Роками увесь світ з осторогою стежить за діями Кремля, адже від його очільника можна очікувати будь-яких неаргументованих, безпідставних і загрозливих для людства рішень. Одним із таких є затверджена цього тижня російським президентом ядерна доктрина, якою Путін вказує, у яких випадках Росія може запустити ядерні боєголовки.
Президент РФ затвердив "Основи державної політики в галузі ядерного стримування". Всі попередні редакції цього документа були під грифом "секретно", хоч їх зміст і не був особливою таємницею для фахівців. А тепер Росія вперше відверто заявила, проти кого і за яких умов використовуватиме ядерну зброю. Документ розміщений на порталі правової інформації РФ.
Тож Росія може застосувати ядерну зброю у випадках:
- надходження перевіреної інформації про старт балістичних ракет, які атакують територію Росії або її союзників;
- застосування противником ядерної зброї або інших видів зброї масового ураження проти Росії або її союзників;
- вплив противника на критично важливі державні або військові об'єкти Росії, виведення з ладу яких призведе до зриву відповідних дій ядерних сил;
- агресії проти Росії за допомогою звичайної зброї (напад на об'єкти її інфраструктури), коли під загрозу поставлено існування держави.
Окрім цього, РФ може застосувати ядерне стримування, якщо потенційний противник вчиняє низку "небезпечних дій". У документі цим називають:
- нарощування на суміжних із РФ і її союзниками територіях і в прилеглих морських акваторіях угруповань сил загального призначення, в складі яких перебувають засоби доставки ядерної зброї;
- розгортання потенційним противником систем і засобів протиракетної оборони, крилатих і балістичних ракет середньої і меншої дальності, високоточної неядерної і гіперзвукової зброї, ударних безпілотних літальних апаратів, зброї спрямованої енергії;
- створення і розміщення в космосі елементів системи ПРО і ударних систем, а також розміщення на територіях неядерних держав ядерної зброї і засобів її доставки.
Нова концепція використання ядерної зброї помітно розширює можливості для її використання. Але реальна ціль Путіна, який вперше офіційно оприлюднив подібний документ, інша.
Формально доктрина її використання залишилась ніби як оборонною – принаймні, якщо судити з пасажів документа про те, що політика країни в цій галузі носить оборонний характер і спрямована на підтримку ядерного потенціалу на рівні, "достатньому для забезпечення ядерного стримування".
Водночас межі "оборони" були помітно розширені. Наприклад, об'єктами ядерного стримування, окрім інших держав із ядерною зброєю, стають ті країни, що розглядають путінську Росію в якості "потенційного супротивника" і розгортають "системи і засоби протиракетної оборони, крилаті та балістичні ракети середньої і меншої дальності, високоточну неядерну і гіперзвукову зброю, ударні безпілотні літальні апарати, зброю спрямованої енергії". Тобто фактично ворогом Росії може стати хто завгодно, оскільки за бажання квадрокоптер з примотаною скотчем гранатою можна розглядати як "ударний безпілотник". Не кажучи про засоби ППО, більшість з яких може бути використаною проти ракет.
Цікавим є і перелік причин, через які Росія може розпочати застосування ядерної зброї. Серед них – інформація про старт балістичних ракет противника (себто виключно дані з систем раннього попередження, ненадійність яких ще в часи СРСР кілька разів ставила світ на межі ядерної війни). Також до застосуання ядерної зброї може призвести "вплив противника на критично важливі державні чи військові об'єкти РФ, виведення з ладу яких призведе до зриву відповідних дій ядерних сил". Переліку цих об'єктів у природі не існує, як ніде немає й опису того, який саме вплив противника є небезпечним для російської військової інфраструктури. Отже, згідно з документом, ядерний потенціал РФ може використати навіть у разі нападу із застосуванням неядерної зброї масового ураження, а також звичайної зброї. А рішення про її застосування ухвалюватиметься виключно президентом Росії.
Простіше кажучи, "Основи держполітики..." надають російському президентові широкі можливості для застосування ядерної зброї – навіть у тих випадках, коли противник не застосовує свою ядерну зброю або й взагалі не володіє нею. Не те, щоби Путін не міг цього зробити і без жодих юридичних регуляцій, але тепер все буде начебто "законно".
Такою є "технічна" сторона опублікованого рішення лідера Кремля. Проте це ще не все, оскільки сам факт його публікації теж має своє смислове навантаження. Першим, і найбільш очевидним його елементом є бажання Путіна "відповісти" на жорстку позицію Трампа стосовно долі американо-російських договорів про контроль над ядерними озброєннями. Після розриву угоди про ракети середньої та малої дальності і невеселої долі договору про відкрите небо, наступною жертвою американо-російських суперечок, схоже, стане договір про стратегічні наступальні озброєння, який регулював кількість активних боєголовок у США та Росії. Очевидно, бажаючи продемонструвати Вашингтону ризики повернення до неконтрольованої гонки озброєнь, в Москві вирішили опублікувати достатньо агресивний документ.
Символічне значення "Основ держполітики..." зовнішньополітичним аспектом теж не вичерпується. Адже падіння рейтингу Путіна через тривалу війну з Україною, нездатність російської влади впоратися з економічною кризою та пандемією у власній країні (сам В.В. взагалі від початку пандемії не лише самоізолювався, а й самоусунувся, поклавши боротьбу з вірусом на плечі регіональних еліт) ставить під загрозу мрію російського президента залишитися додаткові дванадцять років при владі. Тож такий виклик усьому світові, а точніше погрожування ядерною зброєю, є черговим кроком не лише вкотре продемонструвати росіянам силу й міць Росії, яку начебто бояться усі інші держави, а й наголосити, що тільки він - Путін - може вправно підтримувати імідж наймогутнішої держави.
Ще раніше у США заявляли про розробку Росією нової ядерної зброї. Росія після виходу з ДРСМД розпочала розробку та випробування ракет здатних нести ядерні боєголовки. Продовження гонки озброєнь і узаконення Росією розширених можливостей використання ядерної зброї знову ставить світ на порозі світової війни.