країн, припинило діяльність. Про що дуже шкодуємо. Не так за гусячою печінкою, що для звичайних людей не дуже доступна, як за тим, що ми доказували: Україна забезпечує виконання усіх вимог щодо безпечності та якості харчових продуктів.

Ще одним із важливих для області питань є дитяче харчування. У ГУ Держпродспоживслужби зайнялися цим ще 2018 р. Спочатку проводили лабораторні дослідження продуктів харчування і сировини у дитячих освітніх закладах (дитсадках, школах) на показники безпечності.

– Повірте, – розповідає Р. Гурський, – ми отримали дуже цікаві результати щодо безпечності молочних і м’ясних продуктів, овочів. За час дії цієї програми керівники навчальних закладів змінювали своїх постачальників, ті змінювали виробників. Зокрема торік було змінено 11 виробників масла, 10 – овочів, 4 – сиру. Не допущено в обіг близько 0,5 тонни масла, 7 тонн овочів. Здавалося б, що таке овочі і що там може бути? Можуть бути нітрити, які у дитячому організмі викликають дуже серйозні захворювання.

Ми нарешті дуже раді, що нас почули. Назвали цю програму, затверджену в ОДА, – «Дітям Прикарпаття – якісні продукти харчування». Її не виносили на сесію обласної ради тому, що нам не потрібне було фінансування з місцевого бюджету, вистачало державних коштів. Але ми донесли цю проблему до депутатів, через ЗМІ – до громадян, надсилали інформаційні листи і звертали увагу на виявлені недоліки.

Поряд з тим ми почали відбирати воду і робити змиви на санітарно-епідеміологічний стан харчоблоків, в яких готують їжу дітям. Зокрема відібрали 746 зразків питної води для дослідження за санітарно-епідеміологічними показниками. З них 4,6 відсотка не відповідали стандартам і нормам. 752 зразки води за мікробіологічними показниками – 16,5 відсотка або 123 зразки були бактеріально забрудненими. Досліджено 2561 змив з харчоблоків освітніх закладів. І ми одержали 4,84 відсотка позитивних результатів на бактерії групи кишкової палички. Для усунення недоліків ми надсилали інформаційні листи органам місцевої влади і самоврядування, освітянам. Доводили, що потрібно щось робити з харчоблоками, бо сировина і їжа можуть бути добрими, але їх можна легко зіпсувати. Бог милував нашу область від спалаху гострих харчових отруєнь у дитячих дошкільних закладах. 2018 р. ми мали один такий випадок у дитсадку, але з незначними наслідками. Але в інших областях є дуже багато таких випадків. І ми тоді придумали такий документ, як паспорт харчоблоку. Його фактично у державі не затверджено, але спираючись на нинішні норми, наше управління із забезпечення дотримання санітарного законодавства об’єднало їх у паспорт. Тодішній голова ОДА Денис Шмигаль підтримав пропозицію провести паспортизацію всіх харчоблоків освітніх закладів. Для того, аби ми побачили ті виклики і ризики, які у нас є нині. Ми складаємо цей паспорт у двох екземплярах, один залишаємо директору школи, а другий – у нас.

Я зупинюся лише на дитсадках області: 15 відсотків тамтешніх харчоблоків потребують капітального ремонту, 47 – поточного, ремонту водопровідно-каналізаційної системи потребує 20 відсотків, заміни технологічного обладнання – 57, холодильного обладнання – 35, столового та кухонного посуду – 58, заміни ванн та рукомийників – 24, розборочних столів – 36, антимоскітних сіток – 68, ремонту вентиляційних систем – 43, бактерицидних ламп – 41 і мийних та дезсередників – 33 відсотки.

Аналогічна ситуація і у школах. Ми мали зустрічі з керівниками ОТГ, а також через пресу доносили суспільству думку про те, що з цим потрібно щось робити. Спеціально зробили до грудня, щоб при затвердженні обласного бюджету на 2020 рік ці потреби було враховано. Розуміємо, що за рік цього не виправимо, але перші кроки потрібно робити. Голова ОДА надав протокольне доручення і вже під час ухвалення бюджетів на сесіях районних рад та ОТГ було передбачено в них близько 9,39 млн на ті потреби, і ще десь мільйон буде надано додатково. Але ми також побачили, що в 11 ОТГ та двох РДА нас не почули…

– Ми проаналізували також угоди на постачання харчових продуктів, які укладали управління освіти, ОТГ з підприємцями, а також тендерну документацію, – додав Роман Йосипович. – І побачили, що при закупівлі і проведенні тендерів був лише один випадок у Тисменицькому районі, де прописали вимогу щодо якості харчових продуктів. Завжди основною вимогою була лише нижча ціна. Але сумніваюся, що дешевий продукт буде нині якісним. Однак закон про тендерні закупівлі велить, що той, хто поставив нижчу ціну, має право на надання відповідних послуг. Тому ми прописали рекомендації щодо безпечності та якості продуктів, які повинні виконувати ті, хто укладає такі угоди. Підприємець має бути зареєстрований, як оператор ринку, його мають перевірити фахівці Держпродспоживслужби – принаймні маємо розуміти, чи він може надавати такий вид послуг.

Ми презентували свою програму в уряді. Тож наприкінці 2019-го з Держбюджету виділили 400 млн грн на ремонт харчоблоків. З них для нашої області – 15 млн. Але там є проста умова – гроші виділяють на умовах співфінансування. Якщо районний бюджет чи ОТГ заклали 10 тисяч гривень, то їм ще додадуть 90 тис.

Між іншим, дружина Президента пані Олена Зеленська взяла під свій патронат вирішення проблем з дитячим харчуванням. У кожній області буде визначено реальний стан справ з цим. Ми разом з департаментом освіти ОДА маємо промоніторити 23 школи в області за 33-ма показниками. А всього в Україні під такий моніторинг потраплять 500 шкіл. Ця перевірка стосується і гарячого харчування, і різноманітності меню, і його калорійності, й санітарного стану харчоблоків та їдалень і т. ін.

Керівник Держпродспоживслужби в області розповів також про проблеми із запровадженням системи аналізу ризиків небезпечних факторів та контролю у критичних точках ХАСП. Випадки спалахів гострих кишкових інфекцій, у яких потерпіла 71 особа. На думку фахівців служби, проблема полягає у тому, що нині значну частку туристичних послуг на ринку надають навіть не зареєстровані оператори. Вони ж організовують харчування туристів, часто не дотримуючись багатьох санітарних вимог.

– Ми себе презентуємо як область, яка хоче дуже багато туристів, – підкреслив Р. Гурський. – Робимо різні фестивалі. Але ми не кажемо, що із тих 600 «зелених» садиб (а мені, до речі, один житель Яремча каже, що цю цифру треба ще помножити на три) лише 100 зареєстровано…

Значного розголосу свого часу набуло дослідження, проведене телеканалом «1+1» щодо якості масла в Україні. Як розповів Р. Гурський, два підприємства з Прикарпаття – «Івано-Франківський міський молокозавод» та фірма «ІВА-АРТ» – оштрафовано на 70 тисяч гривень кожне за те, що масло не було упаковане в обгортку справжнього масла.

Йшлося на пресконференції і про роботу Держпродспоживслужби з нагляду за послугами житлово-комунального господарства, роботу зі зверненнями споживачів, про програму «Доступні ліки».