30 червня Івано-Франківський національний академічний драматичний театр ім. І. Франка завершив свій 80-й ювілейний сезон. Фінальною нотою став мюзикл «Гуцулка Ксеня» від легендарного Ярослава Барнича – першого диригента Станиславівського муздрамтеатру. 14-й показ його оперети зібрав переаншлаг і численні запрошення показати «Гуцулку…» всій Україні. 2 липня колектив театру уже вирушає до Одеси на театральний фестиваль «Молоко» з виставою «Енеїда».

Генеральний директор театру Ростислав Держипільський, традиційно дякуючи кожному із артистів та працівників, запросив найактивніших глядачів Прикарпаття присвятити мистецтву і цей тиждень, бо з 2 по 9 липня на сцені театру з великими гастролями перебуватиме Національний академічний драматичний театр ім. І. Франка з Києва. Його тур Україною приурочено до століття театру.

Тому протягом восьми днів на сцені Івано-Франківського національного академічного драматичного театру імені Івана Франка глядачі матимуть змогу проникнути в неповторний світ театру, який творять люди, безмежно віддані мистецтву, і без котрих сьогодні неможливий поступ сучасного вітчизняного мистецтва. На глядачів чекає зустріч із майстрами сценічного та кіномистецтва України Богданом Бенюком, Наталею Сумською, Анатолієм Хостікоєвим, Остапом Ступкою, Олексієм Богдановичем, Євгеном Нищуком, Дмитром Рибалевським, Олександром Форманчуком, Анжелікою Савченко та багатьма іншими.

Розпочнуться гастролі однією з найаншлаговіших, найпопулярніших вистав, постановку якої здійснив Анатолій Хостікоєв, – «Незрівнянна» за п’єсою П. Квілтера, яка стала бенефісом визнаної майстрині театру і кіно Наталії Сумської. В основі твору – реальне життя неординарної співачки початку ХХ століття Флоренс Фостер Дженкінс. Проте завдяки режисеру-постановнику А. Хостікоєву її історія переходить в іншу площину і перетворюється у неймовірний по своїй пронизливій чуттєвості гімн мистецтву, людям, що творять його, відчуваючи на генетичному рівні всю його красу.

12 років, що минули від дня прем’єри «Кайдашевої сім’ї», вона побувала в численних гастрольних турне, представляла сценічне мистецтво України на міжнародних театральних фестивалях та форумах. Її творці на чолі з виконавицею головної ролі неперевершеною Наталею Сумською та режисером Петром Ільченком, удостоєні урядової премії імені Лесі Українки і неперехідної любові глядачів. Якщо «Кайдашева сім’я» – це яскрава стихія народності, то вистава «Три товариші» Е. М. Ремарка (інсценізація та постановка Юрія Одинокого) відрізняється глибинним проникненням у психологію кожного персонажу, через яких автори відтворюють історію покоління, опаленого війною.

М’якими пастельними фарбами відрізняється атмосфера спектаклю, що заворожує своєю граничною правдою, щирістю почуттів й неймовірною вірою у силу дружби, краси і кохання, які врятують світ і душі кожного. В центрі сценічної оповіді історія трьох друзів, що намагаються попри безліч проблем, які існують в Європі між двома світовими війнами, знайти своє місце, зберегти внутрішню свободу і добро, яке робить людину людиною. Як протидія всім пережитим жахам, ненависті і жорстокості, виникає неймовірне почуття любові між Робертом Локампом та Патріцією, яке сповнене високою духовності і жертовності, об’єднує, зачаровує всіх, хто зустрічається на їхньому шляху (акторський дует Анжеліки Савченко і Євгена Нищука).

П’єса «Коріолан» В. Шекспіра у постановці головного режисера Дмитра Богомазова практично є першопрочитанням в Україні. Тут царює вишукана театральність трагіфарсу. В центрі оповіді історія злету і падіння легендарного давньоримського полководця Кая Марція, який уславився своїми подвигами у війні з ворогами римлян – вольсками. Після завоювання столиці вольсків міста Коріоли за бойові звитяги він отримав прізвисько Коріолан.

Повернувшись з перемогою додому доблесний воїн йде у «велику» політику – у консули Римської республіки. Але у політичних баталіях незламний і непохитний герой, що звик перемагати ворогів у відкритому бою, виявився вразливим у своїй силі: внаслідок політичних маніпуляцій, замість шани і визнання мужнього воїна проголошують ворогом народу. Розлючений Коріолан залишає місто, і в бажанні помсти об’єднується зі своїми колишніми ворогами…

«…Саме в цій шекспірівській п’єсі – в «Коріолані» – спресована театралізація політики. А її головний герой – боєць-політик – на всі часи. Переможець, переможений, принижений черню, зраджений соратниками, він скріплює союз із заклятим ворогом і згодом гине не від слабкості своєї, а від романтичної вірності синівським ідеалам. Яких у політиці, за Шекспіром, бути не повинно» (Олег Вергеліс).