У Івано-Франківському національному медичному університеті (ІФНМУ) в рамках кіноклубу Docudays UA «Democracy Defenders» молодіжної організації «СТАН» відбувся показ американської документальної стрічки «Буллер», котра на прикладі п’ятьох дітей та їхніх родин розповідає про булінг (цькування) та кібербулінг (цькування в інтернеті). Захід організували спільно зі студентами організації «EMSA». Після перегляду фільму відбулося обговорення проблеми за участі кандидатки медичних наук, доцентки кафедри психіатрії, наркології та медичної психології ІФНМУ Олени Пітик та медіа-менеджера молодіжної організації «СТАН» Андрія Волика.
Стрічка «Буллер» режисера Лі Гірша на прикладі п’ятьох жертв булінгу, розповідає зсередини про цю форму насильства, з якою стикнулися понад 13 мільйонів дітей в Америці. Але проблема цькування в шкільному середовищі – не є чужою для України загалом та Прикарпаття зокрема. А. Волик зауважує, що за даними «Юнісеф» в Україні майже кожен третій неповнолітній зіштовхується з булінгом. І додає, що ця цифра може бути значно більшою, адже не всі жертви знаходять в собі сміливість та сили, щоб зізнатися про цю проблему та попросити про допомогу. Тому так важливо батькам не тиснути на своїх дітей, навіть якщо вони підозрюють щось таке, і не будувати насильницьку комунікацію, адже це тільки відштовхне їх.
А. Волик наголошує, що важливо спілкуватися не лише з жертвами булінгу, а й з агресорами. «Причин, чому людина проявляє агресію може бути багато і їм також потрібна допомога», – наголошує він. – Найчастіше жертвами булінгу стають діти, які чимось відрізняються від інших. Це може бути колір шкіри, віросповідання, сексуальна орієнтація, соціальний статус, фізичні вади тощо».
О. Пітик роз’яснює, що переважно виділяють такі види цькування: вербальне, соціальне, фізичне та кібербулінг. «Вербальні цькування можна запідозрити, коли дитина не хоче відвідувати школу, обходить центральну дорогу до неї, часто хворіє, – коментує викладачка. – За умов вербального булінгу батьки мають надати своїй дитині підтримку та максимально підвищити її самооцінку. Слів на кшталт: «Молодець!», «Розумничка!» – не достатньо. Дитина обов’язково повинна чути фразу: «Я тобою пишаюся!». Лише за таких умов вона зможе відкритися і розповісти батькам, що вона жертва цькувань. Про фізичний булінг можуть свідчити синці, розірваний одяг тощо. У цих випадках обов’язково мають бути задіяні правоохоронні органи. Ще один вид насильства – соціальний. Це ізоляція, тобто дитину не включають в колектив, не беруть на вечірки або обговорюють її за її спиною. В такому зізнатися батькам надзвичайно складно і такий вид булінгу також може проявлятися психосоматично. Тут надзвичайно складно вплинути адміністративно, ви ж не можете змусити учнів спілкуватися з тією дитиною або запрошувати на вечірки. Рекомендація батькам – залучати дитину до інших видів позашкільної діяльності, дати їй можливість знайти собі друзів, компанію поза школою. Кібербулінг – надзвичайно складна проблема, яка виникла з розвитком інформаційних технологій, вона також призводить до психосоматичних порушень, заниженої самооцінки».
Українське суспільство не стоїть осторонь проблеми булінгу, останніми роками про неї дуже гучно говорять, акцентуючи на запобіганні її виникненню. Зокрема, з 2018 року в законодавстві передбачено відповідальність не лише за вчинення цькування, а й за приховування таких випадків. Відтепер булінг вважається правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн. або громадські роботи від 20-ти до 40-ка годин. Водночас за булінг, вчинений групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, встановлено штраф від 1 700 до 3 400 гривень або громадські роботи на термін від 40 до 60 годин. За правопорушення дітей до 16 років несуть відповідальність їхні батьки. Також передбачено і відповідальність педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, керівників або засновників закладів освіти за приховування випадків булінгу, а це 850-1700 грн. або виправні роботи до одного місяця з відрахуванням 20% заробітку.
За словами А. Волика, у планах молодіжної організації «СТАН» – показати документальну стрічку, яка відкрито говорить про булінг та його наслідки, у школах Івано-Франківська. Зокрема прагнуть до кінця нинішнього року охопити нею якомога більше навчальних закладів міста.
