Щороку чимало учнів ліцеїв мріють скласти національний мультипредметний тест (НМТ) на найвищі 200 балів, і то не з одного, а з декількох предметів. Зробити це не так просто, як може видатися на перший погляд, адже омріяна «двохсотка» – це насамперед фарт, помножений на кропітку працю. Цього року у Калуському ліцеї ім. Д. Бахматюка одразу двоє випускників набрали максимальні 200 балів з більше, ніж одного предмета. Впевнена, такі рекордсмени є і в інших ліцеях Прикарпаття, але поки що про них невідомо.
Результат системної праці
Загалом учні цього навчального закладу на цьогорічному НМТ здобули сім «двохсоток». Зокрема Владислав Старчевський склав іспит на найвищий бал одразу з трьох предметів, а Валентин Тимчишин – з двох, також по одній «двохсотці» – в Олексія Дзямби й Володимира Бованка. За словами директорки Калуського ліцею ім. Д. Бахматюка Оксани Табачук, це блискучий результат великої системної праці дітей, педагогів і батьків. Адже свою історію ліцей розпочинав як заклад для обдарованих дітей: щоб потрапити сюди на навчання, потрібно пройти конкурсний відбір. Щороку випускники закладу за результатами НМТ/ЗНО входять у рейтингові списки й посідають там високі місця.
О. Табачук наголошує, що процес складання НМТ було добре організовано. «На рівні Калуської ТГ все добре пройшло. Принаймні там, де складали тестування наші учні, всі сесії були організовані добре, – стверджує пані Оксана. – Дуже багато працюємо з дітьми впродовж року на різних предметах саме з тестами. Вони навчені до такої роботи, в технічному плані для них це елементарна задача. Тому під час іспитів вони не губляться…».
Три по «двісті»
У загальному доробку Владислава Старчевського – 795 балів із 800 можливих. Думаю, це один з найвищих результатів не лише на Прикарпатті, а й в Україні. Максимальні «двохсотки» хлопець набрав з історії України, математики, англійської мови. Під час складання тесту з української мови припустився тільки однієї помилки й набрав 195 балів. Зізнається, що, звичайно, трохи було розчарування, бо не вдалося отримати максимальний бал і з української мови. Проте, як сам каже, це означає лише те, що йому є ще до чого рости й чого прагнути.
Владислав розповідає, що коли дізнався про свої високі результати, то відчув надзвичайну радість: «Я прагнув цього з моменту підготовки. Місяць перед іспитом поставив собі чітку ціль – набрати максимальний бал, адже можу це зробити. І коли після тих довгих зусиль прийшло відчуття досягнення цілі, то була надзвичайна радість».
Класна керівниця хлопця вчителька зарубіжної літератури Любов Федоришин тішиться його високим результатам і каже, що він був очікуваним. «Розумний хлопець. Це ідеальна дитина. Дуже любить історію, – розповідає педагогиня. – Це результат серйозного ставлення учня до підготовки та його обдарованості. Учень дуже цілеспрямований…». А директорка ліцею додає: «Дуже працьовитий і старанний хлопець, його талант і праця визріли й дали результат».
Секрет «двохсотки», на думку рекордсмена, – це наполеглива праця. «Важливо визначити заздалегідь, які в тебе слабкі і сильні сторони. До НМТ з математики, англійської мови та української мови готувався з вересня з репетиторами, а до історії України, яку знав краще, – з січня і самостійно», – розповідає хлопець.
Цікаво, що випускник готував до НМТ з історії України своїх однокласників. І зізнається, що йому дуже сподобалося бути в ролі педагога. «Це переросло в серйозні уроки. Я і троє моїх ровесників щочетверга приходили до кав’ярні і в невимушеній атмосфері займалися. В результаті вони склали тестування на досить високі бали. Всі задоволені», – підсумовує мій співрозмовник.
До речі, це допомогло Владиславові визначитися з майбутнім фахом. Це буде історичний напрям. З навчальними закладами він також визначився. Планує подавати свої документи для вступу до Українського католицького університету у Львові та Київського національного університету ім. Т. Шевченка.
«Як велика війна вплинула на вибір майбутнього фаху?» – запитую Владислава. Хлопець не зволікає з відповіддю: «Історію я любив завжди, саме вона сформувала мої політичні та націоналістичні погляди ще до повномасштабного вторгнення росії… На жаль, нині неможливим став вступ до вишів на сході країни, в тому числі й до харківських, які дуже потужні. Проте й у Львові та Києві також сильні університети, туди й подаватиму документи для вступу».
