Про введення абонплати за розподіл природного газу йшлося ще за каденції сумнозвісного Дмитра Вовка як керівника Нацкомісії, що здійснює регулювання тарифів у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Тоді хотіли встановити її залежно від потужності, тобто не від того, скільки газу споживає той чи інший абонент газових мереж, а від пропускної здатності лічильників. Це викликало обурення як у експертів, так і у споживачів, і тоді ця «реформа» не пройшла. Нині доволі неочікувано для споживачів, але не для газопостачальників, з’явився інший її варіант. Та ще й не сам, а вкупі зі збільшенням тарифів на розподіл газу, що, безумовно, матиме вплив на суми у наших платіжках. Втім, наскільки він буде істотний – судити вам.

На початку жовтня НКРЕКП схвалила проект підвищення тарифів на розподіл газу. За повідомленням інтернет-видань, воно мало би становити від 30 до 100 відсотків для близько чотирьох десятків газорозподільних компаній. Відтак мали б відбутися громадські обговорення цих тарифів і документ може бути остаточно схвалено. Загалом нові тарифи коливатимуться від 26 копійок до близько 3 гривень за розподіл кубометра газу. Така різниця має своє пояснення: у густонаселених регіонах обслуговування мереж дешевше, а ще ця сума залежить від їх зношеності.

Про потребу перегляду тарифу на розподіл газу оператори мереж говорять давно, нарікаючи на необхідність їхнього обслуговування, низькі заробітні плати, котрі призводять до відпливу спеціалістів, борги попередніх періодів, пов’язані із тим, що тариф не переглядали з 2016 року. Ще один аргумент традиційний: як у Європі. Там справді на мережі витрачають до третини вартості газу, котрий отримують споживачі.

Напевно, слід також додати, що попередній прем’єр-міністр В. Гройсман не приховував свого не надто прихильного ставлення до облгазів і газзбутів, значну частину з яких, якщо вірити ЗМІ, контролює «австрійський в’язень» Дмитро Фірташ через низку офшорних компаній. Ішлося тоді і про те, що ці підприємства безоплатно користуються газовими мережами, які їм не належать, і про начебто завищення технологічних втрат газу в мережах. А ситуацію, коли газопостачальники нараховували споживачам невідомо звідки узяті борги, як-то кажуть, «заднім числом» через оскарження чинних тарифів у судах чи через приведення газу до норм споживання через температурні коефіцієнти – ще свіжі у пам’яті багатьох прикарпатців. Принаймні до автора цих рядків і досі приходять з такими проблемами відвідувачі в надії, що журналіст може допомогти вирішити боргові проблеми з газопостачальниками.

Якщо тарифи на розподіл газу ще мають затвердити, то про введення абонплати рішення вже остаточне. Бо згадана НКРЕКП затвердила нову методику розрахунку оплати споживачами послуг газорозподілювачів. Відтак у цій сфері все має відбуватись інакше, ніж досі. Суми оплати нараховуватимуть щомісяця, причому незалежно, споживаєте ви газ чи ні. А залежатимуть вони від того, скільки ви спожили газу торік. Тобто чинний тариф компанії, який для кожного підприємства різний, множитимуть на кількість спожитих торік кубометрів, а потім ділитимуть на 12. Тож за розподіл газу ми платитимемо рівними частками протягом року.

Ось це і буде нашою газовою абонплатою. І якщо раніше її розмір хотіли визначати залежно від пропускної здатності лічильників, то нинішня формула видається більш справедливою. Хоча, з другого боку, вона також залишає певний простір для запитань. Фактично ту саму плату за розподіл ми платимо і нині, втім, вона прямо залежить від того, скільки споживаємо газу щомісяця. Тепер же матиме значення торішнє споживання. І якщо ви встановили більш економічний котел, утеплили житло і т. ін., то на результатах споживання газу це позначиться позитивно вже тепер, а на розподілі – лише за рік.

Однозначно такий спосіб оплати послуг з розподілу газу буде на користь облгазів, котрі зможуть розрахувати, скільки коштів вони отримують того чи іншого місяця, а крім того, у них не буде літніх «провалів» у фінансуванні. Бо взимку ми споживаємо газу значно більше, а отже, більше платимо усьому ланцюжку газовиків – за газ, його транспортування, розподіл та торгову націнку конкретному продавцеві. Натомість влітку газу спалюємо менше, а газовики, котрі у цей період могли би зайнятись ремонтами та обслуговуванням мереж, досі мали на це обмежені фінансові надходження.

Можна було би вважати, що для споживачів нічого із введенням нової формули не зміниться, ба більше, взимку при збільшенні споживання вони платитимуть менше, якби не одне «але». А саме – не зростання тарифу.