У суспільстві склався стереотип, що учні, які демонструють на НМТ високі результати, як правило, не мають часу на дозвілля та свої захоплення. Владислав стверджує, що це його не стосується, адже у нього було достатньо часу для друзів і хобі. «З кожного предмета займався годину на тиждень, тож у мене залишалося ще чимало вільного часу, який проводив з друзями чи грав у свої улюблені види спорту – шахи й волейбол».
Для тих, хто вже 2025-го складатиме НМТ, Владислав має свої дієві поради: «Чітко окреслити, на який бал ти ставиш собі цілі, розробити план, скільки часу для цього потрібно займатися, яке навантаження має бути, й максимально його дотримуватися. І найважливіше – перед самим іспитом не хвилюватися. Це банальна порада, але надзвичайно важлива, тому що можна знати предмет, але розхвилюватися й забути, чи припуститися помилки через неуважність. Тому потрібно працювати ще й над ментальною складовою».
І про мрії. У Владислава, вони, звісно, свої. Втім, насамперед прагне, щоб якомога швидше закінчилася війна на українських умовах, щоб звільнили окуповані міста й села. «Мене надзвичайно цікавить історія Донеччини, Криму, я хотів би туди з’їздити, щоб дослідити ті землі. Хочу популяризувати історію. Як мене захопила ця наука, так я хочу й до інших донести, що вона надзвичайно багатогранна й цікава», – наголошує рекордсмен НМТ.
Подвійний максимум
Валентин Тимчишин склав НМТ на 783 бали, зокрема з української мови та математики отримав по 200 балів, з фізики – 189, історії України – 194. Також цього року він став лауреатом премії ім. Д. Бахматюка, яку з 2018 року присуджують найкращим випускникам Калуша. «За останні три роки Валентин мав дуже багато досягнень, перемог на обласному та всеукраїнському етапах предметних олімпіад, – розповідає О. Табачук. – Цього року став переможцем Міжнародного наукового конкурсу з астрономії та астрофізики, в якому брали участь 4 500 учасників із 87 країн світу. Там він отримав «золоту нагороду», а також здобув національну відзнаку – продемонстрував найкращий результат серед учасників з України».
До НМТ хлопець готувався як самостійно, так і з репетиторами. Зокрема до фізики та математики займався самотужки, з української мови та історії України ходив на додаткові заняття. «Дуже важливо дивитися, що людина вже знає. Наприклад, я досить добре знав фізику й математику, тому сам міг це зробити. А от мову та історію знав гірше, тому репетиторство було для мене кращим варіантом. Це допомагає в розумінні того, що справді потрібно вчити, а що ні. Тому що на НМТ не все потрібно знати, – коментує Валентин. – Як на мене, НМТ такий собі показник реального знання. Найкраще, що можеш зробити для підготовки, – це навчитись виконувати тести, переробити їх багато. Тоді можна впізнавати тести, бо дуже часто вони мають схожі структури. Зазвичай ЗНО з фізики минулих років я складав на 197,5 бала і знаю, що там похибка буде 2-3 бали. А вже на НМТ з фізики похибка значно більша. Там може бути абсолютно непередбачуваний результат, тому що ціна однієї помилки дуже велика, бо дуже мало завдань».
Свою підготовку хлопець розпочав у вересні. Каже, що це пізно, адже варто готуватися до складання цього іспиту вже з літа. Тому рекомендує майбутнім випускникам не зволікати з цим і не відкладати старт навчання на осінь.
Валентин зазначає, що не ставив перед собою мети набрати максимальні 200 балів з одного чи декількох предметів. Тому певною мірою це стало для нього несподіванкою. «Ніколи не прагнув до 200 балів. Абсолютно, – констатує рекордсмен НМТ. – Я цього не очікував, тому що розумів, що за 4 години переробити купу тестів і не допустити жодної помилки – це майже неможливо. Тому особливо не розраховував на 200, коли йшов складати тест».
Зізнається, коли дізнався свої результати, то відчув полегшення, що нарешті це закінчилося й можна видихнути. Хлопець констатує, що цього року дозвілля та розваги з друзями були недоступними для нього. Адже весь час забирала підготовка до предметних олімпіад та змагань. І додає, що якби не вони, то був би час і для відпочинку.
Валентин планує вступати до Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Вибір спеціальності «фізика та астрономія» – очевидний. Адже це сфери його захоплень, а ще – електроніка та програмування.
З початком повномасштабного вторгнення рф в Україну дуже багато молоді їде навчатися за кордон. Втім, мій співрозмовник каже, що навіть не думав про виїзд в іншу країну, адже його найбільше влаштовує Україна.