Кілька слів треба сказати саме про тариф. Візьміть будь-яку платіжку за попередній рік і ви побачите, скільки ви платили за розподіл газу, оскільки останнім часом усі суми там виокремлено. Так само вчинили і ми. Тож бачимо, що, скажімо, у березні цього року абоненти в Івано-Франківську сплачували за розподіл газу майже 86 копійок за кубометр. При ціні самого газу тоді майже 8,55 гривні за кубометр. Тобто тариф за розподіл становив приблизно 10 відсотків вартості газу і його було внесено до загального тарифу. Тепер кожен рахуватиме свою ціну окремо. І, скажімо, у жовтні ціна кубометру газу від НАК «Нафтогаз України» для споживачів становила 5,88 копійок за кубометр. На інтернет-сторінці «Івано-Франківськгазу» у розділі про тариф на розподіл газу можна знайти кілька проєктів структури тарифу цього товариства. І якщо у лютому цього року підприємство пропонувало згаданий тариф у приблизно 2,25 гривні за кубометр, то вже у жовтні апетити розподілювачів зросли до 3,44 гривні за кубометр. Зрозуміло, що ця пропозиція ще не остаточна, але саме на такі цифри націлені на підприємстві. Неважко порахувати: за умови, що жовтнева ціна на газ не зміниться, то тариф на розподілення блакитного палива додасть значні суми у платіжках споживачів. Та й зростання тарифу із 86 копійок до 3,44 грн – це рівно учетверо, а не навіть на 100 відсотків, як запевняють у НКРЕКП. Можемо навіть припустити, що таке підвищення тарифу облгазу зведе нанівець усе подешевшання газу як товару, яким ми тішились кілька останніх місяців. Бо жовтневі 5,88 за газ «Нафтогазові» плюс гіпотетичні 3,44 облгазові в сумі дадуть уже 9,32 гривні за куб. А треба ж іще подати транспортування та торгову націнку газзбуту. От така цікава арифметика.

Зауважимо, що «Івано-Франківськгаз» уже повідомив про те, як має намір використати додатково отримані кошти. Їх спрямують «на підтримку поточної роботи мереж, екстрений ремонт газопроводів, модернізацію газорозподільної системи, роботу аварійно-диспетчерської служби, встановлення, заміну, повірку лічильників, сервіси для клієнтів, податки».

Вперше за останні п’ять років, наголошує пресслужба підприємства, Нацкомісія передбачила у новому тарифі АТ «Івано-Франківськгаз» збільшення витрат на модернізацію системи газопостачання на 40,5 млн грн.

Новий тариф дасть змогу компанії капітально відремонтувати та замінити 41 км мереж. Це вдвоє більше, ніж цього року, та втроє – ніж торік. Окрім того, передбачено збільшення фінансування на шафові регулювальні пункти, які цілодобово підтримують тиск газу в мережі на потрібному рівні. Додаткові кошти буде виділено й на безпеку споживачів газу, зокрема роботу аварійно-диспетчерської служби. Між іншим, від мешканців, як стверджують, надходять понад 20 тисяч аварійних викликів на рік.

У новому тарифі вперше за останні шість років передбачено придбати п’ять одиниць спецтехніки. Передбачено фінансування й обмінного фонду лічильників (їх закуплять 5240 штук). Як стверджують у компанії, після затвердження нового тарифу АТ «Івано-Франківськгаз», середній платіж за доставку газу для жителів Прикарпаття становитиме близько 159 грн на місяць.

Втім, газорозподілювачі нарікають, що передбачені кошти не дадуть змоги швидко погасити борги минулих років, а їх за останні п’ять років (2015–2019 рр.) товариство «Івано-Франківськгаз» отримало від діяльності з розподілу природного газу на 638 млн грн.

Ми також зв’язались з пресслужбою «ІваноФранківськгазу», аби з’ясувати, звідки взялася сума у 159 грн. на місяць в середньому на споживача. Тож нам роз’яснили, що середнє споживання одного домогосподарства (у когось більше, а у когось менше) області становить 1090,8 куб. м на рік. Відповідно на місяць це 90,9 куб. м. З огляду на це й розраховували середньомісячний платіж. Втім, як наголошує пресслужба підприємства, платіж за розподіл залежатиме від обсягів споживання. Наприклад, домогосподарство, яке споживає 60 куб. м газу на рік, щомісяця платитиме за розподіл 8,76 грн. Натомість домогосподарство, яке споживає 1600 куб. м на рік, сплачуватиме 233,6 грн на місяць.

Наразі підприємство обслуговує 360 356 споживачів, котрі споживають газ комплексно (газова плита плюс котел), ще 11 125 споживачів використовують газ для підігріву води і приготування їжі (плита плюс колонка), а 44 247 споживачів – лише для приготування їжі.

…Наразі, як бачимо, обіцянки влади щодо зниження тарифів на комунальні послуги залишаються лише обіцянками. Вони таки зростають. А ще гірше те, що йдеться фактично про послуги монополістів, від яких звичайні споживачі наразі не можуть відмовитись.